ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ АДАПТИВНІСТЮ КОКСОХІМІЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано її мету, завдання, предмет, об'єкт, визначено методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, апробацію.

У першому розділі – «Теоретичні аспекти управління економічною адаптивністю підприємства» – визначено поняття «економічна адаптивність підприємства», узагальнено теоретичні підходи до управління економічною адаптивністю підприємства.

Результати аналізу досліджень щодо адаптації підприємства свідчать, що дослідники визначають її як процес «пристосування», «виживання», «реагування» на мінливість зовнішнього середовища й пов’язують із суттєвими змінами у діяльності підприємства. Згідно теорії стратегічного управління підприємством такі зміни можуть носити проактивний та реактивний характер, що обумовлює необхідність розуміння процесу адаптації не лише як пристосування до ринкового оточення, а й безпосереднього впливу на нього. Тому вивчення та визначення сутності та змісту поняття «адаптивність підприємства» зумовлено необхідністю розгляду його як здатності до управління процесами адаптації через створення умов, які дозволяють уникнути кризи, системно покращити діяльність підприємства при збереженні обраних цільових орієнтирів.

Наразі в теорії управління існують різноспрямовані дослідження щодо адаптивності підприємства, що пояснюється широким спектром використання методичного інструментарію. Так, відповідно до аспекту та предмету дослідження адаптивності розглядають технологічну, організаційну, соціальну, виробничу, інвестиційну, стратегічну, корпоративну, кластерну види адаптивності підприємства. В дисертації обґрунтовано доцільність виокремлення та використання поняття «економічної адаптивності підприємства», що синтезує зазначені види та відображується у фінансово-економічних результатах діяльності підприємства.    

 За результатами аналізу концептуального базису управління адаптивністю підприємства виділено ресурсний («теорія ресурсної залежності», «концепція динамічних здатностей»), поведінковий («концепція управління організаційними змінами», «концепція петчінгу», «теорія випадкових трансформацій», «концепція раціональної поведінки організації на ринку») та когнітивний («концепція управління знаннями», «концепція мемів менеджменту», «концепція організації, що навчається», «концепція активного управління розвитком стратегії») підходи (табл.1). В дисертації доведено, що для подолання наслідків мінливості сучасних умов господарювання менеджмент підприємства потребує одночасного застосування інструментарію раціональності та ірраціональності у прийнятті рішень. Згідно економічної раціональності поведінки суб'єктів господарювання зміни на підприємстві можуть бути реактивними (здійснення часткових перетворень, що є фрагментарними заходами, спрямованими на відновлення попереднього стану) та проактивними (дозволяють уникнути погіршення становища, призупинення розвитку, сприяють не лише збереженню, а й подальшому підвищенню його темпів). З таких позицій у дисертаційній роботі поняття «економічна адаптивність підприємства» визначено як його здатність до реалізації змін (проактивних та реактивних) у діяльності шляхом врахування цільових орієнтирів підприємства та забезпечення фінансово-економічної стійкості, ефективності й гнучкості виробничих процесів, компетентності управління.