ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗРОБЛЕННЯ КОГНІТИВНИХ МОДЕЛЕЙ ОСВОЄННЯ ЗНАНЬ З КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК

Краткое содержание

Основний зміст роботи

У вступі подано загальну характеристику роботи, обґрунтовано її акту­аль­ність, сформульовано мету й задачі дослідження, визначено наукову новиз­ну та практичну цінність впроваджен­ня результатів. Наведено дані про особис­тий внесок здобувача, апро­бацію одержаних результатів, опубліковані наукові праці, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Аналіз задач професійно-орієнтованого навчання та когнітивна психологія формування цільових рішень як основа моделі поведінки учня» проведено дослідження інформаційних структур курсів комп’ютерних дисциплін та аналіз нормативних актів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України для професійноорієнтованого навчання щодо вивчення комп’ю­тер­них наук.

На основі методів когнітивної та нейропсихології розглянуті моделі сприйняття професійних знань з використанням логічного мислення. Показано, що підходи, застосовані на поняттях структуралізму і функціоналізму, є провідними принципами парадигми розвитку особи. Використання методів структура­лізації, тобто визначення базових елементів психіки та функціоналіз­му, – це основа проце­сів вивчення адаптації до професійної діяльності при реалізації цілей особи з певним рівнем освіти.

З застосуванням концепції Айзека сформована концепція триаспектної моделі інтелекту (біо­логічний, психометричний, соціальний), яка є підставою до форму­вання когнітивних здібностей особи, що включають здатності до навчання, образного мислення, логіко-математичного аналізу. Структурні еле­менти – дис­позиція, мотивація, саморегуляція, навчання, самонавчання, емоції й активність – служать базою для створення стратегій психічного і когнітив­ного формування особи та основою ментальних стратегій діяльності, в якій інтелектуальний потенціал переходить у реалізовані здібності.

Оскільки сучасний підхід теорії інтелекту ґрунтується на компетентності, прагматичності процедур мислення, розумовому потенціалі вирішення проблем, пов’язаних з досліджуваними задачами, постає потреба розробки інтелектуального підходу до їх розв’язання, цілеспрямованої поведінки й активізації процесу освоєн­ня нових когнітивних навиків вирішення проблеми. Розглянуто два типи проявлен­ня інте­лекту (згідно з Р. Кеттел):

•    поточний – як здатність виявляти складні відношення та знахо­дити нові способи розв’язання задач на базі набутих знань у процесі професійної діяльності;

•    кристалізований – здатність до набуття нових знань, ме­тодів розв’я­зання задач і логіко-математичних процедур мислення та прийняття рішень.

IQ-концепція оцінки інтелекту ґрунтується на психофізіології та генетиці, отож є важливою при розкритті потенціалу особи в ході навчання для:

•    здобуття і впорядкування знань слухачами та застосовування їх на практиці;

•    набуття знань про процеси мислення при прийнятті ці­льових рішень;

•    активізації психіки особи як основи розвитку власних інтелек­туаль­них здібностей;

•    опрацювання інформації в процесі прийняття цільових рішень.

На основі психологічного представлення ситуації, соціально-когнітивної психології та аналізу ситуаційної поведінки проведено дослідження поведінки особи, що дало можливість виділити певні механізми: навчання через спостере­ження для стабілізації психологічних структур; психодинаміка мислення; вияв­лення в когнітивних структурах стійких характерних ознак і рис, які є базовими для процесів мислення, мотивації, тверджень, емоцій, осмисленої поведінки; забезпечення стабільності когнітивних тенденцій, що стало ядром розроблення моделі слухача як активного інтелектуального агента, схема взаємодії якого з предметною областю діяльності показана на рис. 1.

З використанням методів когнітивної психології досліджена динаміка процесів формування рішень та інтелектуальна структура цілеорієнтованої особи. Показано, що на основі моделі особи-активного агента, можна створити модель особи-оператора з активізацією знань в інтерпретації подій. При взаємо­дії особи з зовнішнім середовищем у мозку людини формуються когнітивні структури, які допомагають встановити сутність ситуації, скеровують на певні блоки свідомості дані для виявлення їх інформаційної повноти.