ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОБРОБНОГО ПРОФІЛЮ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано його мету й основні завдання, встановлено методи дослідження, розкрито новизну, теоретичне та практичне значення роботи.

У першому розділі «Теоретико-організаційні аспекти реалізації програм енергозбереження на підприємствах обробного профілю» розкрито організаційно-економічні передумови впровадження програм енергозбереження підприємств обробного профілю з урахуванням світового досвіду їх підтримки та узагальнено положення щодо  управління програмами енергозбереження.

Встановлено, що важливою умовою зниження енергетичних витрат на аналізуємих підприємствах є формування та подальша реалізація енергозберігаючих заходів, які для підвищення кінцевого результату прийнято поєднувати у програми. Такі програми враховують потенціал та пріоритети енергозбереження, та визначають порядок проведення стратегічної господарської політики на підприємстві в залежності від переліку заходів та їх техніко-економічної оцінки.

Ретельний аналіз реалізації ПЕЗ обробних підприємств дозволив узагальнити перешкоди на шляху їх впровадження. Серед них технологічні, зумовлені відсутністю енергетичних стандартів та станом наявних основних фондів; економічні у вигляді складностей залучення зовнішнього фінансування; та організаційні,спричинені недостатньою визначеністю умов реалізації на підприємстві у майбутньому та слабкістю комплексного підходу до їх виконання. Передумовою ефективної реалізації ПЕЗ є відповідна енергозберігаюча діяльність. Згідно зі світовою практикою застосування заходи щодо її проведення систематизовано за ознаками раціоналізації енергоспоживання та фінансування. До першої групи віднесено такі, що сприятимуть зменшенню витрат ПЕР, і є ефективними в умовах високих тарифів на енергоресурси. Серед них енергетичний аудит, оподаткування надмірного споживання ПЕР. Друга група включає заходи, які є дієвими в ринкових умовах – створення фондів енергозбереження, податкові та кредитні пільги тощо. З урахуванням особливостей української економіки виділено чинники, що сприятимуть проведенню відповідної політики на обробних підприємствах:відшкодування частини витрат на реалізацію програми, стимулювання до корінної зміни технологій на сучасні енергоощадні; відповідність інструментів системі енергетичного менеджменту.

Зроблено наголос, що енергозберігаюча діяльність на підприємстві значно ускладнюється, а її ефективність знижується при виконанні цихфункцій відділом головного енергетика підприємства. Тому доцільним є створення структурних підрозділів, підпорядкованих головному інженеру підприємства або заступникам директора з відповідних питань.Результатом їх енергозберігаючої діяльності будуть кількісні (отримані шляхом раціоналізації використання ПЕР), та якісні (завдяки підвищенню енергоефективності виробництва) зміни в споживанні енергоресурсів на підприємстві. Найбільш помітного ефекту при цьому можна досягти при реалізації комплексу проектів, що охоплюють все виробництво. Тому доцільно розширити діяльність з енергетичного менеджменту, яка відповідає за управління енерговитратами на підприємстві, до координації виконання проектів узгоджено зі стратегічними планами розвитку виробництва. Таку діяльність відбиватиме запропоноване поняття «менеджмент реалізації ПЕЗ», що визначено як скоординовану діяльність органів влади та суб’єктів господарювання на основі взаємної зацікавленості з метою досягнення бажаних показників енергоефективності виробництва шляхом мобілізації ресурсів і найкращого їх використання. Управління впровадженням ПЕЗ при відповідних змінах в структурі управління передбачає інтеграцію енергозберігаючої діяльності в стратегію підприємства та можливість погоджувати законодавчі та нормативно-правові вимоги з прийняттям підприємством відповідних зобов’язань щодо реалізації ПЕЗ