ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ПРОДУКЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОЇ ГАЛУЗІ)

Краткое содержание

Основний зміст дисертації

У вступі подано загальну характеристику дисертаційної роботи, обґрунтовано її актуальність, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, охарактеризовано наукову новизну і практичне значення роботи, наведено дані щодо апробації отриманих результатів та їх опублікування.

У першому розділі «Теоретико-методичні засади забезпечення конкурентоспроможності інноваційної продукції підприємств»  розглянуто засади забезпечення конкурентоспроможності інноваційної продукції, в основі яких знайшла відображення теорія загальної рівноваги попиту та пропозиції; досліджено вплив зовнішнього та внутрішнього середовища на забезпечення конкурентоспроможності інноваційної продукції промислових підприємств; проаналізовано науково-методичні підходи до формування механізму забезпечення  її конкурентоспроможності.

На основі дослідження еволюції економічної сутності інновацій як наукової категорії та складової практичної діяльності доведено, що вони мають особливу природу та наділяють процеси, явища і категорії новими характерними ознаками. Визначено, що «промислова продукція», як економічна категорія під впливом інноваційного підходу, повинна розглядатись як «інноваційна продукція», серед головних ознак якої варто виділити такі: виробництво ґрунтується на застосуванні нових технологій або новому поєднанні наявних; потрібні зміни в організації виробництва та його матеріально-технічному забезпеченні; виготовляється з використанням нової сировини; має реальне ринкове впровадження відповідно до її характеристик; основною ознакою такої продукції виступає її якість і конкурентоспроможність. Тобто інноваційна продукція є якісно новою або технологічно оновленою продукцією, що здатна врівноважувати ринок та задовольняти його потреби у процесі його динамічного розвитку.

Узагальнення теоретичних положень щодо розуміння сутності конкурентоспроможності та її взаємозв’язку з теорією інновацій дало змогу обґрунтувати положення про те, що конкурентоспроможною є саме інноваційна продукція, яка за своїми сукупними характеристиками витримує функціональну, видову і предметну конкуренцію на ринку, здатна забезпечувати найвищий корисний ефект відносно загальних витрат, задовольняти більше споживчих вартостей та виготовлена на більш високому рівні. Виробництво інноваційної продукції зумовлює зміни поведінки підприємств на ринку. Вона стає більш адаптивною через зміни природи конкурентних переваг, які характеризуються здатністю до трансформацій з метою збереження і розширення частки ринкової влади через механізми самоідентифікації, динамічного саморозвитку, самозбереження та удосконалення.

Доведено, що рівень конкурентоспроможності інноваційної продукції залежить від ендогенних та екзогенних чинників, що на нього впливають. До головних з них було віднесено техніко-економічні, комерційні та нормативно-правові. При цьому аргументовано, що з усієї їх сукупності в сучасних умовах першочергового значення набувають якість та ціна. Якість як властивість продукції визначає базову величину споживчої вартості та забезпечує процес споживання інноваційної продукції, а ціна врівноважує попит та пропозицію через врегулювання інтересів суб’єктів економічних відносин і активного їхнього адаптування до чинників, що її формують.

Дослідження сучасних підходів до формування механізму забезпечення конкурентоспроможності дало змогу визначити, що на сьогоднішній день не існує єдиного теоретичного підходу щодо забезпечення конкурентоспроможності інноваційної продукції; немає комплексних напрацювань щодо формування такого механізму з урахуванням усіх чинників впливу на конкурентоспроможність, специфіки галузевої приналежності підприємств, структури ринку, об’єктивної необхідності поглиблення економічних зв’язків  промислових підприємств з іншими суб’єктами інноваційного процесу тощо. Саме тому запропоновано у процесі формування механізму забезпечення конкурентоспроможності інноваційної продукції  враховувати означені складові, а також визначати преференції на рівні «виробник-споживач», що забезпечує можливість теоретично і практично охопити складність процесу забезпечення конкурентоспроможності інноваційної продукції.

У другому розділі «Діагностика рівня конкурентоспроможності інноваційної продукції електротехнічних підприємств та чинників її забезпечення» подано результати системного дослідження інноваційної діяльності електротехнічних підприємств та її впливу на формування конкурентоспроможності нової продукції; виявлено фактори, які впливають на відтворення виробництва кабельно-провідникової продукції; проаналізовано результати щодо застосування науково-методичного підходу до оцінювання конкурентоспроможності продукції електротехнічних підприємств інноваційного типу.

Узагальнюючи результати діагностики стану та перспектив виробництва інноваційної кабельно-провідникової продукції підприємств електротехнічної галузі, можна констатувати, що темпи втілення науково-технічних розробок і масштаб їх використання для цих підприємств залишаються незадовільними. Серед підприємств-виробників КПП, яких на сьогодні налічується 52, одне підприємство (ТОВ «Азовська кабельна компанія») веде зовнішні і два підприємства (ПАТ «Завод «Південкабель» та ТОВ «Азовкабель-Донелектро») ведуть внутрішні науково-дослідні розробки інноваційних видів продукції. При цьому лише ПАТ «Завод «Південкабель» має ринкове впровадження інноваційної кабельно-провідникової продукції.

Визначено, що особливістю інноваційної діяльності електротехнічних підприємств є великий обсяг витрат  на розробки, а також значні витрати і високий рівень ризику у разі виходу інноваційної продукції на ринок.  На рис. 1 відображено витрати на інновації п’яти провідних підприємств-виробників КПП в Україні з десяти, що розробляють інновації. За п’ять років загальна сума вкладених коштів  на інновації складає 341 050,6 тис. грн, у т. ч.: 200 191,4 тис. грн. - «Південкабель»; 81 346,3 тис. грн. - «Одескабель»; 25 237,1 тис. грн. - «Донбаскабель»; 9 758,5 тис. грн. - «Азовська кабельна компанія»; 348,2 тис. грн. - «Азовкабель»; інші загалом – 24 169,1 тис. грн, серед яких власні кошти – 88,19 %, кредити – 9,9 %, кошти держбюджету – 1,91 %.

Аналіз джерел означених заходів надав можливість виявити брак зовнішнього фінансування саме на етапі розробки і виробництва інноваційної кабельно-провідникової продукції. Крім того, доведено, що для українського ринку КПП притаманний високий рівень конкуренції з боку інших держав. Через це підприємства-виробники відмовляються від вузької спеціалізації і прагнуть диференціювати асортимент за кількістю та якістю для різних секторів економіки.