КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНЕ ОБГРУНТУВАННЯ НЕІНВАЗИВНОЇ ДІАГНОСТИКИ І ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЇ РЕФЛЮКСНОЇ ХВОРОБИ

Краткое содержание

Матеріали та методи дослідження. Проведено обстеження 114 хворих на ГЕРХ та 30 клінічно здорових волонтерів. Вік хворих коливався від 18 до 67 років та в середньому склав 43,5±19,8 років. Серед пацієнтів було 81 (71,1%±4,2%) чоловіків та 33 (28,9%±4,2%) жінок. Середній вік чоловіків був 35,4±12,1 років, а середній вік жінок 34,2±13,3 років. В залежності від ендоскопічної картини стравоходу були сформовані наступні групи хворих на ГЕРХ: I група – хворі на ЕН форму ГЕРХ (n=31), II група – хворі на ЕП форму ГЕРХ (n=83).

Усім пацієнтам проводили загальноприйняті клініко-лабораторні обстеження. За спеціальною схемою у хворих, які перебували під спостереженням вивчали анамнестичні дані, суб’єктивні та об’єктивні характеристики. Детально досліджувалися і оцінювалися зовнішні і внутрішні стигми ДСТ за Г.Д. Дорофеева, (1998) та Е.В. Земцовский (2000). Для верифікації діагнозу проводились інструментальні дослідження: ФЕГДС за допомогою ендоскопа “Olympus-GIF-Q20” за стандартною методикою, ступінь важкості рефлюкс-езофагіту оцінювався за класифікацією Savari-Miller у модифікації G.N.J. Tytgat et al., (1990). Здійснювали добовий внутрішньостравохідний рН-моніторинг за загальноприйнятою методикою (С.И. Рапопорт, 2005; В.М. Чернобровий, 1999).  Стан вегетативної регуляції досліджували методом спектрального аналізу ВРС, яку реєстрували протягом 5 хвилин при вільному подиху в положенні лежачи за загальноприйнятою методикою і відповідно до рекомендацій Європейського кардіологічного товариства та Північно-Американського товариства стимуляції і електрофізіології (1996). Також проводилась інтерпретація результатів спектрального аналізу ВРС за методикою Н.Б. Хаспекової (1996), де визначалися групи хворих з не напруженим вегетативним балансом, напруженим вегетативним балансом і симпатикотонією. При цьому потужність високочастотної компоненти (HF) розглядали як показник активності парасимпатичної ланки, потужність низькочастотної компоненті (LF) – як показник активності симпатичної ланки, дуже низькочастотний компоненти (VLF) – як показник зв’язаний з симпатичною нервовою системою, терморегуляцією, гуморальною регуляцією.

Концентрацію кальцію в сироватці крові визначали уніфікованими методами за допомогою фотоколориметричного обладнання з використанням тест-системи Ca 100 KX фірми “Pliva-Lachema” (Чехія), рівень магнію в крові – з використанням тест-систем Mg 208 фірми “Pliva-Lachema” (Чехія). Зміст білка й муцинів  у слині визначали фотоколориметрічним методом із застосуванням реактиву Бенедикта за методикою Э.Н.Коробейникова (2001). Вміст неорганічного амонію іону (NH₄⁺) у слині визначали за стандартною методикою з використанням реактиву Неслера (тетранодомеркулат (II) калію).