ФОНОГРАФІЧНІ ТА ОРФОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АКРОНІМІВ СУЧАСНОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, актуальність проблеми, визначаються мета і завдання роботи, розкривається її наукова новизна, теоретичне та практичне значення, формулюються основні положення, що виносяться на захист, наводяться відомості про апробацію роботи, публікації, структуру дисертації.

У першому розділі "Проблема абревіації та письма у сучасній лінгвістиці" аналізуються основні дефініції поняття абревіація та виокремлюються важливі ознаки цього явища. Історія вивчення абревіації є досить тривалою, однак, незважаючи на це, серед лінгвістів не існує загальноприйнятого тлумачення абревіації та абревіатури. Окрім того, лінгвістичній літературі притаманне використання великої кількості термінів як для визначення абревіації, так і для різних видів скорочених одиниць. У роботі узагальнюються існуючі у загальному мовознавстві дефініції абревіації (Ю.В. Горшунов, О.Г. Косарева, Ю.А. Лазарева, К.М. Редозубов, Л.Ф. Сахібгареєва, П. Цумтор, О.П. Шаповалова та ін.), на основі яких абревіація або скорочення визначається нами як спосіб словотворення, під час якого відбувається зменшення довжини однієї або кількох вихідних лексичних одиниць. Лексичні одиниці, які утворюються внаслідок абревіації або скорочення – абревіатури, або скорочені одиниці.

У дисертації розглядаються запропоновані лінгвістами класифікації видів скорочених одиниць (Є.Г. Баранчеєв, М.І. Берлін, Дж. Гемблі та ін.), подаються їх розподіл за фонетико-графічними ознаками на лексичні та графічні абревіатури і визначення, отримані внаслідок проведеного дослідження. Лексичні абревіатури – скорочені одиниці, які мають власну звукову форму (на відміну від графічних) і складаються з усіченого (-их) компоненту (-ів) вихідного слова або словосполучення. Графічні абревіатури – скорочені одиниці, які не мають власної звукової форми і в усному мовленні реалізуються повною формою слова або словосполучення, від якої були утворені.

Поширення абревіатур пояснюється екстралінгвістичними та лінгвістичними факторами (І.О. Бодуен де Куртене, Г. Вальтер, А. Доза, О. Єсперсен, А. Мартіне, Ж. Пікош, П. Цумтор, В.В. Борисов, Є.П. Волошин, В.Г. Гак, М.В. Гяч, Є.Д. Поливанов, О.П. Шаповалова). До екстралінгвістичних належать такі чинники, як:

ü прискорення руху цивілізації: а) розвиток науки і техніки, завдяки чому з'являються нові поняття, що потребують бути названими, як наслідок – створення складних термінів для їх позначення; б) соціально-політичні процеси;

ü використання нових технічних методів зв'язку, які потребували скорочення довгих слів і речень (причини: комерція, обмеженість у просторі, прагнення до економії часу та якомога швидкої передачі необхідної інформації);

ü вплив торгівлі та реклами;

ü розрізнення корисної та надлишкової інформації (мовна економія).

Серед лінгвістичних причин появи та розповсюдження абревіатур можна навести такі:

ü утворення акронімів;

ü дериваційна здатність скорочених одиниць;

ü тенденція до зменшення кількості складів (одно-, дво- або трискладові слова) у слові;

ü іменниковий характер абревіатур;

ü поява лексичних одиниць, які мають корені греко-латинського походження;

ü вплив розмовної та жаргонної мови;

ü вплив іноземних мов (англійська, італійська, німецька, іспанська, російська мови тощо), запозичення.

Серед абревіатур нас цікавлять лише ті, що стають або поступово можуть стати акронімами. За операційне визначення акронімів у роботі прийняте таке: акроніми (від άκρος "акрос" (крайній, верхній) і όνυμος "онома" (ім'я)) – мовні одиниці, утворені зазвичай від початкових літер, елементів або цілих слів, що входять до вихідного словосполучення, і набувають фонетичну будову та відповідну орфографію слова. Акроніми бувають чотирьох видів:

а) акроніми-сиглі, що за походженням є сиглями, але які не стали повністю лексикалізованими (Onu – Organisation des Nations unies);

б) власне акроніми, які стали повністю лексикалізованими (laser – light amplification by stimulated emission of radiation (angl.));

в) акроніми – усічені одиниці, які утворюються шляхом усічення (fac – faculté);

г) акроніми – телескопні слова, які за походженням є телескопними словами (smog – smoke + fog (angl.)).

Залежно від фонетико-графічного складу, який обумовлює прочитання акроніма як цілісного слова або комбінованого сиглями, акроніми розподіляються на:

1) повні – акроніми, які читаються повністю по складах (Organic [ɔrganik] – Organisation autonome d'assurance vieillesse de l'industrie et de commerce);

2) змішані – акроніми, які читаються частково по складах (FNSEA [εfεnsea] – Fédération nationale des syndicats d'exploitants agricoles).

