ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, окреслено об’єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну, методичну та ін-формаційну базу дослідження, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, їх апробацію.

У першому розділі – “Теоретичні і методологічні засади формування людського капіталу аграрних підприємств” – розглянуто сутність людського капіталу, його соціально-економічну природу, теоретично обґрунтовано взаємозв’язок між такими економічними категоріями, як трудові ресурси, їх потенціал та людський капітал, уточнено складові формування людського капіталу.

Під людським капіталом розуміємо соціально-економічну категорію, яка відображає суть і результати  процесу інвестицій та нагромаджень у вигляді здоров’я, знань, умінь, здібностей, мотивації, мобільності та інших якостей працівників, що в процесі їх реалізації у виробничій сфері та в позавиробничій діяльності генерують дохід.

У процесі дослідження виявлено, що економічна сутність категорії людського капіталу оновлюється під впливом трансформаційних процесів. Зокрема, сьогодні значна частина трудових ресурсів, особливо старших вікових категорій, є носієм людського капіталу низької якості, оскільки не володіє тими знаннями і навичками, які повинні бути властиві цій економічній категорії в сучасних умовах. Ці кадри використовуються як наймана робоча сила, що сформувалась за часів командно-адміністративної системи управління і характеризується безініціативністю та недостатньою пристосованістю до ринкових умов. Про це свідчать наслідки трансформаційних процесів у аграрному секторі економіки, які супроводжуються високим рівнем безробіття, безгосподарністю та руйнуванням людського капіталу. У зв’язку з цим сільську молодь доцільно розглядати як матеріальний носій людського капіталу, що краще адаптований до ринкових умов і потенційно володіє новою функціональністю відповідно до техніко-технологічних потреб виробництва і вимог ринку.

Формування людського капіталу – це безперервний процес, який на окремих етапах життєвого циклу людини має різну інтенсивність і залежить як від основних складових формування людського капіталу і сфери його застосування (рис. 1), так і від напрямів витрат на кожному з цих етапів та джерел інвестування з урахуванням особливостей життя сільського населення.