Клим О.В. Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності в Україні

Краткое содержание

У Вступі обґрунтовуються актуальність обраної теми дослідження, розкри­ваються зміст і стан наукового опрацювання проблеми, показується зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета й завдання дослідження, його об'єкт та предмет, методологічна основа, наукова новизна, відзначається практичне значення одержаних результатів, наводяться відомо­сті про апробацію результатів виконаної роботи, публікації, структуру дисертації, її обсяг.

Розділ 1 «Загальна характеристика адміністративно-правового регу­лювання підприємницької діяльності» складається з двох підрозділів, у яких здійснюється системний аналіз підприємницької діяльності як об'єкту адміністративно-правового регулювання та норм чинного адміністративного законодавства, що діє в сфері підприємницької діяльності.

У підрозділі 1.1. «Підприємницька діяльність як об'єкт адміністра­тивно-правового регулювання» проаналізовано зміст поняття підприєм­ницької діяльності та проведено розмежування з суміжними поняттями і категоріями, а також визначеннями, що закріплені у нормах чинного законо­давства України. Узагальнено основні ознаки підприємницької діяльності: самостійність, постійність здійснення, спрямованість на отримання прибутку, ризиковий характер діяльності, високий ступінь пристосованості до існуючих економічних умов, мобільність та направленість на інновацію тощо. Розкрито та проаналізовано види підприємницької діяльності.

Розглянуто зміст та основні ознаки адміністративно-правового регулю­вання підприємницької діяльності, співвідношення з поняттями державного регулювання економіки, державної економічної політики, державного регулю­вання підприємницької діяльності та зроблено висновок, що під адміні­стративно-правовим регулюванням підприємницької діяльності слід розуміти один з видів регулюючого впливу, що здійснюється уповноваженими органами публічної адміністрації за допомогою специфічної системи норма­тивно закріплених методів та засобів, з метою впорядкування відносин за участю суб'єктів підприємницької діяльності.

Зазначено, що роль органів публічної адміністрації полягає у встановленні загального режиму для всіх суб'єктів підприємницької діяльності з метою створення необхідних умов для здійснення підприємницької діяльності та контролю за дотриманням вимог законодавства в означеній сфері.

У підрозділі 1.2. «Сучасний стан українського адміністративного зако­нодавства у сфері підприємницької діяльності» проаналізовано розвиток вітчизняного адміністративного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, визначено основні етапи його формування.

За результатами вивчення нормативно-правових актів, що діють в сфері підприємницької діяльності, виділено такі групи норм за функціональною спрямованістю: норми, що мають на меті забезпечення можливості реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність; норми, що мають на меті сприяння ефективному здійсненню підприємницької діяльності; норми, що мають на меті захист суб'єктів підприємницької діяльності; норми, що забезпечують захист суспільних інтересів від неправомірної діяльності підприємців та шкідливих наслідків такої діяльності.

У роботі сформульовано пропозицію щодо необхідності врахування в актах адміністративного законодавства України не тільки суспільних інтере­сів, але і приватних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності.

Розділ 2 «Основні елементи адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності» складається з трьох підрозділів, у яких аналі­зуються принципи, функції, форми та методи адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності, досліджується специфіка адміні­стративно-підприємницьких правовідносин.

У підрозділі 2.1. «Принципи та функції адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності» виділено такі основні принципи, завдяки яким досягається відповідність адміністративно-правового регулю­вання підприємницької діяльності суспільним та приватним інтересам і потребам, а саме: принцип законності адміністративно-правового регулюван­ня в сфері підприємницької діяльності; принцип економічної свободи, захисту економічних інтересів суб'єктів підприємництва та заохочення підприєм­ництва в процесі адміністративно-правового регулювання; принцип пріоритет­ності прав та інтересів особи; принцип гласності в сфері адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності; принцип відповідаль­ності. Зокрема досліджується принцип законності, який базується на чіткому дотриманні Конституцій та законів України, і має декілька аспектів: по-перше, це забезпечення та захист прав та інтересів підприємців з боку державних органів та посадових осіб, що на даний момент є особливо актуальним з огляду на інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, та необхідність формування в нашій державі цивілізованого ринку; по-друге, неухильне дотримання норм чинного законодавства самими суб'єктами підприємництва; по-третє, наявність чітких гарантій виконання приписів правових норм.

