ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ КОМБІНОВАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЛІПОФЛАВОНУ З АЦЕЛІЗИНОМ ПРИ ХРОНІЧНІЙ СЕРЦЕВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ

Краткое содержание

Матеріали та методи дослідження. Експериментальні дослідження виконані в лабораторії кафедри фармакології ЛугДМУ, яка сертифікована Державним фармакологічним центром (ДФЦ) МОЗ України (посвідчення №07 від 29 вересня 2005 р.) у повній відповідності з вимогами Комісії з біоетики ЛугДМУ (протокол № 10 від 23.01.2007 р.), а також методичними рекомендаціями ДФЦ з доклінічного вивчення нових лікарських засобів (Київ, 2002).

Досліди виконані на 420 білих безпородних статевозрілих щурах обох статей, масою 190-220 г. Тварини перебували в умовах віварію ЛугДМУ та отримували стандартну дієту у вигляді гранульованого корму за встановленими нормами. Доступ до води був вільним. Евтаназію тварин здійснювали передозуванням ефірного наркозу відповідно до вимог Комісії з біоетики ЛугДМУ.

Тварини були розділені на чотири групи. Перша група – інтактні тварини, друга (контроль) – щури з модельованою формою ХСН, які не отримували лікування (внутрішньоочеревинно вводили дистильовану воду у відповідному об'ємі). Третя група – тварини, яким внутрішньоочеревинно протягом 7 днів вводили ліпофлавон в дозі 100 мг/кг. Четверту групу склали щури, яким за аналогічною схемою вводили ліпофлавон в комбінації  з ацелізином (в окремих шприцах) в дозах 100 мг/кг і 50 мг/кг, відповідно.

Хронічну серцеву недостатність моделювали шляхом внутрішньоочеревинного введення доксорубіцину в дозі 5 мг/кг 1 раз на тиждень протягом п’яти тижнів [Горчакова Н.О., Губський Ю.І. та співав.,2005].

Всі дослідження виконувалися в динаміці: перед початком лікування (5-й тиждень експерименту), на 7 і 14 добу з моменту початку лікування. Біосубстратами для проведення комплексних досліджень слугували цільна кров, сироватка крові та міокард, попередньо перфузований охолодженим ізотонічним розчином хлориду натрію.

Скринінг потенційних кардіопротекторів проводили на моделі ХСН, що розвивається при дилятаційній кардіоміопатії серед відомих лікарських засобів з різними механізмами дії. Ефективність препаратів оцінювали за  виживаністю тварин, визначенням швидкості накопичення продуктів ПОЛ, що реагують з 2-ТБК та толерантності до фізичного навантаження в тесті «примусового плавання до межі».

Розробку дозового режиму застосування ЛЗ, що вивчаються, проводили з використанням математичного моделювання залежності показника диєнової кон’югації від доз ліпофлавону і ацелізину, методом двохфакторного експерименту за допомогою екстраполяції дослідних даних на поліном 2-го порядку вигляду а0+а1d2+a2d2+a11d12+a22d22+a12d1d2 з подальшим розрахунком його коефіцієнтів за допомогою спеціально розробленої на кафедрі фармакології ЛугДМУ комп'ютерної програми [Кравець Д.С., 1999, Лук’янчук В.Д., 2000] .

Антирадикальну активність ліпофлавону з ацелізином на моделі ХСН вивчали методом біохемілюмінісценції (БХЛ), яку реєстрували на люмінометрі “Emillite-1105” виробництва фірми «Біо-Хім-Мак» (Німеччина) у сироватці крові щурів протягом 5 хв. Кінетику люмінісценції оцінювали за амплітудою швидкого спалаху (І₁), амплітудою кінцевого значення БХЛ (І_К), а також загальною світлосумою реакції (S). Розрахунок досліджуваних параметрів проводили за допомогою комп’ютерної програми на базі процесора Intel Pentium-II-450 MHz [Кравець Д.С, 2000].

