ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ІНФОРМАЦІЙНОГО КАПІТАЛУ НАФТОГАЗОВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методичні засади економічної оцінки інформаційного капіталу” визначено роль інформації, інформаційних ресурсів та інформаційного капіталу на сучасному етапі цивілізаційного розвитку, здійснено детальний розгляд категорій вартості, ціни та цінності, проаналізовано зміну цих понять в умовах інформаційної економіки та можливості їх використання у контексті оцінки інформації й інформаційного капіталу, розглянуто теоретичні основи і методичні підходи до економічної оцінки інформаційного капіталу підприємства.

Сучасні напрями розвитку світової економіки вказують на посилення ролі інформаційних ресурсів у забезпеченні ефективної діяльності та конкурентоспроможності підприємства. Адже володіння інформацією, своєчасне і вміле її використання, інформаційне моделювання ситуації дозволяє виявити існуючі проблеми, на цій основі сформулювати мету та завдання управління, визначити альтернативні варіанти вирішення проблем, оптимізувати використання різних видів ресурсів, здійснити необхідні коригування виробничих процесів, організувати реалізацію та моніторинг виконання управлінських рішень, проаналізувати можливі наслідки їх прийняття тощо. А такі специфічні властивості інформаційних ресурсів, як висока мобільність, синергізм і здатність створювати значну додану вартість, підтверджують тезу про те, що в сучасних умовах інформаційні ресурси стають одним із найвагоміших елементів активів підприємства. Таке зростання частки та важливості інформаційної компоненти у складі нематеріального капіталу призвело до появи економічної категорії “інформаційний капітал”.

Теорія інформаційного капіталу остаточно ще не сформована, однак серед економістів різних країн ця проблема розглядається все частіше. В ході еволюції економічної думки у цьому напрямі було підкреслено зростаючу роль інформації й інформаційних технологій для отримання прибутку, адже володіння інформацією однозначно дозволяє отримувати додатковий дохід її власнику, що є визначальною ознакою капіталу. Враховуючи ці властивості інформаційних ресурсів, а також те, що процеси використання інформації нерозривно пов’язані зі стрімким розвитком інформаційних засобів виробництва та вдосконаленням управління, пропонується таке визначення інформаційного капіталу: це – сукупність функціонуючих у системі виробництва інформаційних ресурсів, засобів для їх накопичення, зберігання, обробки, передачі та відображення, що обслуговують процеси виробництва та управління суб’єктами господарювання і забезпечують необхідні умови для отримання доходів та створення доданої вартості.

Також виокремлено основні сутнісні характеристики інформаційного капіталу:

- для інформаційного капіталу притаманним є двоїстий характер його корисності: з одного боку, він використовується як ресурс у процесі виробництва та реалізації продукції; з іншого - він може бути у вигляді специфічного товару;

- домінантним фактором, що впливає на формування та синергію інформаційного капіталу, є людський капітал;

- інформаційний капітал має властивість до самозростання через постійну тенденцію до збільшення обсягів інформації та знань;

- інформаційний капітал постійно змінюється як за структурою ресурсів, так і за вартістю;

- для інформаційного капіталу характерними є висока мобільність і швидкість морального старіння;

- для інформаційного капіталу притаманною є висока невизначеність його корисності та залежність від можливості доставки інформації туди, де вона необхідна саме у даний момент часу;

- сучасні можливості тиражування, копіювання та розповсюдження інформації потребують належного захисту інформаційного капіталу, в іншому випадку існує висока ймовірність його швидкої декапіталізації;

- формування інформаційного капіталу потребує значного авансування у відповідні технічні засоби й інформаційні технології.

Ефективне функціонування підприємства залежить від використання сучасних методів та інструментів управління підприємством. Одним із таких інструментів є концепція вартісно-орієнтованого управління, яка передбачає адекватну оцінку основних факторів, що впливають на вартість підприємства. Зростання вартості підприємства відбувається також і за рахунок інформаційного фактора, оскільки інформаційні ресурси трансформуються у інформаційний капітал. Для ефективного використання інформаційного капіталу в управлінні підприємством необхідна його економічна оцінка, яка характеризує вартість, цінність та ефективність використання інформаційного капіталу підприємства.

