ФОРМИРОВАНИЕ СИСТЕМЫ СНАБЖЕНИЯ ПРОМЫШЛЕННОГО ПРЕДПРИЯТИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено  її зв'язок з науковими темами, мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено інформацію про апробацію результатів дослідження.

Перший розділ «Стан наукової думки з питань теорії постачання промислового підприємства» присвячено огляду теоретичних підходів до постачання промислових підприємств, проведено аналіз економічних передумов трансформації системи постачання, охарактеризовано етапи еволюції теорії постачання у межах теорій логістики та управління ланцюгами поставок, визначено вектор трансформації системи постачання промислових підприємств, коло невирішених і дискусійних питань, обрано напрями подальшого наукового пошуку.

У результаті дослідження сучасного етапу розвитку виробничих відносин виявлено основні причини, що зумовили трансформацію системи постачання промислових підприємств, а саме: глобалізація бізнесу, зміна правил конкурентної боротьби, скорочення технологічного ланцюга, що реалізовується на окремому підприємстві, ускладнення виробництва, посилення ринкової влади споживачів.

Ідентифіковано зміни, що відбуваються у сфері постачання промислових підприємств, а саме: трансформація постачання з вузькоопераційної (транзакційної) функції в стратегічно значущу функцію управління підприємством та досягнення ним конкурентоспроможності. Основними результатами цієї трансформації стали побудова партнерських, довірчих відносин із постачальниками, зростання статусу підрозділу постачання в управлінні підприємством, перехід від роз'єднаності підрозділів підприємства до міжфункціональної взаємодії і в результаті –максимізація внеску  підрозділу постачання в підвищення ефективності діяльності промислового підприємства та досягнення ним конкурентоспроможності.

Трансформація системи постачання стала закономірним результатом змін економічних парадигм, що відбулися за останнє століття. Сучасні умови господарювання дозволили констатувати формування клієнтоорієнтованої економічної парадигми, суть якої полягає в максимальній орієнтації діяльності підприємств на задоволення потреб клієнтів, у т.ч. індивідуалізованих потреб. У зв'язку з цим змінюється роль і значущість постачання в управлінні підприємством – воно повинне слугувати центром оперативної взаємодії підприємства з мережею його бізнес-партнерів.

Клієнтоорієнтована економічна парадигма привела до зміни правил ведення конкурентної боротьби. Як джерело досягнення конкурентних переваг стали використовуватися нематеріальні, так звані «знаннєві» активи, що включають корпоративну культуру, організацію бізнес-процесів і використання інформаційних систем, кваліфікацію працівників, стилі управління, адаптивність і маневреність, здібності керівництва до прогнозування і розвитку. У зв'язку з цим поняття конкурентоспроможності зазнало значних змін: автор розглядає конкурентоспроможність  як здатність підприємства до побудови ефективного ланцюга поставок, найбільш значущими інструментами якого є використання нематеріальних активів.

Трактування постачання як однієї з функцій логістики і SCM привело до необхідності проведення дослідження термінологічних понять логістики, логістичного підходу та управління ланцюгами поставок. У результаті аналізу було обґрунтовано визначення терміна «управління ланцюгами поставок» як інтеграційної філософії, науки і практики управління бізнес-процесами учасників ланцюга поставок, спрямованої на доставку найвищої цінності споживачеві найбільш ефективним для всього ланцюга поставок способом.

Визначено основну відмінність між поняттями логістики та управління ланцюгами поставок, що полягає у складі інтегрованих бізнес-процесів. SCM, окрім управління матеріальним потоком, включає управління інформаційним потоком не лише як супровідне (як у бізнес-процесах постачання, підтримки виробництва і розподілу), але і як головне джерело створення вартості (наприклад, у бізнес-процесі розробки продукції). Крім того, різняться сфери застосування цих понять: для логістики – це мікроекономічна система, тобто підприємство, для  SCM – сукупність підприємств по всьому ланцюгу поставок