ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АТЕНОЛОЛУ

Краткое содержание

Атенолол - 4-(2-окси-3-ізопропіламінопропокси) фенілацетамід

Загальна формула - С₁₄Н₂₂N₂О₃, молекулярна маса 266,3. Препарат є кардіоселективним β₁ – адреноблокатором.

Об’єкти та методи дослідження

Об’єктами дослідження для вирішення поставлених завдань були: атенолол, препарати, які використовуються разом з ним (фенігідин, еналаприл, резерпін, тимолол),структурні аналоги (амфетаміни), об’єкти біологічного походження (печінка, мозок, сеча, кров, нирки, селезінка, серце, шлунок та кишечник із вмістом).

З методів, обраних для дослідження використовувались загальноприйняті у хіміко-токсикологічному аналізі методи ізолювання (Стаса-Отто, О.О. Васильєвої, В.П.Крамаренка), осадові, кольорові реакції, УФ-спектроскопія, ТШХ, ВЕРХ, ГРХ та дослідження на тваринах.

Ідентифікація атенололу

Нами була вивчена можливість використання для виявлення атенололу при хіміко-токсикологічних дослідженнях осадових та кольорових реакцій, методів ТШХ, ГРХ, ВЕРХ та УФ-спектроскопії.

При проведенні осадових реакцій використовували наступні реактиви: Марме, Зонненшейна, Бертрана, Вагнера, Драгендорфа, реактив Драгендорфа, модифікованого за Мун’є, кислоту пікринову, сіль Рейнеке, розчин кадмію йодиду.

Найбільш чутливими виявилися реактиви Драгендорфа та пікринова кислота (межа виявлення 10 мкг в пробі).

Нами вивчено кольорові реакції на атенолол та деякі інші препарати, які діють на серцево-судинну систему. Найбільш чутливими виявилися реактиви Неслера та Лібермана, які дозволяють виявити до 10 мкг атенололу в пробі.

Крім хімічних методів нами розроблено умови виявлення атенолол методом хроматографії в тонких шарах сорбенту з використанням різних шарів носіїв (пластини для високоефективної тонкошарової хроматографії (виробництва Естонії), пластини “Sorbfil”) та систем розчинників. Найбільш придатною кислою системою для ідентифікації атенололу виявилась система етилацетат – кислота мурашина – вода (10:13:7) та нейтральна система – хлороформ – етанол (9:1). Ефективний поділ атенололу при сумісній присутності з еналаприлом, резерпіном, фенігідином, тимололом досягнуто в системі бутанол – оцтова кислота – вода (40:1:1), а з структурними аналогами (амфетаміни) – в загальній скринінговій системі - хлороформ – метанол (9:1).

Як проявники були використані пари йоду, 0,02% розчин бромтимолового синього у 0,01 М розчині NaOH, реактив Драгендорфа, модифікований за Мун’є, опромінення УФ-світлом, 1% розчин нингідрину, тривкий чорний К. Найбільш чутливими проявниками виявилися реактив Драгендорфа модифікований за Мун’є (чутливість 0,75 - 1,0 мкг в пробі), та пари йоду (1,0 – 1,5 мкг в пробі) на пластинках “Sorbfil”.

Досліджено поведінку атенололу в УФ-області спектра в різних розчинниках: воді, 0,1М розчині кислоти хлористоводневої, етанолі, хлороформі, концентрованій сірчаній кислоті. Для атенололу характерні дві смуги поглинання при λ_max1=274±2 нм та λ_max2=280±2 нм, тільки в концентрованій сірчаній кислоті спостерігається зміщення максимуму поглинання в довгохвильову область (λ_max=285±2 нм), що дає можливість застосування УФ-спектроскопії для ідентифікації атенололу.