ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ В СИСТЕМІ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання, визначено об’єкт і предмет дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено інформацію про їх апробацію та впровадження.

У першому розділі “Теоретичні основи формування фінансової стратегії в системі корпоративного управління підприємствами” на основі критичного аналізу наукових публікацій встановлено сутність і зміст основних понять процесу розробки фінансової стратегії підприємств з позицій їх відповідності вимогам процесів корпоратизації та формування різних видів стратегій підприємств, проаналізовано процеси корпоратизації та встановлено їх вплив на формування стратегій підприємства, уточнено та доповнено домінанти формування фінансової стратегії в системі корпоративного управління підприємством.

У роботі виявлено і обґрунтовано, що процеси формування стратегій та корпоратизації підприємств взаємозалежні. Зважаючи на те, що складність та багатогранність процесу розробки фінансової стратегії в умовах корпоратизації підприємств зумовлюється дією та взаємодією основних категорій і понять, які виступають його рушійними силами, серед яких: потенціал, фінансовий потенціал, стратегія, фінансова стратегія тощо. Проведена систематизація підходів авторів щодо визнання цих понять, це дозволило обґрунтувати їх сутнісну характеристику, встановити відповідність вимогам процесів корпоратизації та формування різних видів стратегій підприємств. Зокрема, встановлено, що потенціал підприємства відображає здатність комплексу ресурсів економічної системи виконувати поставлені перед нею завдання, отже його необхідно розглядати як цілісне уявлення про єдність структури і функцій об'єкта, вияв їх взаємозв'язку. Поняття “фінансовий потенціал”, як і інші, досі не уніфіковано. Доведено, що найбільш прийнятним є визнання сутності фінансового потенціалу підприємства у межах ресурсного підходу, а його основною характеристикою є те, що він відображає реальні та потенційні можливості підприємства, тобто свідчить про рівень фінансової спроможності суб’єкту господарювання. Оскільки ефективність системи корпоративного управління підприємства, перш за все, визначається його стратегіями, було здійснено систематизацію підходів авторів до трактування інвестиційної та фінансової стратегії. Інвестиційну стратегію підприємства визнано як основну складову фінансової стратегії підприємства.

На підставі критичного аналізу трактувань уточнено поняття “фінансова стратегія”, а саме фінансова стратегія – це еластична, узагальнена модель фінансового розвитку підприємства, яка направлена на реалізацію корпоративної стратегії та формування раціональних фінансових відносин із контрагентами, містить в собі визначені довгострокові фінансові цілі, технології (інструменти досягнення), ресурси і систему управління, що забезпечує її дієздатність і адаптацію до зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовищ.

Автором підкреслено, що фінансова стратегія є невід’ємним елементом системи корпоративного управління підприємства – форми реального втілення управлінських взаємозв’язків. В реальній дійсності управлінська діяльність – це функціонування системи корпоративного управління. Система корпоративного управління підприємства – це об’єктивно існуюча субстанція за допомогою якої управління набуває конкретного змісту й вияву, а функція управління – практичної реалізації; вона складається й функціонує у відповідності із: змістом функції управління; характером відносин, які лежать в основі управлінських взаємозв'язків; умовами, в яких формується система управління; принципами побудови, функціонування й перетворення, які іманентно належать системі управління.

Дисертантом наголошено, що реалізація стратегій підприємства, зокрема його фінансової стратегії, забезпечується дієздатністю системи корпоративного управління підприємством, основними елементами якої можна вважати принципи формування та модель. Принципи корпоративного управління втілюють норми корпоративної політики підприємства, за результатами їх систематизації зроблено висновок, що основний акцент ставиться на взаємовідносинах зацікавлених сторін, інформаційній прозорості, системі контролю тощо. Як свідчать результати дослідження світового досвіду та української практики, моделі корпоративного управління досить багатогранні, їх риси обумовлюються історичними особливостями, практикою ведення бізнесу та ін. У загальному, сучасна українська модель корпоративного управління перебуває у стадії створення, її можна вважати перехідною конструкцією, в якій формально подані складові елементи різних моделей, що використовуються у світі. Разом з тим головні орієнтири щодо становлення української моделі корпоративного управління мають націлюватись на виконання нею таких функцій як: вироблення стратегії, захист прав акціонерів та інших зацікавлених осіб, прозорість та відкритість, моніторинг діяльності, тощо; перспективними напрямами є гармонізація національних та міжнародних стандартів корпоративного управління, формування ефективної інституційної структури для її реалізації на практиці, оптимізація управління корпоративною культурою тощо.

