ЕТИЧНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТА-ЗАХИСНИКА

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Надійний захист прав людини - вищий критерій оцінки діяльності всіх інститутів держави, що складають систему правоохоронних і правозахисних органів. Ратифікувавши Європейську конвенцію про захист прав людини та основних свобод (1950 p.), Україна взяла на себе зобов\'язання забезпечити кожному, чиї права порушені, ефективні засоби правового захисту (ст. 13).

У юридичному механізмі захисту прав людини особливе місце посідає адвокатура, головною соціальною місією якої є захист прав людини. Рівень розвитку адвокатури є одним із індикаторів демократичності суспільства, одна з ознак стану захищеності прав людини.

Конституція України (ст. 39) покладає надання правової допомоги громадянам та юридичним особам на адвокатуру. Реалізація конституційних норм вимагає принципово нового підходу до оцінки соціальної цінності адвокатури, вироблення критеріїв ефективності її діяльності щодо забезпечення прав людини, що нерозривно пов\'язано з підвищенням престижу адвокатської професії. Все це актуалізує проблему застосування моральних основ адвокатської діяльності.

Етичні аспекти професійного правозаступництва в Україні висвітлювалися у працях Т.В. Варфоломеєвої, Ю.М. Грошевого, О.Л. Жуковської, Я.П. Зейкана, В.В. Леоненка, С.М. Логінової, І.Є. Марочкіна, В.В. Медведчука, М.М. Михеєнка, О.О. Ніколаєва, В.Д. Нора, О.Д. Святоцького, С.С. Сливки, П.В. Хотенця, Н.І. Чвьорткіна, О.Г. Яновської та інших вчених.

Проблеми теорії та практики адвокатської діяльності досліджували такі російське вчени, як О.Д. Бойков, Д.П. Ватман, В.Д. Гольдінер, П.С. Елькінд, З.З. Зінатуллін, М.П. Кан, Л.Д. Кокорев, Д.П. Котов, Ю.Ф. Лубшев, М.П. Некрасова, І.Д. Перлов, І.Л. Петрухін, Г.М. Резнік, В.М. Савицький, Ю.І. Стецовський, Л.О. Стешенко, М.С. Строгович, О.Л. Ципкін, Г.М. Шамба та інші.

Слід відзначити й доробок з цього питання інших іноземних вчених, зокрема Р. Гарріса, Р. Давида, М. Молло, Р. Мюллера, Л.П. Уайнреба, Л. Фрідмена та інших.

Окремо слід виділити теоретичні розробки таких видатних досліджувачів проблем адвокатури кінця XIX - початку XX ст., як Є.В. Васьковський, С.І. Вікторський, М.М. Вінавер, А.Ф. Коні, П.В. Макалінський, І.Я. Фойницький та інші.

Вагомий вклад у запровадження до адвокатської діяльності високих морально-етичних стандартів внесли відомі юристи-практики минулих епох і сучасності.

Разом з тим, незважаючи на те, що окремі проблеми етичного підґрунтя адвокатської діяльності були предметом дослідження багатьох науковців, їх комплексне вивчення на монографічному рівні в незалежній Україні не проводилося з урахуванням положень Конституції України, Закону «Про адвокатуру», Правил адвокатської етики, норм міжнародного права, що виходять з принципу домінантності загальнолюдських цінностей. Відсутні дослідження, присвячені відповідальності адвокатів за порушення норм професійної етики.

Процеси входження України до Європейського співтовариства обумовили потребу в активізації порівняльних досліджень проблем адвокатської етики у Польщі, Франції та в інших країнах, дослідження міжнародних стандартів організації та функціонування адвокатури.

Зв\'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідної роботи кафедри організації судових та правоохоронних органів \"Проблеми організації судових та правоохоронних органів в Україні в умовах становлення демократичної правової держави\" на 1998 - 2000 роки та \"Удосконалення діяльності судових та правоохоронних органів як елемент реалізації реформи в Україні\" на 2001 - 2005 роки, які є складовою частиною плану науково-дослідної роботи Одеської державної юридичної академії \"Проблеми розвитку держави і права України в умовах ринкових відносин\" на 1998 - 2000 роки та плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії \"Правові проблеми становлення і розвитку сучасної правової держави\" на 2001 - 2005 роки (державний реєстраційний номер 0101V001195).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Одеської національної юридичної академії 18 березня 2002 p. (протокол № 5).