КРИМІНАЛЬНО–ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ РОСЛИН

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформація суспільних відносин полягає в системному реформуванні моделі їх розвитку з урахуванням загальнолюдських цінностей та орієнтирів. Одним із елементів досягнення такого розвитку є встановлення панування права у державі й суспільстві, неухильне дотримання закону у всіх сферах життя.

Пріоритетом розвитку та існування сучасного суспільства є підтримання сталого, придатного для життя людей навколишнього природного середовища. Оскільки світова спільнота активно шукає шляхи подальшого суспільного розвитку в органічній єдності з природою, Україна не стоїть осторонь цих процесів. Конституція України закріплює ряд принципів побудови відносин у системі «держава – суспільство – навколишнє природне середовище». Зокрема, ст. 16 Основного Закону проголошує: «Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави». Одночасно ст. 66 Конституції України зобов’язує кожного члена суспільства охороняти природне середовище та відшкодовувати заподіяні ним збитки.

Актуальність даного питання пов’язана з тим, що сучасне екологічно необґрунтоване та біосферонесумісне агропромислове виробництво – по суті це руйнування і виснаження ґрунтового покриву, природного потенціалу країни взагалі. За розрахунками «внесок» агропромислового комплексу в екологічну кризу, а точніше – в забруднення та деградацію навколишнього природного середовища, становить в середньому 35–40 %, у тому числі земельних ресурсів – понад 50 %, а поверхневих водойм – близько 45 %.

Незважаючи на те, що у Кримінальному кодексі (КК) України існує окремий склад злочину, який передбачає відповідальність за порушення законодавства про захист рослин (ст. 247), однак він не містить опису конкретного прояву порушення і навіть не окреслює кола можливих ознак такого порушення.

Проблема криміналізації та дотримання закону в сфері охорони навколишнього природного середовища тією чи іншою мірою розроблялися в юридичній літературі. Цьому питанню присвячені наукові праці В.І. Андрейцева, Ю.В. Бауліна, B.І. Борисова, П.А. Вороб’я, С.Б. Гавриша, А.П. Гетьмана, В.О. Глушкова, В.К. Грищука, О.О. Дудорова, М.Й. Коржанського, В.В. Костицького, С.М. Кравченко, І.П. Лановенка, М.І. Малишка, Н.Р. Малишевої, В.К. Матвійчука, П.С. Матишевського, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, А.А. Музики, О.І. Нікітіна, В.О. Навроцького, Б.С. Никифорова, М.І. Панова, Г.О. Пономаренка, В.М. Присяжного, О.В. Сасова, В.В. Сташиса, Є.Л. Стрєльцова, В.Я. Тація, В.П. Тихого, І.О. Хар, Ю.С. Шемшученка, російських вчених – Т.С. Бакуніної, М.М. Брінчука, М.І. Васильєвої, П.С. Дагеля, О.Л. Дубовик, М.Д. Дурманова, О.С. Колбасова, Г.А. Кригера, В.М. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнєцової, Ю.І. Ляпунова, Е.М. Лисицина, В.В. Петрова, О.І. Рарога, М.С. Таганцева та інш. Слід зазначити, що питання  кримінально-правової характеристики порушення законодавства про захист рослин критичною думкою ще не досліджувалася, не була предметом вивчення й узагальнення. Відсутність таких досліджень залишає слідчу та судову практику без необхідних орієнтирів, внаслідок чого вона не може уникнути помилок.

Усе це зумовило необхідність комплексного дослідження питань щодо кримінально-правової характеристики порушення законодавства про захист рослин, вироблення науково обґрунтованих пропозицій по вдосконаленню такого законодавства з метою підвищення рівня ефективності боротьби з цим злочином.