КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Конституційно-правова регламентація діяльності політичних партій у період інституціоналізації державної влади є відносно новим явищем, яке набуває особливого значення в контексті зміни парадигми праворозуміння та захисту прав і свобод людини. По-перше, регу­лювання правовідносин опосередковано минулим досвідом діяльності суб’єк­тів конституційно-правових відносин та новими підходами до структурних суспільних змін, основою яких є правові конструкції, що успішно діють в умовах стабільних демократичних систем. По-друге, організація публічної влади значною мірою залежить від політичних партій, які у період становлення державності формують взаємовідносини та регламентують діяльність суб’єктів політики, визначають загальнообов’язкові норми і розробляють основні правила прийняття політичних рішень. По-третє, політичні партії як суб’єкти конституційної відповідальності мають дворівневий правовий статус. З одного боку, вони є повноважними представниками держави, домінуючим інститутом у транзитних політичних системах, а з іншого – виступають суб’єк­тами політики, репрезентують інтереси певної частини суспільства.

Із запровадженням пропорційної системи виборів роль політичних партій у виборчому процесі України стала провідною. Посилився їхній вплив на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що неоднозначно позначається на їх політичній і правовій інституціоналізації. Дослідження українських і зарубіжних учених дають підстави стверджувати, що співвідношення правової і політичної інституціоналізації підпорядковане закономірностям суспільних і правових відносин, які у перехідний період можуть і не мати нормативного виміру. Комплексний аналіз проблем правової інституціоналізації і конституційно-правового регулювання організації та діяльності політичних партій дасть можливість усунути чимало суперечностей між партіями, державою та громадянським суспільством, а відтак вирішити низку питань подальшого розвитку конституційного ладу. З прийняттям Закону України «Про політичні партії в Україні» потреба у дослідженні конституційно-правового регулювання організації і діяльності політичних партій не тільки не зменшилася, а навпаки, зросла. В юридичній науці недостатньо осмислені питання конституційно-правового статусу політичних партій, нормативного регулювання їх організаційного становлення, основних форм взаємовідносин з органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Потребують всебічного аналізу правові засади організаційної будови партій, їх коаліційно-блокової політики та участі у виборах на національному і місцевому рівнях. Лише частково вивчені найважливіші організаційні аспекти взаємодії парламентських партій з фракціями та народними депутатами.