Акронімізація – процес утворення таких скорочених одиниць, які або мають фонетико-графічну форму слова, а відтак читаються як слова (radar [radar] – Radio detecting and ranging (angl.)), або поступово її отримують (Sarl – Société à responsabilité limité: [εsаεrεl] > [sarl]). Окрім того, до акронімізації можна віднести утворення будь-якого іншого виду лексичної одиниці (слова), яка набуває рис акроніма та функціонує в мові як акронім (Érasme прізвище "Еразм" > Erasme – Évolution, Réforme, Avenir, Socialisme, Mouvement, Europe). Як особливі види акронімізації виокремлюються ретроакронімізація (Medef – mouvement des entreprises de France < même en dormant enrichit ta famille) та рекурсивна акронімізація (B.O.S.S. – Boss of Scandalz Strategyz – назва реп колективу).

Таким чином, акронімізація може відбуватися після сиглізації – процесу утворення нових лексичних одиниць, сиглів, найчастіше від перших літер повнозначних слів вихідного словосполучення. Сиглі вимовляються по літерах і, зазвичай, пишуться повністю великими літерами з/або без використання крапок.

Також до акронімізованих належать лексичні одиниці, утворені шляхом усічення та телескопії. Усічення визначається як процес скорочення багатоскладових слів шляхом відкидання одного або кількох складів, внаслідок чого утворюються усічені одиниці, які вимовляються як слова та пишуться зазвичай повністю маленькими літерами. Розрізняються три види усічених одиниць: аферезис (відкидається початок слова), апокопа (відкидається кінець слова) та синкопа (відкидається середина слова). Телескопія – утворення лексичних одиниць (телескопних слів) шляхом зрощення двох (зазвичай початку одного слова та кінця іншого) або більше слів.

Акронімія визначається нами як наявність у скорочених одиниць, утворених шляхом складання літер, усічених основ або цілих слів словосполучення (акронімів), фонетико-графічної форми слова.

У другому розділі "Лексичні особливості акронімів та їх зв'язок з орфографією" вивчаються лексичні особливості та деякі аспекти орфографії акронімів. При розгляді структурних особливостей акронімів було встановлено, що акроніми-сиглі можуть утворюватися в тому випадку, коли до їх складу входять три літери і більше. Важливу роль у створенні акроніма відіграє розміщення і сполучення літер, які відповідають голосним і приголосним у його структурі, а також традиція прочитання акроніма. При цьому вартим уваги є той факт, що, під час утворення абревіатур головною метою, окрім дотримання мовної економії та уникнення міжабревіатурної омонімії, залишається отримання скороченої одиниці, зручної для прочитання – акроніма.

У процесі дослідження було з'ясовано, що існує чотири види акронімів, залежно від шляху створення останніх:

ü традиційні акроніми (утворені за рахунок лише перших літер повнозначних слів вихідного словосполучення): SRAS – syndrome respiratoire aigu sévère;

ü розширені акроніми (утворені завдяки елементам або цілим службовим словам, складам або цілим повнозначним словам, які залучаються до структури акроніма): ADEME – Agence de l'environnement et la maîtrise de l'énergie, GISTI – Groupe d'information et de soutien des immigrés, COTOREP – Commission technique d'orientation et de reclassement professionnel, IFREMER – Institut français de recherche pour l'exploitation de la mer;

ü звужені акроніми (при їх створенні не використовуються елементи певних повнозначних слів): CERC – Conseil de l'emploi, des revenues et de la cohésion sociale;

ü комбінаторні акроніми (формуються за допомогою "звуження" та "розширення"): FESPACO – Festival panafricain du cinéma et de la télévision de Ouadougou.

У дисертаційній роботі підтримується думка, згідно з якою акроніми є словами, чому сприяють процеси їх лексикалізації, які відбуваються на чотирьох рівнях: фонетичний, орфографічний, граматичний, лексико-семантичний рівні. Акронімізація вміщує у собі два рівні лексикалізації – орфографічний та фонетичний. З огляду на орфографічний аспект, можна виокремити чотири етапи становлення акронімів:

ü графемічний (абревіатура пишеться повністю великими літерами, розділеними крапками (U.R.S.S. [yεrεsεs], [yrs]), або з великої літери з використанням крапок (U.r.s.s. [yεrεsεs]);

ü орфографічний (акронім пишеться великими літерами без використання крапок: OTAN, URSS);

ü орфограмічний (акронім зображається на письмі з великої літери без крапок: Otan);

ü фонографічний (акронім пишеться повністю маленькими літерами без крапок: sida, ovni).

