КОНКУРЕНЦІЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Курс на створення правової держави зумовлює значні законодавчі роботи, у тому числі і у галузі кримінального права, необхідність забезпечення внутрішьої єдності правових норм, їх збалансованості та узгодженості.

Поряд із узгодженістю самих правових норм, зокрема норм кримінального закону, необхідно також узгоджено здійснювати їх реалізацію. Особливу складність у реалізації кримінального закону викликають нетипові ситуації його застосування, однією з яких є конкуренція кримінально-правових норм.

Проблема конкуренції кримінально-правових норм не є новою для юридичної науки. Окремі її аспекти розглядались такими науковцями як В.Г.Бєляєв, Ф.Г.Бурчак, Н.А.Власенко, А.А.Герцензон, А.С.Горелік, Н.Д.Дурманов, Б.А.Курінов, В.П.Малков, В.П.Малихін, В.О.Навроцький, А.В.Наумов, З.А.Незнамова, А.С.Нікіфоров, В.В.Устименко, Б.В.Яцеленко. Цими авторами зроблений значний внесок в теоретичне обгрунтування конкретних видів конкуренції кримінально-правових норм, розробку наукових основ її вирішення. Детальні дослідження конкуренції кримінально-правових норм подані в роботах В.Н.Кудрявцева, М.Й.Коржанського та С.А. Тарарухіна. На особливу увагу заслуговують монографічні досліження А.С.Гореліка та Л.В.Іногамової-Хегай, дисертаційні дослідження К.С.Хахуліної та С.Ф.Сауляк.

Проте наявні теоретичні розробки конкуренції кримінально-правових норм далеко не вичерпали даної проблеми. В літературі висловлюються різні позиції стосовно видів конкуренції, неоднозначно визначається її поняття, наводяться спірні судження про правила подолання окремих видів конкуренції.

В чинному законодавстві правила кримінально-правової кваліфікації взагалі, і кваліфікації при конкуренції норм зокрема, жодним чином не регламентовані. Судова практика частково заповнює відсутність законодавчого регулювання та незакінченість теоретичних концепцій, формулюючи ті чи інші правила вирішення конкуренції, однак вони не завжди мають стабільний та одностайний характер. Роз’яснення Пленуму Верховного Суду України з цих питань фрагментарні, суперечливі, непослідовні. Це об’єктивно породжує плюралізм думок та рекомендацій, що не сприяє однаковому і точному застосуванню кримінального закону правоохоронними органами. При тому очевидно, що вибір для кваліфікації вчиненого однієї з двох або більше норм, що знаходяться в конкуренції, не може залежати від випадкових обставин, традицій, кон’юнктурних міркувань. Він повинен мати стабільний характер і грунтуватись на принципових положеннях.

Особливої актуальності вказане набуває у зв’язку з прийняттям нового кримінального законодавства, адже наявні теоретичні розробки, роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, практика склалися щодо норм Кримінального кодексу України 1960 р. Прийняття та введення в дію нового кримінального закону України - Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року (далі КК), - потребує критичного аналізу наявних розробок в цій сфері, їх перевірки під кутом зору відповідності сучасним правовим реаліям.

Це викликає необхідність теоретичного дослідження природи та змісту конкуренції кримінально-правових норм, відмежування конкуренції від інших суміжних понять, розробки її видів, уточнення класифікації видів конкуренції та способів її подолання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі кримінального права і кримінології Львівського національного університету імені Івана Франка у межах досліджень, що проводяться кафедрою з теми “Проблеми вдосконалення кримінального законодавства України та практики його застосування”.