ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГІРНИЧОРУДНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У ринкових умовах, що характеризуються нестабільністю цілей підприємницької діяльності, формування дієвого економічного механізму визначення ефективності використання наявних ресурсів підприємств та оптимізація їх структури відповідно до виробничої програми слід розглядати як стратегічний напрямок розвитку, що має своєю метою забезпечення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників на внутрішніх і зовнішніх ринках, підвищення прибутковості підприємств і забезпечення їх фінансової стабільності.

Проблеми формування, використання та відтворення виробничих ресурсів розглядалися в наукових працях багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. У той же час значна практична потреба у впровадженні сучасного механізму оцінки ефективності використання ресурсів з урахуванням економічних ризиків та планування їх оптимальної структури відповідно до завдань виробничої програми не має відповідного теоретичного підкріплення. Відсутні наукові розробки, що охоплювали б весь комплекс питань з урахуванням галузевих особливостей і сучасного стану економічного середовища, у якому функціонують підприємства України. Крім того, недостатньо досліджено питання вибору об’єктів інвестування на гірничорудних підприємствах, які забезпечували б ефективне відтворення ресурсів і максимальне зростання обсягів виробництва продукції.

Таким чином, об’єктивна необхідність у теоретичному обґрунтуванні економічного механізму оптимізації структури ресурсного забезпечення виробничої діяльності гірничорудних підприємств з урахуванням галузевих особливостей виробництва та реалізації продукції зумовлюють актуальність теми дисертаційної роботи, її мету і завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

У дисертаційній роботі використано результати, одержані автором у процесі наукових досліджень, які виконувалися відповідно до плану науково-дослідних робіт Криворізького технічного університету. Зокрема за темою «Економічне обґрунтування обсягів виробництва залізорудної продукції в умовах змінного попиту» (№ ДР 0104U007084) здобувачем досліджено теоретичні залежності витрат ресурсів від обсягів виробництва та запропоновано механізм оптимізації їх структури; «Розробка організаційно-економічного механізму управління фінансовими ресурсами підприємства з урахуванням економічних ризиків» (№ ДР 0106U008417) – розроблено методику оцінки ефективності використання ресурсів підприємства з урахуванням ризику; «Удосконалення механізму управління персоналом ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» шляхом розробки та впровадження корпоративної системи мотивації праці» (№ ДР 0107U003650) – запропоновано методику оцінки трудового потенціалу підприємства та моніторингу ефективності його використання.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних і методичних положень, а також практичних рекомендацій щодо вдосконалення економічного механізму обґрунтування ресурсного потенціалу гірничорудних підприємств, як основи підвищення ефективності їх функціонування.

Відповідно до зазначеної мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:

-             уточнено сутність економічної категорії «ресурсний потенціал» підприємства та існуючі методи обґрунтування його обсягу;

-             досліджено умови використання ресурсів та рівень їх ефективності на гірничорудних підприємствах України;

-             визначено та досліджено фактори, які впливають на ефективність використання ресурсного потенціалу гірничорудних підприємств;

-             розроблено економічний механізм комплексної оцінки ефективності використання ресурсів гірничорудного підприємства з урахуванням економічних ризиків, пов’язаних з відповідністю їх структури умовам виробництва;

-             розроблено методику оцінки ресурсного потенціалу гірничорудних підприємств за кожним їх виробничим підрозділом з урахуванням особливостей цих підрозділів і умов використання ресурсів;

-             розроблено методику оптимізації структури ресурсів гірничорудного підприємства у відповідності до його виробничої програми;

-             удосконалено методику оцінки інвестиційних проектів на основі урахування зміни собівартості видобутку руди при зміні обсягів виробництва продукції та оптимізації джерел їх фінансування.

Об’єктом дослідження є процес формування складу й структури ресурсного потенціалу гірничорудних підприємств і умови його використання.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні питання щодо формування оптимальної структури ресурсів гірничорудних підприємств і оцінки ефективності їх використання.

Методи дослідження. У роботі використано такі методи і прийоми дослідження: теоретичного узагальнення – для визначення теоретичних основ та існуючих підходів щодо змісту економічних категорій «виробничий потенціал підприємства» та «ресурсний потенціал»; техніко-економічного аналізу – для оцінки сучасного стану гірничорудних підприємств; системного аналізу – для розкриття внутрішньої будови механізму оцінки ефективності використання ресурсів підприємства як цілісної системи; графічного аналізу – для унаочнення результатів дослідження; статистичного та кореляційного аналізу - для визначення залежностей окремих елементів ресурсного потенціалу від обсягів виробництва; економіко-математичного моделювання – для формування критерію оцінки інвестиційних проектів з урахуванням джерел їх інвестування. Обробка даних здійснювалась за допомогою ПЕОМ з використанням пакетів Microsoft Office 2000 (Excel 2000) та STATGRAPHICS Plus Windows та „MATLAB”.

Інформаційну базу дисертації склали законодавчі, нормативні й інструктивні документи, які регламентують діяльність підприємств, дані державної статистики, планово-економічних служб гірничорудних підприємств України, баланси та звіти цих підприємств.

