ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, його мету, об’єкт, предмет та завдання, відображено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів та інформацію щодо їх апробації.

У першому розділі – «Теоретичні та методологічні основи інноваційно-інвестиційного розвитку» – досліджено основні положення концепції інноваційно-інвестиційного розвитку, систематизовано та доповнено класифікацію інновацій та інвестицій, розкрито взаємозв’язок окремих їх видів.

Перехід економіки на інноваційну модель розвитку зумовлює зростання ролі інновацій у створенні умов для підвищення конкурентоспроможності, прискорення розвитку високотехнологічних виробництв, спроможних виробляти наукоємну продукцію, підвищення технологічного рівня підприємств. Теорія інновацій є складовою загальної економічної теорії, яка вивчає сутність, види та закономірності розвитку інновацій, економічний механізм регулювання інноваційної діяльності, об’єктивні засади створення ринку інноваційної продукції, формування державної інноваційної політики. Інноваційна діяльність визначається як закономірний та об’єктивний процес вдосконалення суспільного виробництва, який ґрунтується на оновленні виробничих фондів, технологій, продукції, що виготовляється та забезпечує економію витрат або створює умови для отримання прибутку у високотехнологічному конкурентному середовищі.

Інвестиціями у сфері господарювання визнаються довгострокові вкладення різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об’єкти господарської діяльності з метою одержання доходу (прибутку) або досягнення соціального ефекту. Інноваційно-інвестиційний потенціал розглядається як функціонально залежна від наявності чи відсутності факторів виробництва, інтелектуальних, соціальних компетенцій та навичок менеджменту і персоналу, можливість інвестування інноваційних змін технологічного, еколого-економічного, соціального або організаційного характеру при їх раціональному використанні з урахуванням впливу умов зовнішнього та внутрішнього середовищ