ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ ЛІЦЕЇВ В УМОВАХ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито сутність і стан наукової проблеми, що досліджується; обґрунтовано її актуальність; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, теоретичні основи й методи дослідження; розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне і практичне значення й особистий внесок здобувача; подано дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи фізичного виховання учнів ліцею в умовах профільного навчання” – проаналізовано базові поняття дослідження, розкрито проблеми фізичного виховання учнів у педагогічній теорії, визначено особливості фізичного виховання учнів профільного ліцею, охарактеризовано сучасний стан фізичного виховання учнів у профільному ліцеї.

Аналіз літератури з проблем фізичного виховання показав, що поняття “фізичне виховання” визначається як: процес передачі й результат оволодіння учнями духовними і матеріальними надбаннями, накопиченими у сфері фізичної культури (В.К. Бальсевич, О.Ц. Демінський); спеціально організований процес фізичного вдосконалення й оздоровлення людини (В.П. Іващенко); спеціалізований педагогічний процес, спрямований на фізичне й духовне вдосконалення людини, оволодіння систематизованими знаннями щодо виконання фізичних вправ та способів їх самостійного використання протягом усього життя (Т.Ю. Круцевич, В.Г. Папуша, Є.Н. Приступа, Л.П. Сущенко, Ж.К. Холодов, Б.М. Шиян); навчання руховим діям та формування фізичних якостей особистості (Л.П. Матвєєва); процес цілеспрямованого формування рухових умінь і навичок (В.С. Кузнецов, Ж.К. Холодов).

Фізичне виховання учнів ліцеїв в умовах профільного навчання розглядається в дисертації як виховний процес цілеспрямованого педагогічного впливу на особистість учнів, результатом якого є розвиток професійно-прикладних фізичних якостей, необхідних майбутньому фахівцю, формування відповідних рухових умінь і навичок, підвищення рухової активності, а також виконання завдань навчального, оздоровчого, психологічного, професійно-прикладного характеру.

Наукові дослідження свідчать про формування концептуально нового методологічного підходу до розв’язання комплексної проблеми становлення й розвитку національної системи фізичного виховання школярів. У дослідженнях науковців (Л.В. Герасимчука, С.Є. Волянської, А.П. Самодрина, Н.І. Шиян) обґрунтовано необхідність удосконалення змісту занять фізичною культурою й указано на пріоритетність сучасної системи фізичного виховання молоді як одного з видів загальної культури, здорового способу життя майбутніх фахівців.

Науковці (Г.Г. Ващенко, Б.Ф. Ведмеденко, О.О. Гречанюк, Л.І. Лубишева) у своїх дослідженнях вказали на необхідність розв’язання проблем удосконалення процесу професійно-прикладної фізичної підготовки в навчальних закладах різного профілю.

Профільне навчання визначається: як процес, спрямований на реальне життєве та професійне самовизначення випускників шкіл, диференційоване за змістом навчання (Л.В. Герасимчук); як вид диференційованого навчання, що ґрунтується на філософському вченні про людину (Н.І. Шиян); як профільно-диференційована, планомірно організована, спільна двостороння діяльність учителів і учнів, спрямована на свідоме опанування учнями системи профільно-орієнтованих знань, умінь і навичок (А.П. Самодрин).

Значна інформаційна насиченість навчального процесу профільних ліцеїв і мінімальний руховий режим призводять до загального високого розумового навантаження, результатом чого є систематичне накопичення стомленості, що супроводжується апатією, в’ялістю та негативно впливає на загальний стан здоров’я учнів.

