КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МОВНИХ ВІДНОСИН: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. На сучасному етапі розвитку Української держави нагальною проблемою у сфері правового регулювання національних відносин є недостатня урегульованість мовних відносин в Україні. Немає чіткого законодавчого визначення державної мови, не встановлені сфери її застосування, її функції, коло суб’єктів, для яких використання державної мови є обов’язковим. У національному законодавстві не врегульовані, а в науці не розроблені питання співвідношення і правового режиму державної мови, офіційної мови, мови національної меншини, мови більшості населення даної місцевості тощо.

Особливістю сучасного стану вітчизняної юридичної науки є недостатній рівень дослідження процесів правового регулювання мовних відносин та мовної політики в Україні, процесів правового регулювання мовних відносин у зарубіжних країнах.

На цей час відсутнє спеціальне наукове дослідження щодо комплексного розгляду правових питань мовних відносин, що необхідно для становлення і розвитку конституційно-правового інституту правового регулювання мовних відносин. У цьому аспекті важливо звернутися до законодавства і практики правового регулювання мовних відносин у зарубіжних країнах, що допоможе виробити науково обґрунтовані та продуктивні пропозиції з удосконалення вітчизняного мовного законодавства, підвищення рівня ефективності мовної політики України. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до цільової комплексної програми Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого «Права людини і проблеми організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства» № 0106u002285.