ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, об’єкт і предмет, сформульовано задачі дослідження, розкрито загальну методологію вивчення проблеми, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – «Теоретичні основи формування конкурентних переваг системи управління персоналом промислового підприємства» – уточнено зміст управління персоналом підприємства, розкрито сутність і складові елементи системи управління ним; узагальнено та доповнено класифікаційні ознаки конкурентних переваг, властивих системі управління персоналом підприємства.

За умов зростаючої глобалізації технологій і капіталу конкурентоспроможність підприємств залежить у першу чергу від якості, продуктивності й гнучкості персоналу, який сьогодні являє собою найцінніший ресурс підприємства. Це, в свою чергу, є передумовою перегляду існуючих та розробки нових ідей, підходів і технологій управління людським капіталом, сприяє актуалізації досліджень провідних вчених та спеціалістів ув сфері менеджменту персоналу.

Аналіз наукових публікацій дозволив виокремити наступні методичні підходи до управління персоналом: мотиваційний, дескриптивний, телеологічний і дескриптивно-телеологічний. Кожен з цих підходів розкриває дане поняття з різних точок зору. Мотиваційний підхід передбачає виведення такої функції управління як мотивація на стрижньову позицію. Дескриптивний (описовий) підхід розкриває мету і низку найважливіших функцій управління персоналом. Телеологічний підхід визначає сутність управління персоналом з погляду мети та завдань процесу управління, відзначаючи таку найважливішу якість управління персоналом у системі підприємства, як його функціональна спрямованість. Дескриптивно-телеологічний підхід поєднує цілі управління персоналом з перерахуванням його найважливіших функцій.

У той же час методи, за допомогою яких досягаються визначені цілі, майже не враховуються. У зв’язку з цим автором запропоновано виокремити організаційний підхід до визначення управління персоналом, який передбачає зосередження уваги не лише на меті і завданнях, але й на методах, що використовуються в даному процесі (рис. 1).