Основний науковий результат полягає в теоретичному обґрунтуванні складових елементів дії економічного механізму формування й відтворення ресурсного потенціалу гірничорудних підприємств і створенні методичної, аналітичної та інформаційної бази регулювання цих процесів.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів дослідження, які мають новизну та виносяться на захист, належать такі:

вперше:

-             розроблено методику оцінки ризиків забезпеченості й використання основних видів ресурсів на основі аналізу статистичних відхилень складових багатоцільової функції рентабельності капіталу, що на відміну від існуючих методів дає можливість управляти процесом формування та відтворення окремих елементів ресурсного потенціалу гірничорудних підприємств;

-             розроблено методику визначення ресурсного потенціалу підприємств, побудованих на принципах послідовної переробки продукції, яка відрізняється від існуючих тим, що враховує фактичні обсяги виробництва у кожному з  структурних підрозділів, а також можливий її приріст за рахунок використання існуючих резервів усіх видів ресурсів. Це дозволяє визначати потенціал підприємства по випуску товарної продукції у цілому, а також по структурним підрозділам, виробничі можливості яких обмежені дефіцитом тих чи інших ресурсів, і на цій основі планувати процес нарощення виробничих потужностей таких підрозділів, а також інших, що можуть стати стримуючими по виробництву в процесі здійснення інвестицій;

-             розроблено методику оптимізації структури ресурсного забезпечення виробничо-господарської діяльності гірничорудних підприємств, яка враховує кількісний зв’язок кожного виду ресурсів з обсягами виробництва залізорудної продукції й на відміну від існуючих методик дозволяє визначати надлишок або дефіцит тих чи інших ресурсів у залежності від запланованих обсягів виробництва;

удосконалено:

-             теоретичне обґрунтування пріоритетності показників рентабельності при оцінці ефективності виробництва і запропоновано методику оцінки ефективності формування та використання ресурсного потенціалу підприємств на основі єдиного інтегрального критерію – рентабельності капіталу, застосування якого дає можливість комплексно оцінити ефективність використання всіх видів основних ресурсів гірничорудних підприємств;

-             методику визначення інвестиційного забезпечення програми розвитку ресурсного потенціалу та запропоновано порядок розрахунку обсягу початкових інвестицій за умови реалізації інвестиційного проекту одночасно з отриманням доходів від його впровадження, що дозволяє уточнити економічну оцінку доцільності реалізації таких інвестиційних проектів і більш виважено планувати джерела їх фінансування;

-             методику визначення економічної ефективності реалізації інвестиційних проектів, яка базується на залежності виробничих витрат від обсягів виробництва залізорудної продукції й відрізняється від відомих тим, що комплексно враховує обсяги власних і позикових ресурсів, які використовуються на фінансування проекту, умови повернення кредиту, можливість вивільнення власних коштів за рахунок кредитного фінансування й тим самим дозволяє оптимізувати структуру капітальних інвестицій у проект;

отримало подальший розвиток:

-             визначення сутності економічної категорії «ресурсний потенціал» підприємства та оцінка ступені його впливу на ефективність виробництва;

-             поняття відтворення ресурсного потенціалу як основного організаційно-економічного засобу активізації виробництва, інвестиційної та інноваційної діяльності, визначення його етапів та методів реалізації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні і методичні положення, розроблені в дисертаційній роботі, доведено до рівня конкретних пропозицій, направлених на підвищення ефективності роботи гірничорудних підприємств. Рекомендації з оцінки ефективності використання ресурсів підприємства та визначення оптимальної структури ресурсного забезпечення їх виробничо-господарської діяльності дозволяють виявити резерви виробництва й розробити оперативні управлінські рішення, спрямовані на підвищення його ефективності. Формування інвестиційних програм, спрямованих на відтворення ресурсного потенціалу підприємств та їх оцінка на основі запропонованої методики дозволяє використовувати обмежені інвестиційні ресурси найбільш ефективно. Крім того, запропоновані методики дозволяють визначати ефективність і оптимальні обсяги залучення кредитних ресурсів для фінансування таких проектів.

Отримані практичні результати можуть бути використані усіма гірничорудними підприємствами України при ресурсному обґрунтуванні виробництва залізорудної продукції та обсягів капітальних вкладень на відтворення ресурсного потенціалу й приведення його у відповідність до обраної виробничої програми.

Результати дисертаційної роботи впроваджені на ВАТ „ПівнГЗК” та ВАТ „КЗРК”, що підтверджується відповідними актами.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень. Авторові належать усі наведені в дисертації наукові результати, пропозиції та висновки, які висвітлюють особистий погляд на питання обґрунтування структури ресурсного забезпечення виробничої програми гірничорудної промисловості з метою підвищення ефективності їх діяльності. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні рекомендації викладено, обговорено й схвалено на міжвузівській науково-практичній конференції «Проблеми економічної освіти і науковий прогрес» (Кривий Ріг, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції «Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості» (Кривий Ріг, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції «Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості» (Кривий Ріг, 2005).

Публікації. Основні положення, найважливіші результати та висновки дисертаційного дослідження опубліковано в 14 роботах, з них: 10 статей у наукових фахових виданнях, 4 тези доповідей на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій 2,38 друк. арк., з яких особисто автору належить 2,1 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 181 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 26 таблиць, 43 рисунки, список використаних джерел зі 155 найменувань (14 сторінок) і 6 додатків (31 сторінка).