ФІНАНСОВО – ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Однією з ключових ознак перетворення адміністративно-командної економіки в ринкову є утвердження на її полі розмаїття цінних паперів та фінансово-правового утвердження останніх у формі фондового ринку. Історично склалося так, що розвиток фондового ринку та його регулювання здійснювалося шляхом активного втручання держави в діяльність, яка здійснюється у сфері формування фінансових ресурсів.

У країнах, де утвердилися ринкові відносини, фінансовий капітал значною мірою формується на ринку цінних паперів. Відомо, що однією з ключових причин безпрецедентної кризи та найглибшого спаду в світовій  економіці в 30-х та 80-х роках ХХ століття, були саме зловживання у фінансовій сфері, і зокрема, на фондовому ринку. У свою чергу, це стало можливим із-за відсутності ефективної системи законодавчо-правового забезпечення ринку цінних паперів, що інтенсивно розвивався, ігнорування фінансового права, яке мало впорядковувати функціонування фондового ринку в тій чи іншій країні.

Якщо фондовий ринок розвивається дуже активно й виривається вперед, то у разі виникнення нестабільності в країні він першим приймає на себе кризові прояви.   Однак це поки що не відноситься до України, оскільки фондовий ринок попри всі зусилля не набрав достатньої ваги на ринку капіталів, не набув системного регулювання перш за все з боку фінансового права і не має необхідного впливу на економіку, яка лише нещодавно отримала статус ринкової. У країнах з ринковою економікою з’явився колосальний попит на фундаментальні наукові розробки, які б юридичним чином підтримували розвиток акціонерного капіталу, і водночас встановлювали фінансово-правові правила поведінки на фондовому ринку. Саме тому особливості та закономірності становлення ринку цінних паперів, і зокрема фондового ринку, фінансово-правове регулювання зазначених ринкових інституцій, є важливою науковою і водночас практичною проблемою. Однак переймаються нею представники різних  галузей права  досить спорадично.

Наявні наукові розробки в кращому випадку стосуються обґрунтування необхідності появи фондового ринку як такого, без обґрунтування фінансово-правових засад досягнення цієї мети. Вітчизняне законодавство не приділяє достатньої уваги даній проблематиці, через що фінансове право не отримує необхідного юридичного фундаменту для реального стимулювання й підтримки процесів, від яких залежить ситуація на фондовому ринку України. Наукові пошуки молодих дослідників знаходяться осторонь щодо аналізу фінансово-правових засад фондового ринку, розвитку його інфраструктури, класифікації біржових операцій та визначенню інструментів їх аналізу і оцінки. Не приділяється також достатньої уваги науковій характеристиці фінансово-правових чинників ефективності біржових операцій з цінними паперами, недостатньо висвітлена проблематика біржових технологій.

У працях відомих зарубіжних науковців і фахівців (Грегори Л. Морис., Дебок Г., Копеланд Е., Мауерс Д, Морган С., Пректер Р., Рэдхэрд К., Томсет М., Х”юс С., Швагер Д., Фрост Дж., та ін.)  йдеться, переважно, про діяльність бірж в умовах розвиненого ринку. В свою чергу, дослідження даної проблематики на пострадянських теренах (В. Арсеньев, А. Балацкий, А. Герасимов, Л. Гуляницкий, Ю. Иванов, В.Тарнавский, М.Севрук, Б.Рубцов та ін.) поки що також не мають комплексного характеру і не враховують значних можливостей фінансового права щодо розвитку ринку цінних паперів та фондового ринку. Але необхідно визнати, що російські науковці звертають більш значну увагу даним проблемам.

На жаль, проблематика становлення та розвитку ринку цінних паперів не може похвалитися зацікавленістю з боку вітчизняних науковців, зокрема, представників фінансового права. Лише окремі з відомих фахівців переймаються даною проблематикою саме в контексті фінансового права – Балюк А.І., Бірюк С.О., Бурмака М.О., Воронова Л.К., Ковальчук А.Т., Корнєв В.В., Ляшенко В.І., Лук’яненко Д., Мозговий О.М., Орлюк О.П. Оскольський В.В., Савченко Л.А., В.В. Савлук М.І., Селіванов А.О., Селіванов В.М., Панченко Є.Г., Портнов А.В., Харицький В.П., Федосов В.М. 

Потребує наукового вирішення проблема концептуальних засад розвитку фондового ринку в Україні, адекватності інфраструктури, передусім біржових інституцій чинному законодавству, і зокрема нормам фінансового права; фінансово-правової коректності використання фондових інструментів та індексів, адаптації вітчизняного законодавчо-правового поля до вимог міжнародних інстанцій, які займаються імплементацією цивілізованих “правил гри” на фондових площадках країн з недостатньо розвинутими ринковими системами. Тому вважаємо за необхідне продовжити наукові дослідження розвитку фінансово-правових основ фондового ринку та біржової торгівлі в Україні.