У роботі зазначено, що будь-які зміни в системі корпоративного управління призводять до трансформування домінантів формування фінансової стратегії підприємства, серед яких: домінантні напрями, принципи формування, характеристики, критерії вибору, науково-методичне забезпечення. Із врахуванням цього дисертантом: доповнено дерево цілей фінансової стратегії підприємства такими домінантними напрями як: інноваційна стратегія та стратегія корпоративної соціальної відповідальності; систематизовано характеристики, що визначають особливості фінансової стратегії підприємства; сформовано комплекс принципів формування, які характеризують процес побудови стратегії.

У другому розділі “Інноваційне забезпечення системи корпоративного управління підприємствами” проведено аналітичну оцінку стану і тенденцій розвитку підприємств корпоративного сектора, створено методичний інструментарій для діагностування та оцінювання стратегічних можливостей фінансового розвитку підприємств, обґрунтовано складові рейтингового оцінювання системи корпоративного управління підприємства.

Оскільки характер процесу формування стратегії, значною мірою, залежить від умов здійснення господарської діяльності підприємства, автором досліджено особливості розвитку підприємств корпоративного сектора з метою ідентифікації впливу процесів корпоратизації на механізм формування фінансової стратегії підприємств.

У роботі встановлено, що корпоративний сектор України активно розвивається, про що свідчать темпи приросту кількості підприємств корпоративного сектора на початок 2012 р. (32,84 %) та їх частка у загальній кількості підприємств (51,85 %) порівняно із 2005 р. В цілому по Україні та, зокрема, у Вінницькій області в структурі підприємств корпоративного сектора найбільшу частку займають товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), а саме на початок 2012 р. їх частка становить 43,69 % та 28,51 % відповідно; досить значними є і темпи зростання кількості ТОВ порівняно з іншими корпоративними структурами. У ході аналітичного оцінювання було також виявлено зменшення кількості акціонерних товариств (АТ). Вважаємо, що така тенденція не може бути визнана як позитивна, оскільки по при всі спрощення умов господарювання для ТОВ ця організаційно-правова форма господарювання дозволяє отримати підприємствам тимчасові (локальні) переваги, та не сприяє розвитку їх корпоративної структури на перспективу. Нами наголошено, що саме акціонерна форма господарювання надає можливість впроваджувати у діяльність сучасні стратегії і технологій управління і, як результат, посилить конкурентне становище підприємств у довгостроковій перспективі та сприятиме подальшому розвитку вітчизняного корпоративного сектора; що відповідним чином і обумовлює вибір підприємств легкої промисловості Вінницької області як об’єктів дослідження у дисертаційній роботі.

Аналіз результатів господарської діяльності підприємств легкої промисловості Вінниччини на основі статистичної інформації за 2005–2011 рр. свідчить про збитковість підприємств галузі (за виключенням 2009 та 2011 рр.). Подібна тенденція виявлена і у ході аналізу діяльності п’яти ключових підприємств цієї галузі. Результати оцінки та аналізу ринкової вартості даних АТ (встановлення умов виконання “золотого правила економіки”) свідчать, що у 2009 р. умови виконувались на двох підприємствах, у 2010 р. – не виконувались на жодному, у 2011 р. – виконувались лише на одному із п’яти досліджуваних підприємств. Все зазначене свідчить про неефективність управління підприємствами та визначає необхідність обґрунтування нових механізмів  фінансових стратегій і удосконалення системи корпоративного управління підприємствами.

Автором встановлено, що методичні підходи щодо діагностування та оцінки стратегічних можливостей фінансового розвитку підприємства є складовими методичного забезпечення системи корпоративного управління підприємствами і застосовуються у процесі формування та корегування його фінансової стратегії. Проведена автором систематизація засвідчує їх ґрунтування на методичних підходах до аналізу та оцінки фінансового стану підприємства.