Таким чином, відбувається еволюція графічного зображення акроніма: S.I.D.A. – SIDA – Sida – sida:

"Après transmission mete o-fœtale, un S.I.D.A. mortel se développe chez 95% des nourrissons et enfant avant l'âge de 5 ans" (J.-M. Livrozet, J.-L. Touraine. Les deficits imunitaires secondaires chez l'enfant);

"Le diagnostic sérologique est utilisé couramment dans le diagnostic d'infections virales: virus grippal A et B, virus respiratiore syncitil, […], virus HIV du SIDA" (J.Cronberg, J.Beytout, M.Rey. Maladies infectueuses);

"Plus inquiétante est l'osbervation de Brendan Larder chez des maladies atteints d'ARC ou de Sida, traités au long cours par la zidovudine" (R.Crainic, J.-C.Nicolas. Virologie médicale);

"Le sida est provoqué par un virus pas comme les autres: le VIH ou virus de l'immunodéficience humaine" (Le sida connaître, comprendre, agir).

Відповідно до фонетичного аспекту лексикалізації акронім має пройти кілька етапів своєї еволюції:

ü фонетично невиражений етап – прочитання акроніма O.N.U. у перших випадках його вживання шляхом називання всіх складових вихідного словосполучення: Organisation des Nations Unies;

ü літерний етап: акронім ONU починає вимовлятися по літерах, які входять до його складу (ONU [ɔ-εn-y]);

ü звуковий етап є власне створенням акроніма: ONU [ɔny].

Якщо взяти до уваги граматичний аспект, то акронім є лексикалізованим за таких умов:

ü акронім набуває категорію роду (la Coface: "En 2007, la Coface [la Compagnie française d'assurance pour le commerce extérieur – М.Ц.] estime que la hausse des incidents de paiement proviendra des pays développés […]" (Le Monde Economie, 23.01.2007));

ü акронімам стає притаманною категорія числа, при цьому на число акроніма вказує артикль/детермінатив ("Avenue Blériot rue Roland Garros, Michel-Bégon […] C'est là. L'une des plus grandes Zup [zone à urbaniser par priorité – М.Ц.] de France" (Paris match, 2997)), або закінчення –s ("De nature civile, les asbos [Anti Social Behaviour Order – М.Ц.] n'ont aucune portée pénale et ne sont pas inscrites sur le casier judiciaire des personnes visées" (Le Monde, № 19163)).

При розгляді лексико-семантичного рівня лексикалізації було встановлено, що акроніми беруть участь у таких процесах словотворення, як префіксація ("Une certaine propaganda anti-Otan menée ces de iers mois a produit des résultats" (L'Express inte ational, 2897)), суфіксація ("Aujourd'hui, pour être admissible à l'aide juridictionnelle, il ne faut pas gagner plus de 859 euros par mois: même un smicard n'y a pas droit!" (www.lefigaro.fr, 01.12.06)), афіксація ("Le changement se fera sentir avec la "défiatisation" de la classe laborieuse, quand, à la fin des années 1990, on commence à pouvoir trouver un bar ouvert à minuit et que s'ouvrira, en 1997, le premier office du tourisme" (L'Express inte ational, № 2857)), словоскладання ("Il [Nicolas Sarkozy – М.Ц.] ira aussi à poitirs la semaine suvante sur les terres de la "présidente" et prévoit deux tou ées dans les Dom-Tom" (Paris match, № 3009)) та конверсія («Be ard Lavarini, spécialiste des armes laser "Les Européens doivent construire un bouclier antimissile"» (www.lemonde.fr, 02.02.06)). Лексичні одиниці, утворені від акронімів, пишуться разом, через дефіс та окремо. Процес словотворення іноді впливає на написання акронімів, які утворюють нову лексичну одиницю (onusien < Onu, otanien < Otan). Окрім того, можуть існувати кілька варіантів написання лексичної одиниці, що утворилася (antisida, anti-sida).

Серед чинників семантичних змін акронімів можна виокремити такі:

ü метонімія – скорочена назва компанії (корпорації, фірми) може використовуватися для позначення продукції, яку вона виробляє ("Jeudi 5 avril, la direction de Fiat [Fabbrica italiana automobili Torino – М.Ц.], à l'occasion de l'assemblée générale annuelle du groupe à Turin, a proposé de distribuer 275,6 millions d'euros de dividendes, soit 25% du bénéfice net consolidé" (Le Мonde, № 19347), "La nouvelle Fiat 500, qui doit sortir le 4 juillet, est le fruit de cette stratégie […]" (Le Monde, № 19347);

ü переносне значення – "Le japonais Unique Clothing Warehouse (contracté en Uniqlo) reste encore un Ovni de la mode dans le paysage français. Mais pas pour longtemps" (www.lefigaro.fr, 08.12.06);