Завданнями такого дослідження є: визначення фінансово-правових механізмів функціонування фондової біржі, виявлення причин правових колізій та юридичних збоїв у біржовій торгівлі і з'ясування можливих шляхів їх усунення, розробка правових механізмів щодо запуску на фондові площадки України  найсучасніших світових досягнень на ринку цінних паперів, визначення фінансово-правових інструментів для юридичного забезпечення прибутковості цінних паперів, зменшення тіньових угод та домовленостей між учасниками фондового ринку України. За результатами наукового дослідження теоретичних засад фінансово-правового регулювання фондового ринку будуть сформульовані теоретичні узагальнення, висновки та рекомендації щодо юридичної підтримки ринку цінних паперів й діяльності біржового ринку в Україні.

Автор дослідження виходить з того, що пряме й беззастережне застосування «готових рецептів» країн із розвиненими ринками цінних паперів неможливе, але напрацьований століттями позитивний світовий досвід законодавчого забезпечення, і зокрема, фінансово-правового регулювання діяльності фондових ринків потрібно скрупульозно вивчати і максимально враховувати.

Не дивлячись на те, що в вираз “фондовий ринок” немов би отримав широке й звичне використання у західноринковій риториці, серед українських економістів та юристів його категоріальне тлумачення відсутнє попри  активного використання у професійному обиході (йдеться, у першу чергу, про фахівців професійно зайнятих аналітикою на фондових, у т. ч. ф’ючерсних, форвардних, опціонних ринках).

Перші спроби серед вітчизняних науковців проаналізувати теоретичні засади “фондового ринку”, але як явища абсолютно тотожного “ринку цінних паперів” зробили цивілісти, а затим і представники господарського права . Підхід, що зводиться до тотального ототожнення понять “ринок цінних паперів” і “фондовий ринок”, на перший погляд, знімає існуючі протиріччя та колізійні моменти у заявленій проблемі.  Насправді ж,  така “наукова школа”  утверджує своє право на життя лише з позицій ортодоксальних уявлень і в своїй реальній ролі фактично  ігнорує вельми важливу теоретичну проблему, за якою знаходиться цілий пласт фінансово-правових відносин. На наше переконання, подібні дослідження, виходячи з предмету цивільного права, не в стані осягнути фінансово-правову природу такого суто ринкового правовідношення, яким є фондовий ринок.

Копітке вивчення ситуації з цього приводу (аналіз авторефератів дисертаційних досліджень радянського та пострадянського періоду, опрацювання монографій, статей, підручників, матеріалів наукових конференцій тощо) дозволяє констатувати, що проблема фінансово-правового регулювання фондового ринку в Україні залишається поза серйозною, системною увагою правознавців. Це, в свою чергу, знаходить підтвердження у практичній відсутності понятійного тлумачення, особливо у законодавчо-правових нормах та офіційній термінології. Зазначене  прослідковується навіть у базових юридичних документах. Підтвердженням цьому є той факт, що у новому Цивільному кодексі України поняття «фондовий ринок» відсутнє. Даний термін лише похідним чином згадується у Господарському Кодексі України, однак без найменших спроб дати цьому поняттю категоріально-правове визначення.

Недостатня науково-аналітична розробка правових ознак фондового ринку, його фінансово-правових регулятивних механізмів при очевидно зростаючому попиті на такі наукові дослідження в сучасний період, обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Необхідно при цьому особливо підкреслити, що актуальність теми дисертації визначається недостатнім рівнем її дослідження якраз у доктрині фінансово-правової науки, тобто фінансового права.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації обрана, виходячи з високого рівня її актуальності та недостатньо наукового дослідження саме в фінансово-правовому аспекті. Дисертація виконана відповідно до комплексної теми відділу Інституту законодавства Верховної Ради України ”Стратегія розвитку законодавства України”(державний реєстраційний номер 0103U0008723). Наукове дослідження було включене в загальний план науково-дослідної роботи Інституту законодавства Верховної Ради України “Організація моніторингу ефективності законодавства та прогнозування наслідків його застосування” (державний реєстраційний № 0104U006941). Висновки та теоретичні узагальнення даної наукової роботи увійшли в цільову програму “Науково-правове забезпечення законотворчої діяльності” (державний реєстраційний № 0104U006963). Напрямок дослідження відповідає Програмі діяльності Кабінету Міністрів ”Назустріч людям”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 4 лютого 2005 р. № 115.