КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ КОРИСЛИВИХ ЗЛОЧИНІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В нових соціально-економічних і політичних умовах, які склались в Україні, посилився негативний вплив корисливих злочинів на функціонування та розвиток залізничного транспорту, як однієї з базових галузей національної економіки. Реалії сьогодення засвідчують, що практика виявилась не готовою протидіяти даному різновиду корисливих злочинів, які набули не лише значного поширення, але й нової якості. Корисливі злочини на залізничному транспорті зазнали суттєвої трансформації, проте наукові праці відображають традиційні аспекти, пов’язані з корисливими посяганнями на вантажі (В. Б. Вишня, М. В. Ковалів, О. В. Матіцин, М. В. Юрін) чи майно пасажирів (Л. Ф. Дадерко, М. І. Гетман, Ю. В. Степаненко, О. О. Юхно).

У дисертаційному дослідженні також використовувались праці щодо корисливих злочинів і, зокрема “Особа корисливого злочинця” (Ю. М. Антонян, В. П. Голубєв, Ю. М. Кудряков), “Питання теорії та практики попередження корисливих злочинів” та “Загальнокримінальні корисливі злочини: кримінологічна характеристика” (С. О. Єлісєєв), “Корисливі посягання на особисту власність” (В. І. Літвінов), “Корислива злочинна діяльність” (А. Ф. Зелінський, М. Й. Коржанський), “Проблеми попередження та профілактики корисливої злочинності” (А. А. Тайбаков), “Користь. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми” (М. Г. Міненок, Д. М. Міненок). Окрім цього, корисливі злочини на залізничному транспорті вивчались із урахуванням теоретичного доробку таких відомих вітчизняних і зарубіжних вчених як Г. А. Аванесов, Б. С. Волков, В. В. Голіна, І. М. Даньшин, О. М. Джужа, А. І. Долгова, О. Г. Кальман, М. В. Костицький, Н. Ф. Кузнєцова, В. Н. Кудрявцев, В. В. Лунєєв, М. І. Мельник, В. І. Шакун, М. Шнайдер, Дж. Ф. Шеллі та ін.

Актуальність теми дисертації також визначається необхідністю створення належного теоретичного підґрунтя для оновлення й удосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності транспортної міліції щодо попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті. Таким чином, проблема попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті потребує сучасного комплексного розроблення й, зокрема в кримінології.

Те, що дане дослідження в певній мірі проведено на прикладі однієї з регіональних залізниць не зменшує його науково-практичного значення: по-перше, за висновками МВС України всі види корисливих злочинів є характерними для всіх без винятку залізниць України; по-друге, Львівська залізниця є однією з найголовніших транзитних магістралей держави; по-третє, використання матеріалів УМВСУ на Львівській залізниці, здебільшого, зумовлено потребою в статистичних даних задля ретельнішого вивчення корисливих злочинів та осіб, які їх вчинили на залізничному транспорті; по-четверте, незважаючи на посилання на матеріали УМВСУ на Львівській залізниці, дисертантом також було взято до уваги досвід боротьби з корисливими злочинами на інших залізницях України, а також залізницях інших розвинених транспортних держав.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведене відповідно до Закону України від 07.02.02 р. “Про Комплексну програму утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках”; “Програми боротьби з правопорушеннями на транспорті на 2004-2006 роки”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.03 р. № 2029; “Концепції Комплексної програми профілактики правопорушень на 2006-2008 роки”, схваленої розпорядженням Кабінету України. Тема дослідження відповідає тематиці фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2005 рр. (п. 2.4.9 Рішення Колегії МВС України від 28 лютого 1995 р. № 4км/2 та п. 1.1.2 Наказу МВС України від 3 вересня 2002 р. № 653). Тема дисертації схвалена на засіданні Вченої ради Національної академії внутрішніх справ України. Проведення даного дослідження включене до планів науково-дослідних робіт Київського національного університету внутрішніх справ і кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити специфіку корисливих злочинів на залізничному транспорті та розробити рекомендації щодо вдосконалення сучасної практики їх попередження.