ü порівняння – "Désormais, à la faveur de cet "objet culturel" en forme d'OVNI inte ational, quiconque au Cambodge cherche à renouer avec un passé qui a failli être enseveli dans les cha iers de Pol Pot, que ce soit visuellement ou par le son, peut se rendre gratuitement dans un magnifique bâtiment des années 1960 rénové, à deux pas de la "French School" (l'Alliance française, le centre culturel, son cinéma) et voyager dans le temps et sa propre identité" (www.lemonde.fr, 07.12.06);

Численні синонімічні групи, притаманні акронімам – усіченим одиницям, вказують на новий етап лексикалізації ("argent": artiche (< artichaut), aspine (< origine peu claire, p.-ê.: espinar, espinard, mais l'initiale en –a fait problème), carbure (< p.-ê.: carburant), fric(< fricot), gen, gengen (< argent), kilo (< kilogramme), lique (< liquide < abrév. d'argent liquide), tal (< talmé, verlan de métal)).

Під час аналізу акронімів – усічених одиниць була встановлена тенденція як до спрощення, так й ускладнення орфографії останніх. Наприклад:

"Tout lecteur qui ignore les compositions d'Elton John dans les années 70 et le prend pour un gros poussah aux lunettes ridicules du show-biz [show-biz [ʃobiz] < show-business [ʃobiznεs] – М.Ц.] anglais est prié de renfermer immédiatement ce livre" (F. Beigbeder. L'égoïste romantique) – спрощення;

"Je peux même… vous avoir des prix sur les foulards Hermès, 30% de réduc'  [réduc' < réduction – М.Ц.] garantis" (F.Beigbeder. L'égoïste romantique) – ускладнення.

Високий рівень омонімічності акронімів дозволяє говорити про новий ступінь розвитку процесів акронімізації. Варто розрізняти два види омонімії: омонімію акронімів і звичайних слів та омонімію акронімів. Наприклад, Cire (contrat individuel de réussite éducative) – Sire (Système d'identification répertoriant les équidés) – sire m "государ, пан"; modem (Modulateur – démodulateur) – MoDem (Mouvement démocrate). Орфографія у таких випадках є основним засобом розрізнення акронімів-омонімів на письмі.

Серед акронімів-омонімів можна виокремити досить чітку схему їх розподілу. У запропонованій нами класифікації ми розрізнюємо три види акронімів-омонімів:

ü акроніми-омофони-омографи (Zep < zone d'éducation prioritaire – Zep, псевдонім автора коміксів – Філіпа Шапюі),

ü акроніми-омографи (Capet < Certificat d'Aptitude au Professorat de l'Enseignement Technique [kapεt] - Hugues Capet [kapε], Гуго Капет);

ü акроніми-омофони.

Акроніми-омофони, у свою чергу, можуть бути двох типів:

ü акроніми та загальновживані слова (або інші акроніми), у яких уживаються різні орфограми (Apel < Association des Parents d'élèves de l'Enseignement Libre – APPEL < Association Professionnelle de la Presse en Ligne – appel m, "виклик");

ü акроніми та загальновживані слова (або інші акроніми), які мають однакову кількість літер, однак розрізняються за допомогою графематичних засобів (розмір літер, використання нелітерних знаків при написанні).

Другий тип омофонів поділяється на три підгрупи:

ü омофони, які розрізняються за розміром літер (GROG < Groupe régional d'observation de la grippe – grog m "грог");

ü омофони, розрізнення яких відбувається за допомогою нелітерних знаків (Erasme < Évolution, Réforme, Avenir, Socialisme, Mouvement, Europe – Érasme, Еразм);

ü омофони, які диференціюються графематичними літерними (розмір літер) та нелітерними знаками (SODA, SO.D.A., SoDA, SODA, Soda < soluble dans l'air – soda m "сода").

У французькій мові з’являються акроніми-омоніми іншомовного походження: "C.R.A.Z.Y." < Christian, Raymond, Antoine, Zachary, Ivan – crazy у перекладі з англійської означає божевільний.

Іноді акроніми на семантичному рівні зберігають певний зв'язок з лексичними одиницями, на які вони схожі: англійський акронім Sad (seasonal affective disorder) означає один із видів дипресії і збігається за написанням (за літерним складом) в англійській мові зі словом sad, що означає сумний.

Третій розділ "Особливості фонографії та орфографії акронімів" присвячено аналізу фонографічного складу акронімів. У ньому розглядаються питання диференціації акронімів за допомогою літерних і нелітерних знаків.

