ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ПТАХІВНИЧОГО КОМПЛЕКСУ ДО УМОВ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методичні засади інноваційного розвитку підприємств птахівничого комплексу» визначено домінанти інноваційного розвитку птахівничих підприємств в сучасних умовах, досліджено науково-методичні засади управління процесами розвитку трансферу технологій у птахівництві, обґрунтовано напрями підвищення ефективності птахівничих підприємств на інноваційній основі.

В ході дослідження доведено, що промислове птахівництво України - найбільш динамічна й наукомістка галузь, що вносить вагомий внесок у забезпечення продовольчої безпеки країни. Це основний виробник високоякісного тваринного білка, частка якого в добовому раціоні громадян досягає 40% - за рахунок споживання дієтичних яєць і м'яса птиці. Основу сучасного птахівництва України становлять великі птахівницькі підприємства промислового типу, які виробляють 86% м'яса птиці. Для активізації інноваційних процесів у птахівництві необхідна модель інноваційного розвитку птахівницького підприємства.

Підвищення ефективності птахівництва на основі інтенсифікації варто розглядати з позицій прискорення впровадження досягнень науково-технічного прогресу в практику, що проявляються в рості обсягів виробництва кінцевої продукції, поліпшенні її якості й більш результативному використанні як наявних, так і додаткових більш якісних ресурсів при підвищеній рентабельності виробництва. Концепція використання досягнень науково-технічного прогресу у вітчизняному птахівництві, як процесу інтенсифікації повинна передбачати прийняття комплексу заходів по системному й оперативному розвитку законодавчої й нормативно-правової бази галузі й послідовному здійсненню наукових, дослідно-експериментальних робіт і структурних перетворень на виробництві.

Стосовно до агропромислового виробництва інноваційну діяльність необхідно формулювати як чіткий алгоритм (сукупність взаємопов'язаної послідовності дій) створення нової або поліпшеної аграрної продукції, нової або поліпшеної продукції її переробки, а також оригінальних (знову створених) або поліпшених (удосконалених) технологічних і організаційних моделей виробництва такої продукції в динамічній системі розвитку НТП.

Встановлено, що економічна ефективність венчурної моделі інноваційного підприємництва досить низька, що обумовлює зміну траєкторії інституціонального розвитку у бік вектору запозичення закордонних інноваційних технологій, насамперед, для підприємств агросфери. Одним з основних джерел інноваційного розвитку птахівничих підприємств є залучення іноземного капіталу у формі інструменту «запозичення» закордонних технологій переробки продукції, що дозволяє забезпечувати їх стійкий економічний ріст, що супроводжується привнесенням в економіку комплексу не тільки технологічних інновацій, але й нових знань і технологій інноваційного менеджменту.

Визначено і систематизовано негативні і позитивні фактори, що є складовими елементами об'єктивних переваг і недоліків для системи аграрної сфери при формуванні інвестиційної стратегії і обумовлюють застосування інструментів запозичення закордонних інноваційних технологій у аграрній сфері. Найважливіші фактори, що визначають необхідність і можливість використання інструменту «запозичення» технологій для аграрних підприємств, включають: оцінку фінансового стану аграрних підприємств; оцінку інвестиційного клімату в регіоні; оцінку рівня технологічної спеціалізації підприємств галузі; оцінку екологічного навантаження на територію регіону; оцінку наявності і якості факторів виробництва; оцінку рівня розвитку виробничої інфраструктури в галузі.

Відзначено, що в аграрній сфері інноваційні технології повинні бути адекватні галузевій інфраструктурній сприйнятливості, їх технічний і організаційно-управлінський рівень повинен відповідати інституціональному розвитку середовища діяльності підприємства, а не випереджати його. З огляду на специфіку інвестиційних і інноваційних процесів в економіці агросфери, запропоновано алгоритм реалізації інструментів запозичення інноваційних закордонних технологій аграрними підприємствами, в ході реалізації якого створюються технічні, технологічні, економічні й організаційно-управлінські передумови для організаційного й управлінського реформування галузі й збільшення частки конкурентоспроможної на світовому рівні продукції. 

З огляду на складність і багатоплановість процесу інтенсифікації в галузі, для оцінки її рівня й ефективності запропонована уточнена система показників оцінки рівня інтенсифікації і її ефективності в птахівництві. При оцінці рівня, темпів і результативності інтенсифікації в промисловому птахівництві запропоновано співвідносити затрачувані ресурси й вихід продукції на одиницю виробничої площі приміщень, на одного працівника, голову птиці, 1 грн. основних виробничих фондів. За допомогою пропонованої системи показників можна об'єктивно оцінити процес інноваційного розвитку на конкретному підприємстві, а також виявити резерви й пріоритетні напрямки підвищення ефективності виробництва.