Дисертантом обґрунтовано, що до основних функцій адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності належать:

-функція організації, основними складовими якої є визначення основ законності та правопорядку; гарантії економічної та соціальної безпеки; забезпечення дотримання прав та безпеки підприємців та суспільства в цілому; створення та забезпечення організаційно-правової основи підприємницької діяльності; створення сприятливих умов для функціонування всіх ринкових механізмів; створення та організаційне забезпечення дотримання підприємцями  норм чинного законодавства;  організація діяльності   по  боротьбі з корупцією, хабарництвом, тіньовим бізнесом, іншими явищами, що негативно впливають на підприємницьку діяльність;

-   функція контролю, що передбачає сукупність заходів спрямованих на забезпечення дотримання правових норм у сфері здійснення підприємницької діяльності, принципу свободи підприємництва, добросовісної конкуренції, дотриманням правил ділової етики тощо;

-   функція захисту ринкових основ господарювання, яка спрямована на збереження та захист ринкового механізму шляхом встановлення заходів відповідальності, в тому числі адміністративної, для суб'єктів підприємництва за порушення правил здійснення підприємницької діяльності; забезпечення дотримання органами публічної адміністрації вимог правових норм та захист суб'єктів підприємництва від неправомірного втручання в їх діяльність; удосконалення механізму захисту прав підприємців органами виконавчої влади та місцевого самоврядування та адміністративними судами;

-функція регулювання макроекономічних процесів, яка передбачає діяль­ність органів публічної адміністрації спрямовану на забезпечення економічної стабільності, оптимізацію структури економіки, стимулювання економічного зростання, забезпечення основ соціально-економічного розвитку;

-          функція сприяння розвитку підприємництва спрямована на здійснення
фінансового та організаційного сприяння підприємцям.

У підрозділі 2.2. «Форми та методи адміністративно-правового регу­лювання підприємницької діяльності» розкрито форми та проаналізовано методи адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності. Проаналізовано основні форми адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності, а саме: віщання нормативно-правових та індивіду­альних актів, які регулюють відносини у сфері підприємницької діяльності; укладення договорів (зокрема, адміністративні договори між державними та недержавними структурами про делегування окремих регулятивних повно­важень); здійснення юридично значимих дій (проведення державної реєстрації, видача дозволів, складання адміністративних протоколів, проведення контрольних дій, тощо).

Звернуто увагу, що методи адміністративно-правового регулювання мають похідний характер від загальноправових методів, частково співпадають з ними за своїм змістом.

Сформульовано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення методів адміністративно-правового регулювання, найбільш ефективними з яких на даний момент є державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензування та надання дозволів, державні замовлення та підтримка суб'єктів підприємництва, які є «позитивною» регулятивною діяльністю. Поряд з цим виділяється юрисдикційна діяльність, до основних методів якої відносять примус та розв'язання спорів.

У підрозділі 2.3. «Адміністративно-підприємницькі правовідносини» визначено, що особливої уваги в процесі дослідження заслуговує окрема група правовідносин між підприємцями та органами публічної адміністрації, які врегульовано нормами адміністративного права, та визначаються як адміні­стративно-підприємницькі.

Основними рисами, що дозволяють виокремити адміністративно-підприєм-ницькі відносини з загального масиву адміністративних правовідносин є. те, що вони: виникають в процесі взаємовідносин суб'єктів підприємницької діяльності з органами публічної адміністрації; мають специфічний суб'єктивний склад, обов'язковим суб'єктом таких правовідносин є орган публічної адміністрації, який представляє публічно-правовий інтерес в економічній сфері, і діє від імені держави в межах своєї компетенції; характеризуються взаємною зобов'язаністю сторін, адже важливо не тільки чітке виконання приписів адміністративно-правових норм суб'єктами підприємництва, але і про обов'язок органів влади забезпечити ефективну реалізацію права на здійснення підприємницької діяльності; виникають в процесі реалізації регуляторних функцій держави з метою задоволення приватних та публічних інтересів за ініціативою одного з учасників правовідносин; мають особливий правовий режим забезпечення законності та правового захисту - адміністративного чи судового.

Визначено, що адміністративно-підприємницькі правовідносини, що склада­ються в процесі здійснення підприємницької діяльності, можна поділити на: правовідносини, що складаються в процесі забезпечення реалізації права осіб на підприємницьку діяльність та сприяння ефективності такої діяльності; правовідносини, що складаються в процесі забезпечення захисту прав та законних інтересів підприємців, в тому числі від неправомірних дій органів державної влади та їх посадових осіб; правовідносини, що складаються в процесі захисту публічних (загальносуспільних) інтересів від неправомірної діяльності підприємців та шкідливих наслідків такої діяльності, та встанов­лення адміністративної відповідальності за порушення.

Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності в Україні здійснюється на даний момент значною кількістю органів публічної адміністрації. Проведений аналіз дозволяє загалом говорити, про необхідність формування відносин між ними та суб'єктами підприємницької діяльності на засадах рівності, що має становити стрижень сучасної адміністративної правотворчості і правозастосування.

Для вирішення проблеми ефективної взаємодії органів публічної влади та підприємців необхідний, зокрема, комплекс заходів щодо впорядкування статусу публічних органів та підприємницьких структур, особливо в питаннях їх взаємодії; забезпечення чіткої функціональної взаємодії публічних органів та суб'єктів підприємництва по вирішенню загальних проблем економіки, соціальної та екологічної сфери, визначивши їх в комплексних програмах, а також забезпечення реальної участі підприємців у підготовці та обговоренні проектів правових актів; забезпечення представництва суб'єктів підприєм­ництва в координаційних та дорадчих органах, що створюються при органах публічної адміністрації. Доводиться, що на даному етапі становлення української державності регулюючий вплив органів публічної адміністрації є переважаючим, але варто звернути увагу на доцільність делегування певних повноважень з адміністра­тивно-правового регулювання підприємницької діяльності у встановленому законом порядку окремим державним та недержавним організаціям з метою підвищення ефективності регулюючого впливу, як в інтересах самих суб'єктів підприємництва, так і суспільства в цілому. Наприклад делегуванню підля­гають повноваження з видачі ліцензій, сертифікатів тощо саморегулюючим організаціям, залишивши за державою розробку правил акредитації таких організацій, а також контроль та нагляд за їх діяльністю.

Розділ 3 «Удосконалення адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності» складається з трьох підрозділів, в яких дослід­жуються особливості розвитку адміністративно-правових засобів державної підтримки підприємницької діяльності, можливості удосконалення реєстра­ційно-дозвільних процедур для суб'єктів підприємництва та актуальні питання адміністративної відповідальності в сфері здійснення підприємницької діяльності.

У підрозділі 3.1. «Розвиток адміністративно-правових засобів держав­ної підтримки підприємницької діяльності» розглядаються шляхи удоско­налення державної підтримки підприємницької діяльності в Україні.

Пропонується використання такого ефективного адміністративно-право­вого засобу підтримки малого підприємництва як державні замовлення. Обґрунтовується думка, що для залучення суб'єктів підприємницької діяль­ності до системи державних замовлень необхідно при оголошенні конкурсу на закупівлі для державних потреб попереднє визначення обов'язкової частки замовлень для суб'єктів малого підприємництва, а також обов'язкове забез­печення їх частки в порядку субконтрактації при укладення державних контрактів з іншими підприємствами. Отже, для включення суб'єктів малого підприємництва, в систему державного замовлення необхідне комплексне вирі­шення існуючих проблем в таких основних напрямах: удосконалення законо­давчої бази; методичне забезпечення; створення необхідного рівня інформа­ційного забезпечення; кадрове забезпечення (необхідно організувати навчання представників малого бізнесу та відповідних категорій державних службовців з питань організації участі суб'єктів малого підприємництва в системі державних замовлень); здійснення контролю (контроль за виконанням державного замовлення та спеціальні форми, завдання та інститути контролю, що стосуються дотримання норм участі в ньому суб'єктів малого підприємництва).

У роботі розкрито питання самоорганізації суб'єктів підприємницької діяльності, приділено увагу об'єднанням підприємців. Обґрунтовано, що до основних завдань об'єднань підприємців належать: участь у формуванні та реалізації загальнодержавної політики в сфері підприємницької діяльності; представництво та захист інтересів підприємців в державних установах на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівні; налагодження партнерських  відносин  та  розв'язання   конфліктів   між   підприємцями  та державними органами; надання можливості підприємцям усвідомити їх роль в економіці держави; формування позитивної суспільної думки по відношенню до бізнесу та підприємців; розповсюдження позитивного досвіду здійснення успішного господарювання; сервісна функція, тобто надання кваліфікованої консультативної, методичної та інформаційної допомоги; захист цінностей підприємницької діяльності та іміджу підприємців у суспільстві, зокрема шляхом залучення засобів масової інформації; фінансова підтримка при започаткуванні та провадженні підприємницької діяльності.

Підкреслено необхідність закріплення правового статусу, завдань, цілей та основних напрямків діяльності неприбуткових об'єднань підприємців нор­мами чинного законодавства, наприклад у Законі України «Про громадські об'єднання підприємців».