Аналіз фонографічного складу акронімів свідчить, що інвентар орфограм, які використовуються для графічного оформлення зазначеного виду скорочених одиниць, не перебільшує обсяг орфограм у складі загальновживаних слів у французькій мові. При цьому, у випадках з акронімами спостерігається звуження інвентаря фонограм порівняно із загальною лексикою. До складу акронімів можуть входити: монограми, диграми та триграми. Тетраграми та пентаграми під час аналізу не було виявлено. Серед монограм виокремлено прості монограми та монограми з діакритикою. Прості монограми були представлені монограмами, які відповідають голосним і приголосним фонемам. Монограми можуть мати головні та додаткові звукові відповідники. Так, певні орфограми, що входять до складу запозичених акронімів, мають додаткові фонетичні еквіваленти; іноді фонетичний еквівалент не є типовим для певних орфограм – наприклад, монограма g у запозичених акронімах перед е, і, у має фонетичний еквівалент [g] (німецький акронім Gestapo (Geheime Staapolizei) читається всупереч правилам французької орфографії як [gεstapo]).

Деякі монограми, що згідно з загальними правилами французької орфографії мають бути складовою фіналі і відповідати нулю звука, мають фонетичний еквівалент. Так, монограма s в акронімах, перебуваючи у фінальній позиції, має звуковий відповідник [s] (Igas [igas] – Inspection générale des affaires sociales).

Використання діакритичних знаків у складі орфограм акронімів майже не спостерігалося (é, è). Результати дослідження доводять, що у графічному складі акронімів уникається вживання діакритичних знаків, навіть у тих випадках, де вони необхідні. Лише у структурі деяких акронімів діакритичні знаки (акценти) збережені. Найчастіше в акронімах присутній акут (é): «"Depuis octobre, nous avons vu croîre le nombre d'Irakiens en zone d'attente […]" souligne Hedia Benouataf, de l'Association nationale d'assistance aux frontières pour les étrangers (Anafé)» (Le Monde, № 19236).

Проведений аналіз показав, що існує кілька видів диграм у складі акронімів:

ü диграми, що відповідають назальному звуку (аn [E], еn [E], іn [T], оn [S]);

ü диграми, які відповідають голосному звуку (аa [a], au [o], ea [e], ee [e], [ε], ii [i], eu [ø], oo [u], ou [u]);

ü диграми з двох однакових монограм, що відповідають приголосному (сc [k], dd [d], ff [f], ll [l], pp [p], rr [r], ss [s], tt [t]);

ü диграми, які мають звуковий еквівалент – приголосний звук (сh [∫], ch [k], kh [k], ph [f], sc [s], th [t]);

ü диграми, які складаються з монограм, що мають звуковий еквівалент – голосну і приголосну (ew [u]).

Триграми можна зустріти зазвичай тоді, коли до складу акроніма входить ціле слово або його елемент, який у свою чергу, містить триграму: ain [T] – Gautrain (Gauteng + train).

В акронімах спостерігаються непоодинокі випадки, коли літери, що за правилом мають утворювати єдиний графічний комплекс, залишаються самостійними монограмами, кожна з яких має свій звуковий еквівалент (Cnam, Cidem, Criigen, Fnim, Inra, Insee, Apom, Gazprom).

Під час вивчення питання про розрізнення акронімів за допомогою літерних знаків було виявлено, що при написанні акронімів можуть використовуватися як великі, так і малі літери. При цьому, було розроблено класифікацію акронімів, залежно від їх графічного представлення, в основі якої лежав розмір літер акроніма. Згідно з класифікацією, розрізняються такі види написання акронімів: повністю великими літерами (UNEF – Union nationale des étudiants de France), змішаний тип – великими та малими літерами (який, у свою чергу, має два різновиди: класичне (Coface – Compagnie française d'assurance pour le commerce extérieur) та нехарактерне написання – RAVeL – Réseau Autonome de Voies Lentes, ReMeD – Réseau Médicaments et Développement), повністю малими літерами (ovni –  objet volant non identifié).

У французькій пресі кожне друковане джерело дотримується певних традицій написання акронімів. У дисертації було розглянуто і порівняно види графічного зображення абревіатур у трьох виданнях ("L'Express inte ational", "Le Figaro", "Le Monde"). У результаті аналізу було з'ясовано, що орфографія скорочених одиниць у виданнях "L'Express inte ational" та "Le Figaro" є ідентичною, на відміну від газети "Le Monde", де всі чотирикомпонентні абревіатури пишуться з великої літери; в усіх трьох досліджених нами виданнях акроніми пишуться без крапок; графічна форма акроніма залежить від кількості літер у його складі; походження акроніма не впливає на його написання. Отже, незважаючи на деякі розбіжності при написанні акронімів, було відмічено певні тенденції в їх орфографії, що підтримуються на рівні окремих видань.