Особливостями фізичного виховання учнів профільного ліцею є розробка й упровадження спеціальних комплексів фізичних вправ, спрямованих на набуття учнями ліцею професійно-прикладних фізичних якостей, необхідних у майбутній професії, на формування спеціальних навичок оздоровчого характеру, скерованих на підвищення працездатності майбутніх фахівців; профілактика можливих професійних захворювань і відпрацювання відповідних комплексів фізичних вправ щодо їх запобігання; використання під час уроків фізичної культури міжпредметних зв’язків із метою всебічного розвитку фізичних і професійних можливостей учнів; індивідуальний підхід до розробки програм й організації занять з учнями різних спеціальностей та різного рівня фізичної підготовки; включення до програм і занять із фізичної культури комплексів фізичних вправ щодо зняття розумового та психічного перевантаження учнів; організація комплексної діяльності вчителів фізичної культури у співпраці із педагогічним колективом і батьками щодо мотивації учнів на здоровий спосіб життя як запоруки їх успішності в професійній соціалізації.

Вивчення сучасного стану фізичного виховання учнів ліцею в умовах профільного навчання підтвердило актуальність і доцільність обраної проблеми дослідження. Анкетування учнів 9-11 класів профільних ліцеїв (464 особи) засвідчило, що відвідують заняття фізичної культури, але ставляться до них байдуже, 30% учнів 9 класів, 29% – 10 класів, 36% – 11 класів; прагнуть не відвідувати заняття з фізичного виховання 9% учнів 9 класів, 24% – 10 класів і
22% учнів 11 класів; виконують фізичні вправи епізодично 57% учнів 9 класів,
55% – 10 класів і 55% – 11 класів; зовсім не виконують фізичні вправи самостійно 8% учнів 9 класів, 18% – 10 класів, 13% – 11 класів, не охоплено позаурочною й позашкільною роботою 67% учнів 9 класів, 73% – 10 класів, 70% – 11 класів.

Аналіз опитування учнів (324 респонденти) медичних училищ і гімназій показав, що дотримуються режиму дня тією чи іншою мірою 41% учнів училищ, 36% учнів гімназій. Непокоїть, що більше половини учнів (78% учнів училищ, 76% учнів гімназій) відчувають утому і втрату сил після закінчення навчальних занять, не мають постійного режиму дня, а кожен третій учень названих закладів приділяє сну не більше шести годин на добу.

Таким чином, спостерігається пряма залежність стану здоров’я учнів від їх ставлення до занять фізичною культурою. Недостатнє фізичне навантаження за умови підвищеної розумової діяльності й постійної втоми призводить до зниження ефективності сприйняття інформації, збільшення нервово-психічного виснаження, появи апатії, небажання займатися будь-якою справою.

Під час вивчення сучасного стану фізичного виховання учнів у профільному ліцеї встановлено, що зв’язок фізичного виховання з практичним життям реалізується у фізичному самовдосконаленні, оздоровчій спрямованості, формуванні професійно-прикладних навичок, всебічному гармонійному розвиткові особистості, що сприяє зняттю розумових перевантажень, відновленню фізіологічних систем учнів та їх підготовці до майбутньої професії.

У другому розділі – “Зміст, методи й організаційні форми фізичного виховання учнів в умовах профільного навчання” – визначено принципи фізичного виховання учнів ліцеїв в умовах профільного навчання; розроблено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови й модель фізичного виховання учнів в умовах профільного навчання; охарактеризовано зміст, методи й організаційні форми фізичного виховання учнів у профільному ліцеї; визначено критерії фізичної вихованості учнів профільного ліцею.