У підрозділі 3.2. «Удосконалення реєстраційно-дозвільних процедур щодо суб'єктів підприємництва» проаналізовано реєстраційно-дозвільні процедури за участю суб'єктів підприємницької діяльності та визначено ті, що належать до адміністративних послуг, поняття яких запроваджується в науці та галузі адміністративного права. Визначено, що необхідно чітко на рівні закону врегулювати види діяльності відповідних органів, що належать, зокрема, до адміністративних послуг, принципів та стандартів їх надання, в т.ч. критеріїв їх якості, врегулювання питання оплатності та безоплатності надання окремих видів адміністративних послуг, оскільки відсутність належної регламентації може призвести до встановлення надмірної кількості обов'язкових адміністративних послуг. Підкреслено необхідність розробки переліку підстав безоплатного надання певних адміністративних послуг або встановленню мінімальної вартості таких послуг для суб'єктів підприєм­ницької діяльності.

Визначається, що з метою лібералізації регуляторного режиму необхідно зменшити кількість видів діяльності, що підпадає під ліцензування, користу­ючись при вирішенні даного питання такими критеріями як неможливість здійснення регулювання іншими засобами (наприклад сертифікацією, встанов­ленням стандартів тощо) та ступінь небезпечності даного виду діяльності для безпеки громадян, суспільства та держави. Окрім того необхідно уніфікувати в єдиному нормативному акті всі види діяльності для здійснення яких потрібно отримувати ліцензію суб'єктам підприємницької діяльності. Наголошено на важливості нормативного врегулювання не тільки процедурних питань пов'язаних з отриманням ліцензії та її анулюванням, а й визначення на рівні закону переліку органів, уповноважених здійснювати ліцензування того чи іншого виду підприємницької діяльності, ліцензійні вимоги та документи, що підтверджують їх дотримання. Законодавче закріплення даних положень не тільки спростить процедуру їх реалізації та скасує існуючий для підприємців інформаційний бар'єр, але і дозволить уникнути встановлення з боку уповноважених органів держави значних адміністративних перешкод.

У підрозділі 3.3. «Актуальні питання адміністративної відпові­дальності у сфері здійснення підприємницької діяльності» зазначається, що адміністративна відповідальність є важливим засобом реагування на адміністративні правопорушення у сфері підприємницької діяльності.

У дисертаційному дослідженні основна увага приділяється актуальним на даний момент проблемам: по-перше, співвідношенню адміністративної відпові­дальності суб'єктів підприємництва та адміністративних стягнень за госпо­дарські правопорушення, визначених різними нормативно-правовими актами, зокрема Кодексом про адміністративні правопорушення та Господарським кодексом України; по-друге, дослідженню адміністративної відповідальності юридичних осіб - суб'єктів підприємництва; по-третє, відповідальності поса­дових осіб органів публічної влади у сфері адміністративно-правового регулю­вання підприємницької діяльності.

На основі проведеного аналізу, автором було сформульовано пропозиції щодо доповнення проекту Кодексу про адміністративні проступки окремими видами стягнень, які можуть застосовуватись до суб'єктів підприємництва та є необхідними в правозастосовчій практиці, наприклад, позбавленням права фізичної особи займати керівні посади у виконавчому органі юридичної особи, входити в склад наглядової (спостережної) ради, здійснювати підприємницьку діяльність з управління юридичною особою, та управління юридичною особою. Також доцільно встановити такий вид стягнення, як позбавлення права здійснювати підприємницьку діяльність фізичними особами.

Визначено, що на даний момент на взаємовідносини суб'єктів підприєм­ництва та державних службовців здійснюється вплив і низки негативних факторів: корупційні діяння державних службовців, зокрема, зловживання службовим становищем, а також бюрократизм, некомпетентність, непро­зорість у наданні адміністративних послуг та здійсненні інших адміністратив­них процедур за участю суб'єктів підприємницької діяльності. Зазначено, що на даний момент багато діянь, які за своєю суттю відносяться до корупційних, прямо не визначені нормами чинного законодавства, до їх переліку можна віднести надання державними службовцями прямих чи опосередкованих послуг суб'єктам підприємництва за винагороду (пряму чи приховану); надання пільг тим суб'єктам підприємництва в яких державний службовець особисто зацікавлений; сумісництво посад в державних та комерційних організаціях (пряме чи приховане); використання особистого впливу державного службовця тощо.

Доводиться доцільність запровадження обов'язкового надання державним службовцем інформації про майновий стан подружжя та близьких родичів, що знаходяться на утриманні. З метою підвищення рівня відповідальності дер­жавних службовців за власні дії, необхідно запровадити дисциплінарну відповідальність за видання акта, що суперечить чинному законодавству. Пропонується також закріпити в нормах чинного законодавства особисту майнову відповідальність державного службовця за шкоду, завдану його неправомірними діями.