Гудзь Андрій Степанович. Медико-соціальне обґрунтування оптимізації системи надання офтальмоонкологічної допомоги населенню України

Краткое содержание

Матеріали і методи дослідження. Дослідження складалося з 8-ми етапів (рис.1).
Основними джерелами інформації були: первинні деперсоналізовані дані про випадки захворювання на ЗНОЗ в Україні за період 1993–2011 р.р. (електронні форми надані Національним канцер-реєстромУкраїни (НКРУ)); власні отримані дані щодо: ЯЖ офтальмоонкологічних хворих, їх доступності до медико-соціальної та реабілітаційної допомоги (по 200 осіб); ресурсного забезпечення офтальмоонкологічної допомоги в ЗОЗ різного типу; дані НКРУ щодо онкологічної захворюваності в країні (1996-2011 р.р.); дані Центральної СЕС МОЗ України – «Звіт про фактори навколишнього середовища, що впливають на стан здоров`я людини» (форма державної галузевої статистичної звітності №18) (2007–2011 р.); дані Державного комітету статистики України – «Результати Перепису населення України: 2001 р.»; Державного комітету з енергозбереження України (щодо енергетичного потенціалу сонячного випромінювання) (2008 р.); дані бази «Міжнародний індекс міст» (2008 р.); дані щодо транспортної мережі України (2011 р.); первинні медико-статистичні міжнародні БД, які піддавались комплексній статистичній обробці та аналізу: Євро-ВООЗ – «Здоров’я для всіх: Європа» (1990-2011 р.р.) та «Здоров'я для всіх: Україна» (1995-20011 р.р.); Міжнародного агентства з дослідження раку ВООЗ (МАДР) (за період за 1993–2011 р.р.) – «Cancer Incidence in Five Continents: Volume IX, IARC, 2007», «GLOBOCAN-2020», «CANCERMondial», «Automated Childhood Cancer Information System»; бази геногеографічних даних Російської Федерації (РФ) – БД Інституту загальної генетики ім. М.І. Вавилова АН РФ «Генофонд та геногеографія народонаселення Росії та суміжних держав». Характеристика первинної БД НКРУ (ДУ «Національний інститут раку»), щодо хворих на офтальмоонкологічну патологію (станом на січень 2011 р.) (табл. 1). Дослідженням охоплено населення 25 областей України, м. Києва та м. Севастополя, а також 46 країн європейського регіону.
Обрання дизайну епідеміологічних спостережень, розрахунок необхідного обсягу вибірки в групах дослідження, обчислення основних статистичних показників та факторів ризику проводилось відповідно до загальновизнаної методології та методик [зокрема, В.В. Власов, 2004]. Всі проведені дослідження відповідали принципам біологічної етики та медичної деонтології, що підтверджено висновками Комітету з біологічної етики ЛНМУ (протокол № 4 від 22 квітня 2013 р.). Формування БД, параметрична обробка та їх графічний аналіз проводилось за допомогою програми Microsoft Exсel-XP; кластерного, кореляційного, регресійного, дисперсійного та факторного аналізів – у програмі Statistika-6.0; розрахунок ризиків – у програмі EPI INFO-5.01b; картографічна обробка даних в програмі – DPS-2.