До принципів фізичного виховання учнів ліцею в умовах профільного навчання віднесено: принцип гуманізації та демократизації процесу фізичного виховання (гуманістичний аспект даного принципу включає виховання загальнолюдських цінностей, свідомої дисципліни, розвиток творчих задатків особистості; демократичний аспект – передбачає формування навичок адекватної самооцінки своїх фізичних професійно-прикладних якостей і визначення спільно з учителем шляхів їх удосконалення); принцип зв’язку фізичного виховання з реальним життям – добір комплексу таких фізичних вправ, які дозволять молодій людині підготуватися до успішної самореалізації в дорослому житті; принцип оздоровчого спрямування фізичного виховання – формування навичок збереження та зміцнення здоров’я учнів профільних ліцеїв: чітке дозування навантаження із урахуванням стану здоров’я, поступовість і послідовність у навчанні та збільшенні навантажень під час уроків і тренувань, формування навичок самоконтролю за станом здоров’я та мотивації на здоровий спосіб життя; принцип самостійності й активності учнів – виховання потреби в самостійних заняттях учнів фізичною культурою, активізація інтересу до занять фізичною культурою й спортом, відсутність дріб’язкової опіки та регламентації підлітків з боку вчителя під час навчальної та позаурочної діяльності; принцип професійно-прикладної спрямованості фізичного виховання учнів профільних ліцеїв – організація фізичного виховання відповідно до професійної спеціалізації майбутніх фахівців.

Відповідно до визначених принципів розроблено та обґрунтовано модель фізичного виховання учнів ліцеїв в умовах профільного навчання (рис.1), яка була реалізована в процесі експерименту.

Розроблена модель охоплює завдання фізичного виховання (навчального характеру – ознайомлення учнів із функціональною спрямованістю фізичних вправ, їх ефективним використанням для зміцнення здоров’я; формування навичок самостійних занять фізичними вправами, розвиток професійно-прикладних фізичних якостей; корекція постави, профілактика травматизму і надання першої медичної допомоги; оздоровчого характеру – надання знань учням про вплив стресу на стан здоров’я та працездатність, оволодіння прийомами антистресової гімнастики; виховання інтересу до занять фізичними вправами; профілактика асоціальної поведінки учнів засобами фізичної культури; психологічного характеру – формування адекватної самооцінки особистості, моральної самосвідомості, цілеспрямованості, упевненості у своїх силах, витримки; виховання індивідуальних морально-вольових і психологічних якостей особистості, необхідних для фахівця-медика; професійно-прикладного характеру – знання основ професійно-прикладної фізичної підготовки й уміння застосовувати їх на практиці; знання основ організації й методики найбільш ефективних видів і форм активної рухової діяльності; виконання нормативів професійно-прикладної фізичної підготовки).

У моделі представлено структурні компоненти особистісно-професійного виховання учнів (мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий, професійно-технологічний, операційно-діяльнісний), визначено організаційно-педагогічні умови фізичного виховання, які передбачають: активізацію інтересу учнів до занять фізичною культурою відповідно до змісту професійно-прикладної фізичної підготовки; упровадження в процес фізичного виховання експериментальних програм та методик, орієнтованих на формування професійно-прикладних фізичних якостей майбутніх фахівців; спрямування змісту, методів й організаційних форм фізичного виховання на формування фізичних якостей учнів, необхідних для їх професійної соціалізації.

Розкрито зміст фізичного виховання учнів ліцеїв в умовах профільного навчання як взаємозв’язок професійно-прикладної, рухової, фізкультурно-оздоровчої діяльності, що виявляється в самовизначенні щодо вибору засобів і форм занять фізичною культурою й спортом; запропоновано вправи, що сприяють підвищенню ефективності професійно-прикладної фізичної підготовки, розвитку сили, витривалості, швидкості, гнучкості, спритності, корекції недоліків постави, розвитку функцій опорно-рухового апарату та м’язових груп, необхідних для успішної професійної діяльності.

Зміст розкривається в навчальних програмах (варіативні модулі “Професійно-прикладна фізична підготовка 10-11 класи”, “Професійно-прикладна фізична підготовка 9 клас” на основі навчальної програми “Фізична культура” (5-11 класи) і забезпечується навчальними посібниками (“Професійно-прикладна фізична підготовка в умовах профільного навчання”, “Спеціальний курс щодо реалізації програми “Фізична культура” для профільних ліцеїв” (9-11 класи, схвалено МОНМС України для вчителів та учнів) та методичними рекомендаціями.