КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

Краткое содержание

Основний зміст дисертації

Основний доробок автора полягає в удосконаленні теоретико-методологічних основ, науково-методичного забезпечення розвитку корпоративного управління в умовах фінансового ринку.

У першому розділі «Теоретико-методологічні аспекти корпоративного управління та фінансового ринку» досліджено генезис концепцій корпоративного управління; визначено сутність і моделі  корпоративного управління в контексті глобалізації фінансових ринків; встановлено особливості розвитку корпорацій реального і фінансового секторів в Україні.

Становлення акціонерного капіталу, яке розпочалося у XVI ст., було суперечливим і супроводжувалося як державною підтримкою, так і категоричним запереченням через негативні прояви. Становлення і розвиток акціонерного підприємництва в Україні відбувалися досить швидкими темпами у другій половині XIX – на початку XX ст. у зв’язку з її інтеграцією у європейські фінансові ринки. Характерними особливостями цього процесу були висока концентрація капіталу, монополізм, участь іноземних інвесторів, особливо в гірничо-металургійній промисловості.

Формування наукового напряму акціонерного підприємства в Україні відбувалося під впливом теоретико-методологічних концепцій, які склалися та розвивалися на Заході у другій половині XIX ст., а також на основі глибокого осмислення національної господарської практики. Трактування вітчизняними вченими природи акціонерного капіталу на основі врахування умов України добре корелює із сучасним розумінням акціонерного товариства інституціональною теорією. Українські корпорації неоднорідні за своєю сутністю і методами формування.

Принципи корпоративного управління нефінансових і депозитних корпорацій поділяються на загальні та специфічні. В основу корпоративного управління в банках покладено концепцію фідуціарних обов'язків, коли одна особа, клієнт або власник покладає особливу надію або висловлює довіру іншій особі та покладається на неї, у той час як фідуціар діє на власний розсуд. Це обумовлює такі складові корпоративного управління, як роль акціонерів у захисті вкладників та інших зацікавлених  осіб, професійну поведінку і чесність працівників банку. Рівень нормативного регулювання корпоративного управління у фінансовому секторі значно вищий, ніж у реальному.

Виділено п’ять  етапів розвитку корпоративного управління і фондового ринку: I етап (1991-1995 рр.) – створення правових основ приватизації та функціонування фондового ринку, сертифікатна приватизація, низька ефективність функціонування створених корпорацій, їх недостатня активність на фондовому ринку тощо; II етап (1996-1999 рр.) – створення спеціального наглядового органу на ринку цінних паперів і національної депозитарної системи, збільшення активності на ринку корпоративних цінних паперів, продаж акцій державних підприємств через ПФТС та фондові біржі; III етап (2000-2003 рр.) – створення інформаційного забезпечення щодо обігу цінних паперів і розкриття діяльності емітентів цінних паперів, активізація обігу цінних паперів, випущених у бездокументарній формі; поетапне впровадження найкращої практики корпоративного управління і прийняття Принципів корпоративного управління; IV етап (2004-2008 рр.) – створення рейтингової інфраструктури ринку цінних паперів; координація заходів у сфері фінансового моніторингу; розвиток системи розкриття інформації на ринку цінних паперів та формування єдиної системи збору, обробки та аналізу інформації, яка одержується від учасників ринку цінних паперів; V етап (з 2009 р.) збігається із поетапним упровадженням положень Закону України «Про акціонерні товариства» на тлі розвитку кризових явищ в економіці.

Метою концепції вдосконалення корпоративного управління в системі сталого розвитку фінансового ринку визначено розробку механізмів взаємного стимулювання розвитку корпоративного управління і фондового ринку (рис. 1).

Основу такої концепції становлять економічні теорії: формування і використання акціонерного капіталу, корпоративного управління (співучасників, агентська, порівняльного інституціонального аналізу),  корпоративних фінансів, структури капіталу (компромісу, субординації), дивідендної політики (незалежності дивідендів, переваги дивідендів, регульованості й очікуваності дивідендів, «податкової диференціації»), теорії управління вартістю компанії (додана акціонерна вартість SVA, економічна додана