ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено його об’єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу і завдання дослідження; розкрито його наукову новизну та практичне значення; викладено основні методи, а також відомості про апробацію й упровадження результатів наукової роботи.

У першому розділі «Теоретичні основи формування інформаційної компетентності студентів ВНЗ» розглянуто проблему формування інформаційної компетентності студентів ВНЗ: висвітлено методологічні засади визначення інформаційної компетентності як педагогічної категорії в сучасному інформаційному просторі; розкрито сутність професійної компетентності та її складових у світлі компетентнісного підходу в освіті; визначено значення, зміст і структуру інформаційної складової професійної компетентності майбутнього педагога.

У процесі дисертаційного дослідження виявлено, що формування інформаційної компетентності студентів ВНЗ є на сучасному етапі найактуальнішим завданням системи вищої професійної освіти. Її вирішення безпосередньо пов’язане з потребами розвитку держави – економіки, соціальної сфери, державного самоврядування, а також з міжнародними процесами: наближенням української освіти до європейської в рамках Болонського процесу, глобалізацією та інтернаціоналізацією культурного й інформаційного світового простору.

Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дозволяє стверджувати, що інформація як відбиття матеріальної сутності є засобом опису взаємодії між джерелом інформації та її одержувачем, тобто «інформувати» в теорії інформації означає повідомляти про щось невідоме. Інформацію можна зберігати, перетворювати, передавати. Ці функції виконують її носії, передавачі, канали зв’язку та приймачі. Саме це об’єднує джерела інформації та її одержувачів у інформаційну систему.

Інформація – це нові відомості, що можуть бути використані людиною для удосконалення її діяльності та поповнення знань. Процес навчання можна розглядати як накопичення, поповнення та збагачення інформативного досвіду учня.

Установлено, що інформатизація освітнього процесу буде ефективною, якщо забезпечити постійну адаптацію інформаційного середовища, створюваного інформаційною системою, до мікросередовища кожної людини за умови урахування особливостей науково-технічної ситуації та можливостей спеціаліста, а також досягнення цим спеціалістом певного рівня інформаційної культури, інформаційної компетентності, що забезпечує необхідний потенціал творчості у вирішенні певних (наукових, навчальних, побутових та інших) задач.