ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ БОЛІТ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Краткое содержание

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи досліджень болотних геокомплексів” розглядаються болота як специфічні природні системи та методика їх дослідження, алгоритм еколого-географічного аналізу боліт, історичні аспекти вивчення, поняття і терміни, класифікації боліт.

З урахуванням гідрологічних, гідрохімічних, фітоценотичних та інших особливостей боліт ми розглядаємо останні як специфічні елементарні ландшафти (або геосистеми). У природному стані вони мають добре виражену індивідуальність, єдиний механізм функціонування, подібні біосферні функції, однонаправлені міжландшафтні зв’язки.

Виконання намічених досліджень здійснювались за схемою: внутрішні відмінності боліт - антропогенні впливи - особливості трансформації - оцінка ресурсів - можливості оптимізації. Планування досліджень, узагальнення та аналіз результатів базувалися на положеннях теорії геосистем, ландшафтознавства, геоекології, біогеографії, гідроекології та ін.

Проведені дослідження ґрунтуються на працях багатьох відомих болотознавців: Г.І.Танфільєва, В.С.Доктуровського, Р.Я.Каца, О.А.Галкіної, М.І.П’явченко, В.Д.Лопатіна,  К.Є.Іванова, О.М.Брадіс, Т.Л.Андрієнко, М.М.Бамбалова, Т.І.Кухарчик, В.О.Раковича та ін.

Слід відзначити, що розв’язання сукупності проблем “екологізації” водо- та природокористування значною мірою базується на основах ландшафтознавства як наукової дисципліни та розвитку таких основ з геосистемних позицій. У цьому аспекті однією із методологічних основ дисертації є концепції сучасного ландшафтознавства (вчення про геосистеми), ландшафтної екології, ландшафтознавчо-екологічного аналізу. Цим питанням присвячені праці В.С.Преображенського, українських ландшафтознавців різних поколінь, а саме К.І.Геренчука, О.М.Маринича, П.Г.Шищенка, В.М.Пащенка, М.Д.Гродзинського, А.В.Мельника, В.М.Петліна, І.М.Волошина, В.М.Гуцуляка, С.І.Кукурудзи, П.В.Климовича, Б.П.Мухи, П.І.Штойка та ін. У роботі використані також теоретико-методологічні здобутки І.П.Ковальчука, Я.О.Мольчака, А.В.Яцика, інших дослідників Волинського регіону.

Результати проведеного дослідження дозволили нам запропонувати алгоритм еколого-географічного аналізу боліт, модель якого має блочну структуру і відображає послідовність і обумовленість дій.

Досвід вивчення боліт, знайомство з літературою з питань пізнання болотних геокомплексів дають можливість сформулювати ряд висновків, які стосуються методів дослідження цих складних природних утворень. При вивченні боліт чітко простежуються два напрямки: галузевий (покомпонентний) і комплексний (ландшафтний).

Виконання намічених досліджень здійснювалось за схемою: внутрішні відмінності боліт - антропогенні впливи - особливості трансформації - оцінка ресурсів - можливості оптимізації.

Історія освоєння та використання боліт Волинської області нараховує кілька століть. Однак до цього часу проблему їх раціонального використання, відновлення та оптимізації відносять до числа недостатньо вивчених. Понад піввіковий інтерес до боліт не зняв дискусійності низки питань. Досить поширений прикладний зміст досліджень і переважно покомпонентне вивчення ландшафтів не дали змоги отримати однозначні відповіді на питання про роль болотних систем у природі, їх реакцію на техногенні перетворення. Протягом тривалого часу болота розглядали лише з позицій їх господарського значення. Більше того, їх вважали непотрібними і навіть “шкідливими” природними утвореннями. Деякі  зміни у ставленні до використання боліт намітились у кінці 60-х р. ХХ ст., коли з’явились докази негативних наслідків меліоративних робіт і очевидною стала потреба охорони болотних ландшафтів.

У другому розділі “Болотні геокомплекси та їх динаміка” розглядаються чинники і процеси, які визначають особливості поширення, формування та функціонування болотних геокомплексів (будова надр та історія формування рельєфу, будова рельєфу, клімат, поверхневі та підземні води), еволюція, загальна характеристика та поширення боліт у Волинському  Поліссі й Волинській височині, динаміка та закономірності трансформації боліт в умовах антропогенного впливу.

Згідно з торфово-болотознавчим районуванням територія входить до складу двох торфово-болотних областей Полісся (Західно-Поліський район) та Лісостепу (район Волинського Лісостепу). Отримані матеріали ґрунтуються на інвентарній оцінці боліт, на основі якої створена карта “Поширеність боліт Волинської області” (рис.1) та характеристиці боліт у межах ландшафтних районів - Верхньоприп’ятського, Шацького, Любомль-Ковельського, Маневицького, Турійського, Цуманського, Колківського (Волинське Полісся), Луцького, Іваничівського, Горохівського (Волинська височина) (рис. 2-3).