ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТЮТЮНОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Краткое содержание

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, мету і завдання дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Проблеми регулювання господарської діяльності підприємств тютюнової промисловості України” розглянуто і узагальнено теоретичні засади регулювання господарської діяльності підприємств, визначено та систематизовано економіко-правові інструменти регулювання господарської діяльності підприємств тютюнової промисловості України, визначено ефективність їх впливу на діяльність підприємств протягом 1995-2000 рр., досліджено і визначено роль податкової політики як провідного інструмента регулювання діяльності підприємств у ринкових умовах.

Нині головна проблема полягає у визначенні та застосуванні таких державних методів регулювання економікою, які б врахували попередні досягнення і збалансували можливості їх використання з вимогами сьогодення. Невиваженість державного регулювання призводить до значної тінізації економіки, погіршення економічного стану та наростання соціальної напруги в країні.

Для розвитку економічної системи в прогнозованому напрямі використовують певні інструменти регулювання економічних процесів. Ці інструменти повинні відповідати основним функціям державного регулювання і забезпечувати досягнення підприємствами накреслених цілей. За механізмом впливу інструменти державного регулювання класифікують на правові (адміністративні), економічні та інституційні.

Підприємства тютюнової промисловості України перебувають під найбільшим впливом державного регулювання. Це пояснюється тим, що продукція підприємств є високоприбутковою, але належить до групи товарів, попит на які негативний і тому має регулюватися державою. На думку автора, вагому роль відіграє необхідність державного регулювання виробництва та споживання тютюнових виробів з точки зору безпеки життєдіяльності населення країни. Для економіки України підприємства є одним з основних джерел надходження коштів до бюджету. Обсяг цих надходжень безпосередньо залежить від ступеня та якості державного регулювання.  Крім того, державний вплив на господарську діяльність підприємств тютюнової промисловості зумовлений чинниками, пов’язаними з інтенсивним розвитком підприємств тютюнової промисловості, їх інвестиційною привабливістю та природоохоронними аспектами.

Узагальнюючий перелік найбільш впливових інструментів державного регулювання діяльності підприємств тютюнової промисловості України, що визначився протягом 1995-2000 рр., наступний: правові (адміністративні) - ліцензування,  встановлення мінімально допустимого вмісту шкідливих елементів, визначення мінімальних цін, заходи по боротьбі з контрабандою, обмеження по рекламі;  економічні - акцизний збір, ввізне мито, податок на додану вартість, відрахування до Пенсійного фонду.

Доходність підприємств тютюнової промисловості і збільшення відрахувань до Державного бюджету України від їх діяльності в першу чергу пов’язані з економічними інструментами державного регулювання. Використання цих інструментів повинно створювати баланс інтересів держави, інвесторів, підприємств промисловості і споживачів.

Одним із найбільш впливових інструментів державного регулювання виробництва тютюнових виробів в Україні є система оподаткування. Досвід провідних країн-виробників тютюнової продукції показує, що при оподаткуванні тютюнових виробів можна керуватись двома системами оподаткування за допомогою специфічних та адвалорних (вартісних) податкових ставок. З точки зору стабільності і прогнозованості надходжень до бюджету більш прийнятним є встановлення специфічних ставок. При встановленні специфічних (фіксованих) ставок ввізного мита і акцизного збору на імпортні сигарети імпортери не будуть зацікавлені в заниженні митної вартості (ціни купівлі), тому що воно не забезпечуватиме економії на податках, оскільки сума податків при імпорті не залежатиме від декларованої митної вартості тютюнових виробів. Встановлення специфічних ставок податків зацікавлює у виробництві та імпорті високоякісних сигарет, тому що не призводить до надмірного оподаткування додаткової вартості, пов’язаної з поліпшенням якісних характеристик продукту. За адвалорних (тобто встановлених у відсотках до вартості) податкових ставках є пряма зацікавленість у зниженні вартості готової продукції. Це можливо, в першу чергу, за рахунок використання дешевих низькоякісних тютюну і фільтрів, що сприятиме здешевленню кінцевого продукту.

Тому аналіз системи фіксованих ставок в Україні у період 1996-2000 рр. показав, що вона є більш вигідною як для держави, так і для виробників. Подальші  зміни в ній (збільшення рівнів всіх або окремих видів податків) можуть бути руйнівними та зумовлять непередбачуваність в роботі підприємств, що збільшить рівень комерційного і фінансового ризику. Питання про підвищення акцизу, податку на додану вартість або мита може порушуватися лише за умови повної легалізації сигаретного ринку в Україні.

Запровадження обов’язкового збору до Пенсійного фонду і диференційований підхід щодо його відрахування від реалізації сигарет різних цінових сегментів довело можливість збільшення обсягів виробництва та надходження додаткових коштів до державного бюджету від діяльності підприємств тютюнової промисловості України за рахунок удосконалення існуючої та поетапного введення змішаної системи оподаткування тютюнових виробів.

У другому розділі “Аналіз стану та тенденції розвитку підприємств тютюнової промисловості України” здійснено детальний аналіз сучасного стану підприємств тютюнової промисловості, виробничих потужностей підприємств асоціації “Укртютюн” та рівень їх інвестиційної активності. Досліджено основні чинники, що впливають на зменшення коефіцієнтів завантаженості основних виробничих потужностей та гальмують процес оновлення технічного обладнання підприємств. Дано оцінку впливу економіко-правових засад регулювання господарської діяльності підприємств тютюнової промисловості на обсяги виробництва і реалізації продукції та виявлено причини їх зменшення. Проаналізовано кон’юнктуру ринку тютюнових виробів та засади регулювання попиту і пропозиції на ньому.

Підприємства тютюнової промисловості України мають значний виробничий потенціал з доведенням річного випуску до 89150,0 млн. шт. сигарет, що забезпечить можливість самостійно задовольнити попит на цю продукцію на внутрішньому ринку. Фактично у 2000 р. тютюновими підприємствами асоціації “Укртютюн” було випущено 57850,0 млн. шт. На думку автора, це пояснюється тим, що на державному рівні не опрацьовані механізм сприяння діяльності підприємств тютюнової промисловості та система протидії нелегальному надходженню тютюнових виробів із сусідніх держав (Росії і Молдови).