Для досягнення мети були поставлені та вирішувались наступні завдання:

–     з’ясувати вплив діяльності залізничного транспорту на суспільні відносини;

–     провести комплексний аналіз понятійного апарату та термінології щодо корисливих злочинів на залізничному транспорті;

–     встановити їх негативні соціальні наслідки;

–     здійснити кримінологічну характеристику корисливих злочинів на залізничному транспорті й осіб, які їх вчинили;

–     розробити кримінологічну класифікацію корисливих злочинів на залізничному транспорті, яка буде задовольняти потреби практики їх попередження;

–     виявити й систематизувати детермінанти корисливих злочинів на залізничному транспорті;

–     дослідити історичний досвід, оцінити сучасну практику попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті та сформулювати рекомендації щодо її вдосконалення;

–     визначити напрями та заходи спеціально-кримінологічного попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв’язку із вчиненням корисливих злочинів на залізничному транспорті.

Предмет дослідження становить поняття та кримінологічна характеристика корисливих злочинів на залізничному транспорті й осіб, які їх вчинили, а також кримінологічні проблеми, пов’язані з попередженням корисливих злочинів у специфічних умовах діяльності залізничного транспорту.

Методи дослідження. Методологія дослідження базується на використанні діалектико-матеріалістичного вчення. В роботі використовувались як загальнонаукові, так і конкретно-соціологічні методи пізнання й, зокрема: порівняльний – дозволив виявити специфіку корисливих злочинів на залізничному транспорті, з’ясувати найбільш характерні ознаки для осіб, які вчинили різні види корисливих злочинів на залізничному транспорті (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2); історичний – дозволив дослідити проблему корисливих злочинів на залізничному транспорті в її історичному розвитку, провести ретроспективний аналіз кримінального законодавства України (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3); системно-структурний – дозволив розглянути корисливі злочини на залізничному транспорті у їх взаємозв’язку, а також сприяв розробці класифікації та комплексу заходів попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті (підрозділи 2.1, 3.1, 3.2); статистичний – використовувався для надання цифрової характеристики корисливим злочинам й особам, які їх вчинили на залізничному транспорті (підрозділи 2.1, 2.2); вивчення документів, опитування та спостереження – дозволив з’ясувати галузеві детермінанти корисливих злочинів, виявити недоліки в діяльності ОВСТ щодо попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті та намітити шляхи щодо її вдосконалення (підрозділи 1.3, 2.3, 3.2, 3.3). За допомогою логіко-семантичного аналізу з’ясовано сутність неоднозначних понять (підрозділи 1.2, 3.1).

Нормативною базою роботи є чинні Конституція України, Кримінальний кодекс України, закони України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України, накази, вказівки щодо забезпечення правопорядку на залізничному транспорті.

Емпіричну основу дослідження склали результати анкетування співробітників органів внутрішніх справ на транспорті (надалі – ОВСТ) – 301 особа; документи первинного обліку (558 статистичних карток на злочини щодо крадіжок вантажів і 497 – щодо крадіжок у пасажирів, а також 445 – на осіб, які вчинили крадіжки вантажів і 298 – на осіб, які вчинили крадіжки в пасажирів); Експрес-інформація про стан злочинності на території України Департаменту інформаційних технологій МВС України; статистичні звіти УМВСУ на Львівській залізниці за 1999-2005 роки. Окрім цього, в роботі були використані інші аналітичні матеріали щодо корисливих злочинів на залізницях України, а також особистий практичний досвід проходження служби в підрозділах транспортної міліції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вони стосуються комплексного дослідження корисливих злочинів на залізничному транспорті України. В роботі сформульовано низку теоретико-прикладних положень й, зокрема:

вперше:

запропоновано визначення корисливих злочинів на залізничному транспорті у так званому “вузькому” значенні як злочинів, що порушують транспортні правовідносини та вчиняються з мотивів набуття матеріальних переваг;

розроблено кримінологічну класифікацію корисливих злочинів, яка враховує їх специфіку на залізничному транспорті;

