Коковіхін С.В. Продуктивність материнської форми простого гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ залежно від режимів зрошення, доз азотного добрива та густоти стояння рослин в умовах південної зони Степу України

Краткое содержание

Стан вивчення питання насінництва кукурудзи в умовах зрошення.  В розділі наведені результати досліджень вітчизняних і закордонних вчених з питань особливостей  насінництва кукурудзи, водоспоживання, режимів зрошення, застосування добрив, густоти стояння рослин та продуктивності рослин при взаємодії основних агротехнічних заходів вирощування.

Умови та методика проведення досліджень. Польові досліди проводилися  на  темно-каштановому слабосолонцюватому грунті, який за фізичним складом зараховується до  крупнопилуватих суглинків. Вміст гумусу в шарі грунту 0-30 см - 2,15%, загально­­­го азоту - 0,135%, фосфору 0,112%, калію - 2,7%, рН водної витяжки – 7,1, щільність грунту - 1,42 г/см³.

Клімат південної зони Степу України посушливий, з великими тепловими ресур­­­сами, частими суховіями,  незначною  кількістю  та  нерівномірним  розподілом опадів. Роки проведення досліджень за дефіцитом випаровування були: 1995 р. – середньосухий;  1996 р. – посушливий; 1997 р. – вологий. Загальна кіль­­­кість опадів за період вегетації рослин становила в 1995 р. - ­­­178,5 мм, у 1996 р. – 164,5 мм та в 1997  р. – 369,5 мм.

 Польові досліди та лабораторні дослідження виконувались протя­­­гом 1995-1997 рр.  в Інституті землеробства південного регіону  УААН, згідно з методичними вказівками по проведенню досліджень на зрошуваних землях (М.М.Горянский, 1970), методикою  польового досліду (Б.А.Доспехов, 1985) і "Методическими рекомендациями по проведению полевых  опытов  в  условиях орошения УССР” (Днепропетровск, 1985).

Вивчення зміни продуктивності рослин материнської форми простого гібриду кукурудзи Борисфен 433 МВ залежно від режиму зрошення (без  зрошення,  60-80-60,  70-80-70,  80-80-80%  НВ),  доз азотного добрива (без азоту,  N₆₀, N₉₀, N₁₂₀  на фоні Р₉₀) та густоти стояння рослин (50, 70, 90 тис./ га) проводили у польовому трифакторному досліді методом розщеплених ділянок. Густота рослин кукурудзи батьківської форми ДК 474  МВ складала 60-65 тис./ га.

4

Вміст NPK в рослинах визначали в лабораторії  масових аналізів ІЗПР УААН: загальний азот - за  Починком, фосфор - за Мер­­­фі-Рейлі, калій – на полуменевому фотометрі.

Результати обліку врожаю обробляли методом дисперсійного та статистичного   аналізу за допомогою ПЕОМ. Економічну та енергетичну  ефективність вирощування гібридно­­­го насіння гібриду Борисфен 433 МВ проводили відповідно до ГОСТу 23729-88 “Техника сельскохозяйственная. Методы экономической оценки” (Москва, 1991) та  “Методические рекомендации  по биоэнергетической оценке технологий возделывания кукурузы” (ВАСХНИЛ, 1988).

Ріст і розвиток рослин кукурудзи материнської форми гібриду Борисфен 433 МВ на ділянці гібридизації. Тривалість періоду вегетації  та міжфазних періодів росту й розвитку рослин кукурудзи  материнської лінії ДК 437 М залежала головним чином від гідротермічних умов вегетаційного періоду. У вологі роки (1997 р.) з порівняно нижчим температурним режимом повітря, підвищеною кількістю  опадів у літні місяці довжина періоду від  сходів  до  повної  стиглості  зерна збільшувалася до 124  днів,  а в посушливі роки (1996 р.) зменшувалася  до  89  днів. Застосування фактору зрошення у середні та посушливі роки подовжувало період вегетації на 3-8 днів, фактор живлення (внесення азотного добрива) збільшувало вегетацію на 1-3 дні, а щільність стеблостою у варіантах, що вивчалися, практично не впливала на довжину вегетаційного періоду материнської лінії ДК 437 М (за винятком сухого 1996 р.). Дослідженнями встановлено, що лінійний  ріст стебла та висота кріплення качана зростали при застосуванні вказаних факторів. Ріст стебла неполивних рослин в значній мірі залежав від атмосферних умов вегетаційного періоду, особливо у другій частині вегетації. Так, під час цвітіння у вологому 1997 р., висота складала, в середньому по варіантах з внесенням азоту і різній густоті рослин, 164,3 см, а в сухому 1996 р. цей показник знизився до 121,1 см або у  1,4 рази. Найбільший середньодобовий приріст в зрошуваних рослин (3,1-3,6 см за добу) зафіксований у період від 15 листків до цвітіння, а на ділянках без поливу – у фазі від 7 до 15 листків (2,5-3,2 см за добу).

Протягом  періоду вегетації спостерігалося зниження вмісту в грунті всіх досліджуваних макроелементів живлення. Вегетаційні  поливи сприяли зменшенню вмісту нітратного азоту в грунті. Найбільш інтенсивним цей процес спостерігався у варіантах з поливами за схемою 80-80-80% НВ і максимальній дозі азоту (N₁₂₀) - з 2,51 (сходи)  до   0,72 мг/100 г  (повна  стиглість зерна). Максимальний середньодобовий  винос рослинами азоту, фосфору і калію був зафіксований у період від 15 листків до цвітіння.  Для створення 1 ц насіння рослини вино­­­сили  з грунту  2,87-3,25 кг азоту, 0,85-1,17 кг фосфору та 3,27-­­­3,48 калію.

Морфо-фізіологічні показники продукційного процесу рослин кукурудзи. Визначено, що рівень  накопичення сирої та сухої біомаси рослинами материнської лінії ДК 437 М помітно варіював  від факторів,  що вивчалися.  У варіантах  зі зрошенням й  азотним добривом збільшувалися

5

показники виходу сирої та сухої маси як з однієї рослини, так і з одиниці площі. При загущені  рослин зменшувалася біомаса однієї рослини та, навпаки, зростав вихід рослинної маси з 1 га.

Добовий приріст сирої біомаси  рослин  на початку  вегетацій­­­ного  періоду  був повільним (273-301 кг/га), а  після 15 листків і до цвітіння  -  максимальним (2420-4657 кг/га за добу).