КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ УКРАЇНИ І АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть і ступінь дослідження тематики дисертації. Здобуття Україною державної незалежності, проголошення в Декларації “Про державний суверенітет України” і в Конституції України верховенства, суверенності, повноти і неподільності влади Республіки в межах її території, а також її самостійності у визначенні адміністративно-територіального устрою Республіки та порядку утворення адміністративно-територіальних одиниць зумовили активізацію пошуків шляхів оптимальної організації державної влади, взаємодії центру та місць, правового статусу відповідних територій.

Наука конституційного права України недостатньо виконує  практико-прикладну функцію оскільки протягом десяти років  незалежності України фактично не з’явилося  комплексних наукових досліджень щодо територіальної організації держави, хоча останнім часом дещо активізувалися наукові дослідження цієї проблеми. Зокрема, на рівні кандидатських дисертацій дослідженні питання політико-територіальної організації України,  правового статусу області, адміністративно-територіального устрою сільського району. Але ще й досі  відсутні дослідження проблеми адміністративно-територіального устрою взагалі, та правового статусу Автономної Республіки Крим в складі України, зокрема.

Як свідчить світова конституційно-правова практика, раціональна територіальна організація держави, яка враховує історичні, культурні, національно-етнічні та інші особливості її населення, а також специфіку соціально-економічного  розвитку окремих територій є свідченням демократичності та правового характеру держави.

Все це зумовило необхідність глибокого теоретичного осмислення проблем територіального устрою України, а також окремого наукового дослідження специфіки правового статусу Автономної Республіки Крим в складі України та конституційно-правових основ взаємовідносин між вищими органами влади України та АРК.

Фундаментальною правовою базою дослідження стали: Декларацiя “Про державний суверенiтет України” (16 липня 1990 р.),  Конституцiя України 
1996 р., Конституція Автономної Республіки Крим 1998 р.

З моменту відновлення у складі України Автономної Республіки Крим  на проблеми її правового статусу звертали увагу не лише вчені-правознавці, а й представники інших галузей суспільствознавства, відомі політичні діячі. Питання взаємовідносин вищих органів влади України та Автономної Республіки Крим постійно знаходиться у полі зору Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, інших органів державної влади України та органів публічної влади Автономної Республіки Крим, а також міжнародної спільноти. Все це свідчить не лише про суттєве теоретичне значення наукових досліджень цієї теми, а й про її безпосередню практичну спрямованість та значущість.

Водночас на сьогоднi відсутні комплексні наукові дослідження, присвячені  правому статусу АРК у складі України та конституційно-правовим основам взаємовідносин між вищими органами влади України і АРК. Предметом наукового дослідження вчених-конституціоналістів були окремі питання, які не дають цілісного уявлення про усю специфіку та юридичну природу правового статусу автономного утворення у складі унітарної держави, та не дозволяють з’ясувати усі особливості змісту, форм та методів взаємовідносин вищих органів  влади України і АРК. Окремі аспекти деяких з вищезазначених проблем знайшли відображення у наукових працях вчених-правознавців: А.Георгіци, Д. Златопольського,  О. Копиленка,
В. Копєйчикова, О.Кушніренка, О. Лужина, М. Орзіха, Р. Павловського,
В. Погорілка, М. Пістуна, В. Ржевського, Ю. Тодики, О. Фрицького,   М. Цвіка, В. Чиркіна,  В. Шаповала, М. Шафіра,  Ю. Шемшученка, В. Яворського,  інших відомих науковців.

Проте в цілому ступінь дослідженості питань правового статусу Автономної Республіки Крим все ще залишається недостатнім, особливо щодо взаємовідносин вищих органів влади України і АРК. Оскільки  ця  проблема ще не стала предметом ретельного наукового дослідження, а її вирішення має суттєве значення для  державоутворення в Україні, є необхідність в її глибокому аналізі.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження виконане в межах та відповідно до цільової комплексної програми “Проблеми удосконалення організації і діяльності органів законодавчої і виконавчої влади та самоврядування в Україні” № 0186.0.070865.