аргументовано доцільність гармонізації пріоритетних напрямів попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті з пріоритетами в діяльності залізничного транспорту як специфічної галузі національної економіки;

запропоновано низку якісних показників ефективності заходів попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті в умовах реформування діяльності ОВС: а) результати вивчення громадської думки споживачів транспортних послуг щодо правопорядку на залізничному транспорті; б) число розшуканих вантажів з числа викрадених на залізничному транспорті; в) питома вага корисливих злочинів на залізничному транспорті вчинення яких не допущено на стадіях готування чи замаху; г) питома вага працівників залізниці, які вчинили корисливі злочини, з числа всіх працюючих на залізничному транспорті; ґ) питома вага працівників залізниці серед виявлених корисливих злочинців на залізничному транспорті;

удосконалено:

формулювання диспозиції статті 277 КК України, що буде виключати неоднозначність її тлумачення;

положення статті 9 (повноваження Міністерства транспорту у взаємовідносинах з новоствореною Державною спеціальною службою транспорту) Закону України “Про Державну спеціальну службу транспорту” шляхом доповнення посиланням на обов’язковість взаємодії з правоохоронними органами на транспорті;

вимоги вказівки Генеральної прокуратури України, МВС України, СБУ та податкової міліції України від 02.06.04 р. № 12-157 окв щодо єдиного порядку обліку злочинів у сфері економіки, в частині визначення переліку злочинів, вчинених у паливно-енергетичному комплексі як одному з пріоритетних напрямів діяльності правоохоронних органів й, зокрема ОВСТ;

отримали подальшого розвитку:

кримінологічна характеристика, в зв’язку із проведеним порівняльним аналізом корисливих злочинів й осіб, які їх вчинили на залізничному транспорті;

рекомендації щодо вдосконалення попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті з огляду на історичний досвід і сучасну практику;

положення щодо негативних соціальних наслідків корисливих злочинів на залізничному транспорті з огляду на його специфіку, як однієї з базових галузей економіки України;

теоретичні положення про зв’язок віктимності з особливостями діяльності пасажирського залізничного транспорту, що сприяло узагальненню рекомендацій щодо удосконалення віктимологічної профілактики.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані й викладені в дослідженні рекомендації використані, зокрема: у правотворчості – для удосконалення чинного кримінального законодавства (довідка Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності № 06-19/14-1152 від 08.09.04 р.); в практичній діяльності ОВСТ – для удосконалення практики попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті (довідка Лінійного управління на Львівській залізниці УМВС України на транспорті № 2/1/3712 від 21.09.06 р.); в навчальному процесі – при викладанні курсів з кримінології та профілактики, у тому числі в рамках підготовки кандидатів на службу в ОВСТ (акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес у Львівському державному університеті внутрішніх справ від 14.06.06 р.); в науково-дослідній сфері – одержані результати слугуватимуть теоретичним підґрунтям для подальшого розроблення проблематики корисливих злочинів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-практичних конференціях: “Нові Цивільний і Кримінальний кодекси – важливий етап кодифікації законодавства України” (Івано-Франківськ, 2002 р.), “Актуальні проблеми профілактики правопорушень підрозділами міліції громадської безпеки” (Івано-Франківськ, 2002 р.), “Актуальні проблеми профілактики злочинності та правопорушень серед неповнолітніх” (Львів, 2002 р.), “Пріоритетні напрямки діяльності органів внутрішніх справ в боротьбі зі злочинністю в сучасних умовах” (Дніпропетровськ, 2002 р.), “Правова статистика: проблеми теорії і практики” (Хмельницький, 2003 р.), “Теоретико-прикладні проблеми протидії організованій злочинності та злочинам терористичної спрямованості”(Львів, 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертації відображені в одинадцяти публікаціях, з яких п’ять статей, надрукованих у фахових виданнях України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновків, списку літератури (289 найменувань) та 8 додатків (48 сторінок). Загальний обсяг дисертації – 267 сторінок, її основний зміст – 190 сторінок.