Гришин О.М. Ріст, розвиток і урожайність соняшника в післяукісних посівах в залежності від обробітку грунту, способів сівби і прийомів догляду

Краткое содержание

1. В північному Степу України після збирання озимого жита на зелений корм залишається 120-160 днів теплого періоду з сумою активних температур 2062-2480⁰С і вологозабезпеченістю, достатньою для одержання в 90% років другого врожаю насіння ранньостиглих і скоростиглих гібридів соняшника, який достигає в середині жовтня.

2. При звуженні міжрядь з 70 до 15 см і підвищенні густоти стояння рослин довжина вегетаційного періоду скорочується на 2-5 днів. Обробіток грунту, гербіциди, прийоми догляду за посівами на строки наступу фаз росту і розвитку рослин не впливають.

3. Польова схожість соняшника по оранці вища, ніж по поверхневому обробітку на 1,2-3%, з підвищенням страхової добавки з 20 до 60% вона зменшується на 2,8-4,4% при звичайному рядовому посіві і на 6,1-6,7% на широкорядному.

4. При боронуванні соняшника БЗСС-1,0 під час сходів пошкоджується в середньому 18,6% рослин соняшника і знищується 76,5% бур’янів, в фазі першої пари листя відповідно 18,2 і 79,5%, 2-3 пар листків - 7,4% та 82,1%.

5. Після оранки кількість і маса бур’янів менша, ніж по поверхневому обробітку в 0,7-2,2 рази. При внесенні грунтових гербіцидів (нітран, 6 л/га, харнес, 2 л/га) або проведенні боронувань, забур’яненість соняшника зменшується, в порівнянні з ділянками, де боронували тільки до сходів, в 2-4,6 разів. Із загущенням посівів забур’яненість знижується, але вона вища на звичайному рядовому посіві, ніж на широкорядному, де проводили міжрядні обробітки.

6. Найбільш рівномірно на площі розміщуються рослини при сівбі звичайним рядковим способом. На широкорядному посіві рослини скучені в рядках, а площа живлення має форму витягнутого в міжряддя прямокутника, що підсилює конкуренцію між рослинами, знижує ефективність використання вологи, ФАР і продуктивність посіву.

7. В посушливі роки на широкорядному посіві рослини вищі за звичайний рядовий на 10-21 см, у вологі - нижчі на 2-12 см. Позитивно впливають на ріст соняшника оранка, а також певне загущення посіву.

8. Найбільша площа листя на 1 га (26,1 тис.м²) і фотосинтетичний потенціал посіву (2,05 млн.м².днів) при страховій добавці 40% і проведенні післясходових боронувань.

9. При збільшенні листової поверхні підвищується кількість вбираної ФАР, але посилюється затінення листя, що приводе до зменшення продуктивності фотосинтезу. В середньому за 1995-1997 рр. по оранці на широкорядному посіві вона склала 9,13 г/м².добу, по поверхневому обробітку - 8,83, а на звичайному посіві - відповідно  8,30 та 8,15 г/м².добу. По оранці та при збільшенні страхової добавки з 20 до 60% більше на 0,6-8,7%, ніж на других варіантах, поглинається ФАР, що забезпечує накопичення більшої біомаси, але питома вага насіння зменшується з 33,2-36,4% до 24,2-28,3%.

10. В післяукісних посівах коренева система соняшника гібриду Харківський 62 сягає глибини 170-190 см. Найбільш розвинена вона у рослин по оранці при міжряддях 70 см завдяки більшій площі живлення. На звичайному рядовому посіві, завдяки рівномірному розміщенню рослин на площі і підвищеній густоті, корені бистріше і повніше засвоюють грунт між рослинами.

11. Сумарне водоспоживання мало залежить від гербіцидів і кількості боронувань, але вище при звичайному посіві на 4,3-4,5%, ніж на широкорядному і на 1,4-2,4% по оранці. Менше всього витрачається вологи на формування 1 т насіння по оранці на звичайному посіві та внесенні гербіциду або проведенні боронувань (1979-2058 м³/т).

12. Сама висока врожайність насіння (16,5-17,2 ц/га) при мінімальних витратах енергії і зниженні собівартості на 4,6-8,6% забезпечується при сівбі з міжряддями 15 см на фоні внесення грунтових гербіцидів або проведенні досходових і післясходових боронувань при страхових добавках 40-60%. На широкорядному посіві найбільша урожайність забезпечується при страховій добавці 40%.

13. Вплив способів сівби, обробітку грунту, прийомів догляду за посівами на вміст в насінні олії і білку незначний.