ФОРМУВАННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИН СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ВИХОВНІЙ РОБОТІ НА ЗАСАДАХ ГЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, розкрито суть її розробленості, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і гіпотезу, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів наукового пошуку, доведено вірогідність отриманих результатів, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні питання формування міжособистісних взаємин студентів вищих технічних навчальних закладів на засадах гендерного підходу» в контексті гендерного підходу з’ясовано суть міжособистісних взаємин, уточнено поняття «міжособистісні взаємини майбутніх інженерів», розкрито особливості організації міжособистісної взаємодії студентів у позанавчальній виховній роботі ВТНЗ, науково обґрунтовано на засадах гендерного підходу систему формування міжособистісних взаємин студентів ВТНЗ у позанавчальній виховній роботі.

Аналіз психолого-педагогічної літератури (Б. Ананьєв, Я. Коломинський, М. Обозов, А. Петровський та інші) свідчить про те, що поняття «взаємини» є спорідненим до понять «відносини», «взаємовідносини», «стосунки» та розглядається як взаємний зв’язок, контакти, взаємодія, взаємне ставлення людини до людини, суб’єктивно пережиті зв’язки і стосунки між людьми.

У дослідженні сутнісними характеристиками поняття «міжособистісні взаємини» виокремлено міжособистісний зв’язок (безпосереднє спілкування, при якому відбувається прямий контакт між суб’єктами, формується й виявляється характер взаємостосунків; діловий контакт з ким-небудь) та міжособистісна взаємодія (взаємний зв’язок між людьми, що передбачає взаємосприйняття, узгодження дій, наявність обов’язкового зворотного зв’язку).

На основі аналізу наукової літератури (С. Вихор, Т. Говорун, О. Каменська, О. Кікінежді, І. Кон, В. Кравець та інші) зазначено, що гендер, на відміну від біологічної статі, є соціостаттю (уявлення про норми поведінки чоловіка та жінки, їхній соціальний статус та роль у суспільстві), а взаємодія між чоловіком і жінкою складає гендерні взаємини. Гендерні взаємини поділяються на: рівноцінні  взаємини (взаємодія між чоловіками та жінками на основі поваги, визнання прав і можливостей повноцінної самореалізації обох статей у професійній діяльності) та домінантні взаємини (взаємодія між чоловіками і жінками, що характеризується виявленням домінуючої позиції й влади однієї статі над іншою, зменшенням значущості протилежної статі в досягненні результатів професійної діяльності).

Під час обґрунтування системи формування міжособистісних взаємин студентів ВТНЗ у позанавчальній виховній роботі ми орієнтувалися на суттєві положення гендерного підходу: забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності, рівноцінне ставлення до чоловіків і жінок як фахівців інженерно-технічної сфери, подолання стереотипів, що заважають професійній самореалізації як чоловіка, так і жінки.

Метою і завданнями формування міжособистісних взаємин студентів ВТНЗ є підготовка їх до взаємодії на основі рівності та взаємоповаги, спрямованої на вироблення в студентів і студенток такої точки зору на інженерно-технічні проблеми, яка б відображала й задовольняла  інтереси обох статей.

Успішність формування міжособистісних взаємин студентів потребує ставлення до студента як до рівноправного суб’єкта навчально-виховного процесу з урахуванням гендерних відмінностей чоловіків і жінок. У науковій літературі (Т. Говорун, О. Кікінежді й інші) вважається, що жінці притаманні такі «фемінні» якості, як емоційність, ніжність, поступливість, жалісливість, схильність до гуманітарних наук, а чоловіку – «маскулінні» якості, а саме: мужність, підвищена схильність до ризику, стриманість у виявленні почуттів, прямолінійність у взаєминах, здатність до технічних наук. Серед якостей, що притаманні як чоловікам, так і жінкам, зазначені здатність зрозуміти інших, захищати власні переконання, активність, ініціативність, щирість.

Відзначено, що на формування міжособистісних взаємин студентів ВТНЗ впливають такі гендерні стереотипи, як: умовний поділ професій та видів діяльності на «чоловічі» й «жіночі» (інженер-механік, інженер з керування й обслуговування автоматизованих систем, інженер електрик та диспетчер виробництва, технік з стандартизації, інженер-конструктор); головними соціальними ролями жінок вважаються сімейні (мати, господиня), чоловіків – професійні (керівник, управлінець); жінка має займатися сім’єю і вихованням дітей, а не будувати професійну кар’єру. Як свідчить аналіз результатів опитування майбутніх інженерів  (210 осіб), з існуванням гендерних стереотипів у професійній підготовці погоджуються 69,8 % студентів (48,1 % студентів-чоловіків та 21,7 % студенток). Формування міжособистісних взаємин студентів на основі загальнолюдських моральних норм і цінностей (дружелюбність, справедливість, нетерпимість до приниження честі й гідності як чоловіка, так і жінки) є запобігання наслідуванню ними гендерних стереотипів з представниками протилежної статі.

З позиції гендерного підходу поняття «міжособистісні взаємини майбутніх інженерів» розглянуто як взаємодію між студентами та студентками, що виявляється в ціннісному міжособистісному ставленні до представників протилежної статі на основі рівності і взаємоповаги та супроводжується подоланням гендерних стереотипів у професійній підготовці майбутніх інженерів.

