ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИДАТКІВ НА ІННОВАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У сучасному світі інноваційна діяльність є одним із найважливіших факторів економічного розвитку. У високорозвинених країнах до 90 відсотків приросту внутрішнього валового продукту забезпечується за рахунок впровадження нових технологій. Вирішальне значення у цих процесах відіграє ефективна державна політика.

Значення, якого набувають нині інноваційні процеси, визнане в Україні на державному рівні, внаслідок чого задекларовано спрямування бюджетної та податкової політики на побудову інноваційної моделі економіки та підвищення конкурентоспроможності на світовому рівні. Кілька років поспіль на урядовому рівні йдеться про те, що Державний бюджет України повинен забезпечувати інвестиційно-інноваційну модель розвитку вітчизняної економіки. Важливі заходи щодо фінансового забезпечення розвитку наукової, науково-технічної та інноваційної сфер передбачені Постановою Верховної Ради України від 06.06.2004 р. № 1786-IV „Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності” та Указом Президента України від 11.07.2006 р. № 606/2006 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 квітня 2006 року „Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інноваційного розвитку України”.

Проте практичне втілення таких заходів має багато проблем, які пов’язані насамперед з неналежним правовим врегулюванням. Зокрема, незважаючи на значне збільшення бюджетних коштів, які було спрямовано для впровадження технологічних інновацій з 2004 по 2007 роки, показники інноваційної активності промислових підприємств в українській економіці залишаються майже незмінними (10 відсотків – у 2004 р. і 11,5 відсотків – у 2007 р.). А згідно з матеріалами Всесвітнього економічного форуму Україна посідає 73 місце із 131 країни у глобальному індексі конкурентоспроможності за 2007–2008 р. Це свідчить про перехідний стан країни між стадією, на якій економічне зростання залежить від основних факторів виробництва (некваліфікованої робочої сили та природних ресурсів), та стадією, на якій економічне зростання збільшується з підвищенням ефективності виробництва (розвитку ринку товарів і оснащеності новими технологіями).

Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена по-перше, значенням, якого набуває інноваційна діяльність на сучасному етапі розвитку економіки України, і одночасно наявністю законодавчих проблем у цій сфері; а по-друге, відсутністю у правових дослідженнях всебічного аналізу щодо здійснення видатків з публічних фондів коштів на підтримку інноваційної діяльності.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять праці вітчизняних та російських учених-юристів: С. С. Алексєєва, Л. К. Воронової, І. Б. Заверухи, С. В. Запольського, C. Т. Кадькаленка, М. В. Карасьової, О. М. Козиріна, Ю. О. Крохіної, М. П. Кучерявенка, О. А. Музики, А. А. Нечай, С. О. Ніщімної, Х. В. Пєшкової, Н. Ю. Пришви, Л. А. Савченко,  О. Д. Святоцького, А. І. Сироти, Ю. О. Тихомирова, А. М. Цвєткова, Ч. Д. Циренжапова та інших.

Окремі аспекти фінансово-правового регулювання видатків на інноваційну діяльність досліджувалися у працях В. В. Гусєвої, К. Г. Грищенка, Д. Д. Коссе, Д. В. Кравцова, М. Ю. Міжинського, А. О. Монаєнка, О. Е. Сімсон, О. А. Супатаєвої, О. П. Орлюк, Н. Я. Якимчук, але комплексні фінансово-правові дослідження цієї сфери не проводилися.

Важливе значення для дисертаційного дослідження мають здобутки вітчизняних та зарубіжних учених-економістів: С. А. Буковинського, М. О. Бунчука, О. Д. Василика, В. М. Геєця, І. Г. Дєжиної, П. Друкера, Я. А. Жаліла, Н. І. Іванової, І. В. Запатріної, С. В. Онишко, К. В. Павлюк, С. Ф. Ревуцького, Б. Санто, В. П. Семиноженка, Л. І. Федулової та інших.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планової теми Науково-дослідного інституту фінансового права „Фінансово-правове забезпечення запровадження спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” (номер державної реєстрації 0102U007111), де автору належить розробка теоретичних і практичних положень щодо правового забезпечення стимулюючої ролі держави в інноваційних процесах і впливу на діяльність інноваційних структур.

Тема дисертації затверджена Вченою радою Національної академії державної податкової служби України 25 жовтня 2005 року (протокол № 2).