У процесі вивчення проблеми диференціації акронімів за допомогою нелітерних знаків було встановлено, що діакритичні знаки часто не входять до графічного складу акронімів. Випадків уживання циркумфлекса, треми та седія з акронімами помічено не було. Серед акцентів при графічному зображенні акронімів були зафіксовані такі діакритичні знаки, як акут та гравіс:

"[…] le Céreq (Centre d'Etudes et de Recherches sur les Qualifications) révèle qu'ils sont près de 200 000, soit 25 % d'une classe d'âge à sortir du système scolaire avec pour seul viatique le bac en poche […]" (Nouvel Observateur, № 2118);

"Pour assurer en toutes circonstances l'engagement des forces nucléaires et la capacité de frappe en second, toutes les chaînes de transmission reliant autorités politiques, militaries et forces sont redondantes et durcies: réseau Ramsès (Réseau amont maillé stratégique et de survie) réparti sur 80 sites […]" (Quid 2000).

Спостерігаються випадки існування орфографічних дублетів акронімів – з акутом та без нього, тобто вибір орфографії акроніма залежить від людини, яка зображає його на письмі: "Selon une étude de Centre de recherche pour l'étude et l'observation des conditions de vie (Crédoc), la raison de cet engouement s'enracine, avant tout, dans la recherchе d'un bon encadrement, de la transmission de valeurs morales, d'un lien étroit avec les professeurs […]" (L'Express inte ational, № 2827); "Les chercheurs du Centre de recherche pour l'étude et l'observation des conditions de vie (Credoc) sont allés poser la question à 420 habitants des abords des marais de l'Edre, en Loire-Atlantique […]" (Le Monde Economie, 23.01.07).

Проведений огляд уживання ілетрограм з акронімами дозволив встановити, що що такі ілетрограми, як дефіс, апостроф та інтервал, можуть входити до складу акронімв. Такі ілетрограми, як дефіс та інтервал можуть бути складовими акроніма (CLAN-R < Comité de liaison des associations de repatriés; САС 40 < Cotation assistée en continu 40); використовуватися для утворення нових складних лексичних одиниць за участю акронімів (CAER-CAPET складається з акронімів CAER < Concours d'accès à l'échelle de rémunération des professeurs та CAPET < Certificat d'aptitude au professorat de l'enseignement technique; l'Oréal-Unesco створена шляхом поєднання назви компанії “Л’Ореаль” L’Oréal group та акроніма Unesco < United Nations Educationl Scientific and Cultural Organisation (angl.)); або використовуватися при переліку акронімів та повнозначних слів (єдина лексична одиниця при цьому не утворюється): "Le sondage Ipsos-"Le Figaro"-Europe 1 de la mi-avril est particulièrement éclairant […]" (Le Nouvel оbservateur, № 2112).

Aпостроф уживається для позначення елізії на письмі у тих випадках, коли він замінює літеру е в артиклі le перед акронімом, що починається з літери, яка відповідає голосному звуку ("[…] l'Iran est, ne l'oublions pas, le deuxième producteur de l'Opep [Organisation des pays exportateurs de pétrole – М.Ц.]" (Le Nouvel observateur № 2121)).

При графічному оформленні акронімів часто вживається такий пунктуаційний знак, як крапка. Написання акроніма з крапками наразі не є поширеним явищем і відбувається з метою досягнення, головним чином, прагматичної мети привертання уваги до акроніма ("Dans "S.W.A.T.", il [Colin Farrell – М.Ц.] casse les portes, brise les fenêtres, arrache les dents des méchants, défend la veuve et l'orphelin […]" (Télécinéobs, 06.12.03)). Присутність крапок у графічній формі акроніма також може впливати на його фонетичну форму. Наприклад, акронім Anapsy-p.e. – Association nationale des psychologues pour la petite enfance, пишеться з крапками, що вказує на його вимову [anapsi-pe-ə], на відміну від можливої вимови [anapsipe], за умови відсутності крапок в акронімі. Іноді крапки використовуються з метою диференціації омонімів на письмі: німецький акронім Ver.di < Vereinte Dienstleistungsgewerkschaft, який слугує для позначення об'єднаної профспілки сфери послуг, має писатися з крапкою всередині акроніма, що відрізняє від омонімічного йому прізвища відомого італійського композитора ХІХ ст. Джузеппе Верді (Giuseppe Verdi).

Іншим знаком пунктуації, який може вживатися при написанні акроніма, є знак оклику !. Так, назва одного з інтернет-порталів, яка за походженням є англійським акронімом, пишеться з обов'язковим використанням знака оклику (Yahoo! – Yet Another Hierarchical Officious Oracle): "La société Yahoo! a fait l'objet d'une procédure judiciaire en France en 2000 à l'initiative de trois organisations antiracistes afin de lui interdire de mettre à disposition des inte autes français un site de vente aux enchères proposant des insignes nazis, ce que loi française interdit" (Dictionnaire de la mondialisation).

