ЕТИЧНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧОГО

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Дослідження етичних основ діяльності слідчого обумовлено завданнями науки кримінально-процесуального права та слідчої практики щодо реформування кримінально-процесуального законодавства, правозастосовної діяльності слідчого з характерною для України орієнтацією на моральнісні цінності людини, міжнародні стандарти ведення кримінального судочинства. Етичним вимогам повинні відповідати як кримінально-процесуальне законодавство, так і правозастосовна діяльність слідчого, оскільки вона пов'язана з можливістю обмеження прав людини (права на свободу та особисту недоторканність та ін.).

Проблеми реалізації етичних основ у діяльності слідчого привертали увагу вчених протягом тривалого часу. Окремі їх аспекти розглядали ще на початку XX ст. у своїх працях відомі вчені: Л.Є. Владимиров, І.О. Ільїн, А.Ф. Коні, B.C. Соловйов, І.Я. Фойницький та ін.

За радянського періоду при тоталітарному режимі теоретичні розробки слідчої етики були перервані, але в 70-х - 80-х роках XX ст. знову стали об'єктом наукового дослідження в монографіях Л.Ю. Ароцкера, Г.Ф. Горського, Л.Д. Кокорєва, Д.П. Котова, В.В. Леоненка, С.Г. Любічева, М.С. Строговича, О.Р. Ратінова, в дисертаціях В.А. Бабіч, І.В. Дражиної, Ю.М Захаріна, В.І. Комісарова, Г.І. Пічкальової. Питання щодо поняття та предмета слідчої етики, моральних основ кримінально-процесуальної діяльності, проведення слідчих дій, тактичних прийомів розслідування, внутрішнього переконання слідчого, його моральних якостей та інші аспекти етичних основ діяльності слідчого було розглянуто в наукових працях В.Г. Асташенкова, І.Є. Биховського, Ю.М. Грошевого, В.Н. Звонкова, Л.М. Карнеєвої, О.О. Коновалової, О.М. Ларіна, Г.М. Резника, М.О. Селіванова та інших вчених.

Слід зазначити, що окремі положення слідчої етики ґрунтувалися на позиціях позитивізму, критерії моральності визначалися класовою позицією (А.Д. Бойков, І.І. Карпець) та відповідністю принципам Морального кодексу будівника комунізму (Г.Ф. Горський, Л.Д. Кокорев, Д.П. Котов), а не моральнісними цінностями людини. Тому зміна нормативно-ціннісної орієнтації та пріоритетів у науці, виходячи із сучасної правової ідеології української держави, передбачає перегляд системи поглядів на відповідні основні положення слідчої етики.

Крім того, за радянського періоду деякі вчені (С.Г. Любічев, М.С. Строгович, І.Ф. Пантелеев) заперечували наявність конфліктних ситуацій в діяльності слідчого та протидії слідству з боку зацікавлених осіб, у зв'язку з чим ряд криміналістичних рекомендацій, спрямованих на подолання протидії слідству, були безпідставно знехтувані.

У пострадянський та сучасний періоди суттєвий внесок у розробку питань реалізації етичних основ діяльності слідчого зробили як українські вчені: Ю.П. Аленін, О.В. Баулін, В.П. Бахін, В.Д. Берназ, П.Д. Біленчук, В.Г. Гончаренко,

Ю.М. Грошевий, H.I. Клименко, В.О. Коновалова, B.C. Кузьмічов, О.В. Мельник, О.Р. Михайленко, М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, М.А. Погорецький, Б.Г. Розовський, С.М. Смоков, С.М. Стахівський, І.В. Строков, В.Т. Тертишник, Ю.М. Чорноус та ін., так і вчені країн СНД: I.А. Антонов, Р.С. Бєлкін, В.М. Бібіло, Г.Д. Дубов, О.С. Кобліков, B.I. Комісаров, Т.М. Москалькова, І.Л. Петрухін, M.I. Порубов, Ю.Г. Торбін, С.А. Шейфер, М.П. Яблоков та ін.

Однак, незважаючи на значну кількість наукових досліджень, сучасний стан розробки теорії слідчої етики ще не відповідає потребам практики, спостерігається фрагментарність, дискусійність та невизначеність її основних положень (наприклад, про поняття, природу, предмет слідчої етики). Простежується також недостатність належного забезпечення моральнісних цінностей людини як в національному кримінально-процесуальному законодавстві, яке регулює діяльність слідчого, так і в практиці його застосування. Тому, з огляду на підготовку проекту КПК України, проблемні питання реалізації етичних основ діяльності слідчого набувають особливої актуальності та вимагають комплексного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом наукових досліджень Одеської національної юридичної академії (далі - ОНЮА) за темою «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної української держави» (державний реєстраційний номер 0101U001195) на 2001-2005 pp. і «Традиції та новації в сучасній українській державності та правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970) на 2006-2010 pp., а також планом наукових досліджень кафедри кримінального процесу ОНЮА за темою «Проблеми ефективності кримінально-процесуального законодавства у сфері боротьби зі злочинністю та охорони прав особистості в умовах формування правової держави» на 2001-2005 pp. та на 2006-2010 pp.

Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Одеської державної юридичної академії (протокол №1 від 20 вересня 1999 р.), уточнена рішенням вченої ради ОНЮА (протокол № 2 від 26 вересня 2006 р.).