На основі дослідження переваг, недоліків, особливостей існуючих методичних підходів фахівців у роботі уточнено складові і побудовано послідовність процесу організації аналізу та оцінки фінансового стану підприємства. Було запропоновано виділити два етапи організації процесу: 1) аналіз та оцінка внутрішнього потенціалу підприємства; 2) аналіз та оцінка зовнішнього потенціалу підприємства. Це дозволить більш об’єктивно встановити місце формування і застосування потенційних можливостей підприємства. 

Дослідивши особливості проведення коефіцієнтного аналізу та із врахуванням результатів систематизації трактування авторами кількості і наповненості груп фінансових коефіцієнтів в роботі побудована система показників аналізу та оцінки фінансового стану підприємства. Дана система містить 50 показників, що згруповані у шість груп: показники аналізу майнового стану; ділової активності; фінансової стійкості; платоспроможності та ліквідності; рентабельності (прибутковості); оцінки ринкової вартості підприємства. Запропонована система є складовою та інструментом реалізації аналітичного процесу, основна її відмінність від аналогічних це змістовне наповнення, яке побудоване за основними аргументами (критеріями) вибору показників: достатність для отримання об’єктивної оцінки і виключення дублювання.

У роботі розроблено пропозиції щодо удосконалення методичних підходів до рейтингового оцінювання системи корпоративного управління підприємства, основна мета якого полягає у встановленні якості корпоративного управління підприємством. Пропонується доповнити рейтинг якості категорією “банкрутство та рівень фінансової стійкості АТ” і конкретизувати інші складові (категорії) рейтингу. У результаті було створено рейтинг із сім категорій: А) розкриття інформації та прозорість; Б) забезпечення прав акціонерів; В) корпоративні конфлікти; Г) втрата активів; Д) банкрутство та рівень фінансової стійкості; Ж) ініціативи в області корпоративного управління; З) контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства, це дозволило розширити можливості оцінювання.

У третьому розділі “Розробка механізму формування фінансової стратегії в системі корпоративного управління підприємствами” проведено діагностування та оцінювання стратегічних можливостей фінансового розвитку підприємств методом коефіцієнтного аналізу, створено алгоритм та здійснено інтегральну оцінку фінансового стану підприємств, проведено рейтингову оцінку якості корпоративного управління і діагностику збалансованості корпоративних інтересів АТ, розроблено організаційний механізм формування фінансової стратегії в системі корпоративного управління підприємством.

У дисертації, на основі удосконалених автором методичних підходів, із використанням методу коефіцієнтного аналізу проведено діагностування та оцінювання стратегічних можливостей фінансового розвитку п’яти підприємств легкої промисловості Вінницької області у 2006–2011 рр.. Дисертантом удосконалено алгоритм побудови інтегрального показника та здійснено інтегральну оцінку фінансового стану цих підприємств.

Дослідження за методом коефіцієнтного аналізу дало можливість отримати характеристику фінансового стану підприємств за окремими фінансовими показниками, згрупованими у групи, за інтегральним методом – комплексну оцінку фінансового стану досліджуваних АТ. Це дозволило вирішити такі завдання: дати характеристику фінансового стану та встановити тенденції його зміни на кожному окремому підприємстві; ранжувати підприємства за інтегральною оцінкою фінансового стану; зіставити підприємства між собою за рівнем досліджуваної якості; діагностувати і оцінити стратегічні можливості підприємств.

Згідно із удосконаленими у роботі методичними підходами до рейтингового оцінювання системи корпоративного управління підприємства було встановлено якість корпоративного управління на кожному підприємстві, а саме відповідність принципів управління, що використовуються АТ загальноприйнятим принципам, які створюють основу ефективного корпоративного управління АТ та ідентифіковано проблеми, які знижують ефективність систем корпоративного управління АТ.

Автором здійснено комплексну діагностику збалансованості корпоративних інтересів за результатами інтегрального та рейтингового оцінювання (табл. 1). Це дозволило встановити рівень збалансованості корпоративних інтересів на основі виявлення взаємозв’язків, взаємообумовленості та взаємовпливу між системою корпоративного управління та її складовою (фінансовою стратегією) і розробити науково-практичні рекомендації щодо напрямів фінансового розвитку досліджуваних підприємств із врахуванням їх стратегічних можливостей.