Інтенсивність процесів ПОЛ у тварин з ХСН оцінювали за вмістом первинних (дієнові кон’югати – ДК) та кінцевих продуктів, що реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реактанти) [Стальная И.Д., Гаршвили Г.Г., 1977].

Стан основних компонентів антиоксидантної системи (АОС) захисту організму оцінювали за активністю двох ключових ферментів її ензимної ланки – супероксиддисмутази (СОД) [Костюк В.А. та співавт., 1990] та каталази [Королюк М.А. та співавт., 1988]. Для деталізації інтенсивності накопичення продуктів ПОЛ в біосубстратах організму оцінювали фактор антиоксидантного стану [Купраш Л.П. та співавт., 2000] та показник швидкості накопичення ТБК-продуктів [Стефанов О.В., та співавт., 2000].

Оцінку стану енергетичного гомеостазу у досліджуваних умовах експерименту проводили шляхом визначення рівня АТФ, АДФ та АМФ в еритроцитах методом тонкошарової хроматографії на пластинах фірми “Merk” (Німеччина) [Захарова Н.Б, Рубин В.И., 1980]. На підставі отриманих даних розраховували наступні показники: енергетичний заряд (ЕЗ), енергетичний потенціал (ЕП), індекс фосфорилювання (ІФ), термодинамічний контроль дихання (ТКД). [Стайер Л.,1983].

Активність ферментів енергетичного обміну в сироватці крові оцінювали за допомогою біохімічних наборів фірми “Філісіт-діагностика”, Україна (лактатдегідрогеназа) та “PLIVA-Lachema”, Чехія (креатинкіназа).

Вміст глікогену визначали за реакцією з орцином [Покровський О.О., 1964], рівень глюкози – за допомогою біохімічних наборів фірми „Філісіт-діагностика”. Концентрацію лактату та пірувату ідентифікували за допомогою неферментативної методики в одній пробі [Герасимов И.Г., Плаксина Е.Н., 2000]. Для більш коректної оцінки стану вуглеводного обміну розраховували окисно-відновний потенціал (ОВП) системи молочна-піровиноградна кислоти [Райскина М.Е. и соавт., 1974].

При дослідженні кардіопротекторної дії ліпофлавона і його комбінації з ацелізином при ХСН проводили запис ЕКГ з використанням портативного електрокардіографа УКОМ-1 в 2-3-му стандартних відведеннях. При аналізі ЕКГ брали до уваги наступні показники: довжина відрізка R-R; Інтервал Р-Q, зубець Q, висота і конфігурація зубця R; позиція сегменту ST відносно ізолінії; конфігурація зубця Т [Храпак В.В., 2001].

Толерантність до фізичного навантаження (фізичну працездатність) щурів з ХСН на тлі застосування вивчаємих ЛЗ оцінювали в тесті „примусового плавання з обтяженням (15% до маси тіла) до межі”. Як числовий показник реєстрували час стомлення тварин [Левина М.Н. и соавт.,2006].

Вивчення стану тканинної мікроциркуляції у щурів з ХСН, що отримували фармакотерапію ліпофлавоном, а також ліпофлавоном в комбінації з ацелізином проводили за допомогою лазерної доплеровської флоуметрії. Для дослідження використовувався одноканальний лазерний флоуметр BLF-21 фірми "Transonic Systems Inc." (США), що дозволяє визначати об'ємну швидкість  периферійного кровотоку [Сидоров В.В. и соавт., 2003].

Вплив лікарських засобів на зв’язуючу здатність сироваткових білків при ХСН визначали методом рівноважного діалізу [Луйк О.І., 1984]. Кількісні параметри, що характеризують процес зворотнього зв’язування – константу асоціації (К_асс) та число місць фіксації (N) розраховували з використанням комп’ютерної програми [Лук’янчук В.Д. та співав., 2004].

Отримані дані оброблені статистично за допомогою критерію t Ст’юдента [Гланц С., 1999].