Теоретичними основами вартісної оцінки є принципи оцінки, підходи до оцінки, а також методи оцінки, що дозволяють враховувати вплив техніко-технологічних, соціально-економічних та інших факторів на вартість і цінність інформаційного капіталу.

Сформульовано основні принципи оцінки, які враховують специфічні особливості інформації й інформаційного капіталу. В контексті встановлення теоретичних основ вартісної оцінки інформаційного капіталу розглянуто економічну категорію вартості, її види, а також пов’язані з нею категорії ціни та цінності.

Також аналіз теоретичних основ вартісної оцінки інформаційного капіталу дозволив зробити висновок, що найбільш прийнятними до застосування з такою метою є підходи та методи, які використовуються при оцінці нематеріальних
активів – витратний, дохідний і порівняльний. Кожен із підходів стосовно оцінки інформаційного капіталу має свої переваги та недоліки, виокремлення яких дозволяє здійснити вибір оптимального методу оцінки. Крім того, вони вимагають певної адаптації та вдосконалення.

Діяльність більшості підприємств здійснюється в економічних умовах, яка характеризується невизначеністю їх станів, а відповідно і різноманітністю та невизначеністю інформації, яка відображає цей стан. Тому, в такому контексті, зважаючи на унікальні властивості інформації, бачиться перспективним використання при проведенні вартісної оцінки інформації основних положень теорії інформації та теорії статистичних рішень, які базуються на імовірнісних формулюваннях.

Необхідно зазначити, що у сучасних умовах особливої ваги набуває оцінка не тільки вартості інформації, але і її цінності, тобто спроможності задовольнити потреби, які визначаються можливістю підвищити обізнаність її користувача, що, в свою чергу, сприяє зниженню невизначеності діяльності суб’єктів господарювання та зменшенню ризиків прийняття хибних управлінських рішень у конкретній ситуації. Власне зменшення суми можливих втрат у процесі досягнення цілей підприємства визначає цінність отриманої інформації. Вона може бути відображена такими характеристиками, як: своєчасність, актуальність, достовірність, повнота, зрозумілість, релевантність, стійкість, порівнюваність, підготовленість до застосування, новизна, насиченість, відкритість, необхідність, істотність. Єдиного критерію цінності інформації немає, але головним можна вважати ступінь її впливу на результативність вирішення різноманітних завдань.

Економічна оцінка інформаційного капіталу передбачає і визначення економічної ефективності його використання. За своєю суттю інформаційний капітал можна розглядати як інформаційну систему, яка забезпечує збір, обробку, передачу, акумулювання інформації. Тому оцінку ефективності інформаційного капіталу можна здійснювати, оцінивши рівень ефективності існуючої інформаційної системи підприємства. Структурна складність інформаційних систем, залежність ефективності їх функціонування від багатьох факторів, наявність нестандартних ситуацій, які характерні для існуючих кризових явищ в економіці на сучасному етапі, зумовлюють доцільність використання таких підходів, які б відображали вплив цих складних і вагомих факторів на результати функціонування інформаційних систем.

У другому розділі “Інформаційне забезпечення нафтогазовидобувних підприємств” досліджено інформаційне середовище нафтогазовидобувних підприємств, побудовано його модель, на основі якої виокремлено основні чинники, що визначають стан зовнішнього та внутрішнього середовища, сформовано систему його інформаційних характеристик, виділено підсистеми інформаційного забезпечення НГВП.

Нафтогазовидобувні підприємства, як і будь-які інші, є відкритими системами, які складаються з різних елементів, що функціонують і взаємодіють між собою та із зовнішнім середовищем. Під час взаємодії між підприємством і його зовнішнім оточенням виникає безліч зв’язків найрізноманітнішого типу, які породжують численні інформаційні потоки. Вони утворюють інформаційне середовище підприємства. Під інформаційним середовищем підприємства розуміється системно організована і постійно рухома сукупність інформації про природні, економічні, суспільні, технічні чинники та фактори існування підприємства, які впливають на його функціонування і трансформуються у процесі діяльності підприємства.

На основі компромісної концепції середовища господарювання підприємства розроблена модель інформаційного середовища нафтогазовидобувних підприємств