Для оформлення акронімів на письмі використовуються також такі пунктуаційні знаки, як: дужки, кома, тире, квадратні дужки, астериск, лапки та скісна риска. Серед зазначених знаків дужки, кома, тире, квадратні дужки та астериск уживаються, головним чином, для введення акроніма або його значення у текст:

"Selon une étude de la Fédération nationale des Sociétés d'Aménagement foncier et d'Etablissement rural (Safer), les Anglais possèdent près de 3 % de l'espace rural en France" (Le Nouvel observateur, № 2143);

"Ces troupes d'élite […] sont réunis sous l'enseigne du Cos (Commandement des operations spéciales), basé à Tave y" (Paris match № 2976);

"En février, c'était le Mam, le Musée d'Art Mode e, autre institution parisienne qui était de retour rue du Président-Wilson" (Paris match, № 2974);

"Mardi 25 juillet, l'Arcep – l'Autorité de régulation des télécommunications et des postes – a annoncé que dès l'automne elle lèvera le contrôle des prix de detail des communications fixes appliqués par France Télécom au grand public" (Le Monde, № 19129);

"Hier, à la nuit tombée, Nita jouait dans la rue et soudain elle a disparu, j'ai cru à un enlèvement et, ce matin, j'ai compris qu'elle avait été amenée ici, au Rac [Reception Action Center]" (Paris Match, № 3003);

"La Réserve fédérale américaine [Fed] devait relever ses taux d'intérêt […]" (Le Monde, № 19159);

"Le Communisme de guerre a peut-être démarré trop rapidement et NEP ⁽¹⁾ de 1921 à 1929 a été un recul trop important mais les plans quinquennaux staliniens des années 1930 font de l'Union soviétique un pays industriel mode e d'un type socialiste nouveau" і внизу сторінки подається тлумачення акроніма" (1) "La Nouvelle politique économique" mise en place par Lénine en mars 1921 pour faire face à l'effondrement total de l'économie bolchevique" (G-M. Henry).

Лапки з акронімом часто вживаються тоді, коли він відповідає ініціалам людини, назвам видання, програми тощо, тобто власній назві або імені («"MAM" [Michèle Alliot-Marie – М.Ц.] a beaucoup parlé à la première personne, pendant quatre jours […]» (Le Monde, № 19158)). Лапки можуть застосовуватися саме при першому згадуванні акроніма у тексті: "Elle [une armée privilégiée – М.Ц.] est passée dans le language courant sous son acronyme "Asbo" (Anti Social Behaviour Order)" (Le Monde, № 19163). Окрім того, лапки використовуються у тих випадках, коли офіційно акронім (і відповідно, поняття, яке він має позначати) не існує, проте подається ідея для його створення: "Nous pourrions même créer une "OPEP verte" [Organisation des pays exportateurs de pétrole – М.Ц.] des pays non producteurs de pétrole" (Le Monde, № 19319).

Скісна риска вживається для поєднання акроніма й іншої лексичної одиниці у своєрідне єдине ціле ("Au cours d'une récente réunion inte ationale à Genève, les experts de l'O.m.s. et de l'Onusida (programme des Nations unies sur le V.i.h./sida [V.i.h. – virus de l'immunodéficience humaine, sida – Syndrome Immuno Déficitaire Acquis – М.Ц.]) ont déclaré que la circoncision doit être maintenant reconnue comme mesure efficace de prévention contre le sida" (Paris match, № 3023)).

Дослідження також показало, що з акронімами можуть використовуватися цифри та інші спеціальні наукові символи (CAC 40, Euro 2004).

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження орфографічних та фонографічних особливостей акронімів дозволяють зробити такі висновки.

Акронімія – наявність у скорочених одиниць, утворених шляхом складання літер, усічених основ або цілих слів словосполучення (акронімів), фонетико-графічної форми слова. Акронімізація – процес утворення таких скорочених одиниць, які або мають фонетико-графічну форму слова, а відтак читаються як слова, або поступово її отримують. До акронімізації можна віднести утворення будь-якого іншого виду лексичної одиниці (слова), яка набуває рис акроніма та функціонує в мові як акронім. Як особливі види акронімізації виокремлюються ретроакронімізація та рекурсивна акронімізація.

Акроніми – слова, утворені зазвичай від початкових літер, елементів або цілих слів, що входять до вихідного словосполучення і набувають фонетичну будову та відповідну орфографію повноцінного слова. До акронімів належать: акроніми-сиглі; власне акроніми; акроніми – усічені одиниці; акроніми – телескопні слова. Залежно від вимови акроніми можуть бути двох видів: змішані і повні.

На виникнення та поширення акронімів у мові впливає сукупність лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників. Важливу роль при створенні акронімів відіграють комбінації літер, що входять до їх складу, довжина, а також традиція прочитання акронімів. Акроніми, залежно від того, з яких елементів вихідних слів або словосполучень вони складаються, можуть бути чотирьох видів: традиційні, звужені, розширені та комбінаторні акроніми. Остаточне входження акронімів до лексики французької мови та набуття ними статусу слова відбувається тоді, коли акронім починає розглядатися незалежно від свого прототипу, й, отже, набуває певної автономії; характеризується цільністю, називає предмети, процеси і явища тощо, має фонетичні, орфографічні, граматичні та лексико-семантичні ознаки, властиві слову.

