ИССЛЕДОВАНИЕ ВЕРТИКАЛЬНОЙ МИГРАЦИИ РАДИОНУКЛИДОВ В БЛИЖНЕЙ ЗОНЕ ЧАЭС С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ НЕРАДИОХИМИЧЕСКИХ МЕТОДОВ

Краткое содержание

Матеріали дисертації викладені на 177 сторінках. Дисертація складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку літератури й додатку. Дисертація містить 27 таблиць і 47 малюнків.

У першому розділі дисертації наведений огляд літературних даних як про аварію на ЧАЕС, так і про поводження радіонуклідів у ґрунтово-рослинному середовищі. У цьому розділі проведено обговорення експериментальних даних про динаміку вертикального переносу радіонуклідів чорнобильського походження в ґрунтах забрудненої території. Відзначається, що наявність у випадіннях великої кількості активності у вигляді дрібнодисперсних частинок палива («паливних» частинок) значно змінює картину поводження чорнобильських випадів у порівнянні з глобальними. Наведені основні моделі вертикального переносу радіонуклідів у профілі ґрунту, проаналізовані сучасні дані про розрахунки вертикального перенесення радіонуклідів. Показано, що найбільш достовірні результати моделювання на основі експериментальних даних отримані з використанням конвективно-дифузійної моделі. Конвективно-дифузійна модель у ряді випадків може бути використана для довгострокової прогнозної оцінки перерозподілу радіонуклідів викиду ЧАЭС у ґрунтовому шарі. Проведено обговорення модифікованої конвективно-дифузійної моделі (Ю. А. Іванов та ін.), що враховує динаміку основних форм радіонуклідів у ґрунті.

У розділі 2 представлені методи та устаткування, що були використані для дослідження міграції радіонуклідів, а також наведено опис дослідних полігонів («Рудий ліс» та озеро Глибоке). Дослідження, виконані в рамках цієї роботи, проводили на спектрометрах із детекторами з кремнію та надчистого германію, а також на антикомптонівському спектрометрі з детектором із надчистого германію і активним захистом на основі сцинтиляційних NaI(Tl) детекторів. У цьому ж розділі обговорюється нерадіохімічна методика визначення ⁹⁰Sr, в основі якої використовується диференціальні бета спектри, виміряні з високою точністю на сцинтиляціонном детекторі малої товщини.

У розділі 3 наведені здобуті дисертантом результати: обговорюється розроблений нерадіохімічний метод вимірювання активності Pu і Am, результати, що були отримані з використанням цього і вищезгаданих методів, а також аналіз отриманих даних.