У науковій роботі розкрито змістові підсистеми процесу формування міжособистісних взаємин студентів: мотиваційно-ціннісна (спрямованість майбутніх інженерів на формування взаємин із представниками протилежної статі на основі рівності, взаємоповаги, загальнолюдських цінностей; орієнтація на  подолання гендерних стереотипів в інженерній професії), змістово-діяльнісна (знання й уміння побудови міжособистісних взаємин, яких студенти набувають у процесі спільної діяльності, міжособистісного спілкування), особистісно-рефлексивна (здатність до самоаналізу, самооцінки, емпатії, виявлення дружелюбності, толерантності, що сприяють позитивній взаємодії з представниками протилежної статі), які розширюють і доповнюють зміст позанавчальної виховної роботи.

Визначено особливості організації взаємодії між студентами в позанавчальній виховній роботі ВТНЗ, серед яких: розширення професійних й особистісних зв’язків майбутніх інженерів завдяки добровільному об’єднанню в студентські клуби, секції, гуртки; установлення гуманних, доброзичливих міжособистісних контактів на основі спільних інтересів, уподобань, симпатій; активізація міжособистісної взаємодії під час спілкування завдяки вільному вибору змісту й форм виховних заходів; орієнтування на колективне оцінювання результатів позанавчальної спільної діяльності з метою запобігання виникненню міжособистісних конфліктів у групі; розподіл громадських обов’язків, доручень у студентських групах на основі добровільності, справедливості й рівноцінності обох статей.

У дослідженні відзначено, що змістові підсистеми процесу формування міжособистісних взаємин студентів реалізуються в позанавчальній виховній діяльності ВТНЗ на відповідних етапах. Підготовчий етап передбачає стимулювання інтересу студентів до вивчення питань з гендера, переорієнтування мотиваційно-ціннісної спрямованості майбутніх інженерів на розуміння рівноцінності представників обох статей у професійній та побутовій сферах, інтерес до пізнання іншої людини, визнання її унікальності, неповторності.

Набуття студентами досвіду міжстатевого спілкування та спільної діяльності відбувається на організаційному етапі. Для усвідомлення й розуміння майбутніми інженерами значущості людського фактора в інженерно-технічній діяльності необхідними є теоретичні знання про стратегії міжособистісної взаємодії (конкуренція, пристосування, ухилення, компроміс, співробітництво), правила ділового етикету працівників інженерно-технічної сфери, способи запобігання та подолання міжособистісних конфліктів, а також знання з гендера про гендерні стереотипи, гендерні взаємини, нормативно-законодавчі документи з рівних прав та можливостей чоловіків і жінок у всіх сферах життєдіяльності.

Практична реалізація процесу формування міжособистісних взаємин студентів  потребує набуття студентами вмінь: встановлювати й підтримувати міжособистісні зв’язки на основі тактовності, взаємодопомоги; працювати в колективі, тобто поєднувати особистісні інтереси й інтереси одногрупників у процесі виконання колективних справ, створювати атмосферу душевного комфорту; запобігати й вирішувати міжособистісні конфлікти, досягаючи згоди в разі зіткнення інтересів, думок, переконань представників обох статей, не принижуючи гідності іншої людини й обстоюючи власну позицію.

Аналіз студентами засвоєних знань і набутих умінь формування міжособистісних взаємин, коригування власної поведінки в міжособистісних  взаєминах та ставлення до жінки, її соціальної й професійної ролі в інженерній професії здійснюється на підсумковому етапі. 

Систему формування міжособистісних взаємин студентів ВТНЗ у позанавчальній виховній роботі на засадах гендерного підходу подано на рис. 1 на стор. 9.

У другому розділі «Експериментальна перевірка системи формування міжособистісних взаємин студентів вищих технічних навчальних закладів у позанавчальній виховній роботі на засадах гендерного підходу» розкрито загальні питання організації та проведення педагогічного експерименту, спрямованого на перевірку ефективності теоретично обґрунтованої системи, проаналізовано його результати.

Педагогічний експеримент проводився протягом 2009-2011 рр., до якого було залучено 210 студентів вищих технічних навчальних закладів, 15 викладачів механічного факультету й факультету управління та бізнесу Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. В експериментальній групі (104 особи), на відміну від контрольної групи (106 осіб), була організована цілеспрямована й системна робота з формування міжособистісних взаємин студентів ВТНЗ на засадах гендерного підходу в позанавчальній виховній діяльності.

За результатами констатувального етапу експерименту, 53,6 % студентів виявили свою неготовність до міжособистісної взаємодії на основі рівності і взаємоповаги, що пояснюється недостатньою сформованістю в них навичок встановлювати контакти, налагоджувати зв’язки, невмінням обирати позитивні форми міжособистісного спілкування та взаємодії (співробітництво, діалог, компроміс), уникати конфліктних ситуацій чи успішно їх вирішувати.

На цьому етапі було проведено діагностування вихідного рівня сформованості міжособистісних взаємин студентів ВТНЗ експериментальної і контрольної груп за відповідними критеріями і показниками (табл. 2 на стор. 12-13).

 Діагностичним інструментарієм були: анкета «Особистісні якості жінок та чоловіків», методики діагностики рівня сформованості емпатії, загальнолюдських цінностей особистості (Н. Фетіскін), міжособистісних взаємин (Т. Лірі), тест з вивчення маскулінних та фемінних якостей (С. Бем), опитувальник «Тип поведінки в конфлікті» (К. Томас) тощо.