Акронімам у французькій мові притаманна омонімія, що дає можливість класифікувати акроніми-омоніми. Відповідно до запропонованої у дисертації класифікації, акроніми-омоніми розділяються на три види: акроніми-омофони-омографи, акроніми-омофони та акроніми-омографи. Існування значної кількості омонімів серед акронімів вказує на те, що акроніми можуть утворюватися на основі готових зразків (інших загальновживаних слів або акронімів), при цьому в лексичній формі утвореного акроніма зберігаються певні ознаки вихідної лексичної одиниці.

Акронім – лексична одиниця, форма якої є майже ідеальною з погляду фонетико-графічних відношень. Для акронімів зазвичай характерними є прості монограми, що пояснюється найхарактернішим шляхом утворення акронімів: як правило, акронім складається з перших літер кожного повнозначного слова вихідного словосполучення, тобто з монограм-фонограм без зайвих "німих" літер – афонограм, фіналей тощо. Кожна орфограма, що входить до складу акроніма, має фонетичний еквівалент, що можна пояснити прагненням збереження присутності кожного елемента вихідного словосполучення в акронімі й уникнення плутанини під час прочитання останнього. Таким чином, орфографічна форма акроніма базується на фонетичному принципі орфографії.

При написанні акронімів на сьогоденній традиції спостерігається уникання вживання діакритичних знаків, навіть у тих випадках, де вони теоретично є необхідними. Лише у структурі деяких акронімів діакритичні знаки (такі акценти, як, наприклад, акут або гравіс) збережені.

Дослідження показало, що акроніми можуть диференціюватися за допомогою літерних і нелітерних графічних знаків. Літерні та нелітерні знаки, які використовуються для написання акронімів, сприяють розрізненню акронімів-омонімів, дозволяють встановити шлях утворення акроніма, можуть вказувати на манеру прочитання, походження та етап лексикалізації акроніма; при їх уживанні часто переслідуються певні прагматичні цілі. 

Розрізнення акронімів літерними знаками та розроблена згідно з цим класифікація вказують на те, що акроніми можуть зображатися трьома шляхами: повністю великими літерами, змішаний тип – великими та маленькими літерами (який, у свою чергу, має два різновиди: класичне та нехарактерне написання) та повністю маленькими літерами.

Диференціація акронімів за допомогою нелітерних знаків реалізується таким чином:

         ü нелітерні знаки, які вживаються: а) безпосередньо у структурі акроніма (крапка, діакритичні знаки, як акут та гравіс, дефіс, інтервал); б) при створенні нових лексичних одиниць за допомогою акронімів (інтервал, дефіс); в) для протиставлення акроніма іншій лексичній одиниці у тексті при переліку тощо (інтервал, дефіс, скісна риска);

ü нелітерні знаки, які використовуються для оформлення акроніма у тексті (апостроф, лапки);

ü нелітерні знаки, які беруть участь у введенні акроніма або його значення у текст (дужки, кома, тире, квадратні дужки й астериск).

Окрім того, в акронімах можуть також використовуватися цифри й інші спеціальні наукові символи.

Дослідження показало, що орфографії акронімів притаманне як спрощення, так і ускладнення. Спрощення можна спостерігати у тих випадках, коли зображення на письмі акроніма наближене до орфографії звичайних слів. Орфографічне ускладнення акроніма простежується під час використання акцентів, крапок або інших нелітерних знаків при написанні акронімів. Окрім того, ускладненому графічному зображенню акроніма сприяє ретроакронімізація, при цьому акронім, що утворився, ускладнюється завдяки великій літері та крапкам.

Внаслідок проведеного аналізу було зроблено класифікацію орфограм акронімів за їх написанням:

ü графемічне – написання акроніма великими або малими літерами, що відокремлені крапками (O.N.U., U.N.I.C.E.F., U.r.s.s.);

ü орфографічне – акроніми пишуться великими літерами без використання крапок (ONU, URSS);

ü орфограмічне – перша літера акроніма є великою, інші – малі; літери не відокремлені крапками (Onu, Urss);

ü фонетичне – акроніми пишуться повністю малими літерами без крапок (ovni, sida);

ü комбіноване – акроніми пишуться з використанням великих та малих літер, крапки при цьому можуть використовуватися або ні (OuLiPo, So.D.A.);

ü типографічне – акронім пишеться великими літерами, які за розміром дорівнюють малим літерам, або перша літера може бути більшою за розміром, ніж інші. До даного виду графічного зображення акронімів слід також віднести їх написання повністю великими літерами, де перша літера є більшою, ніж інші (ONU, UNSA, SIDA, SIDA).