Кубарева Ірина Володимирівна. Механізм забезпечення інвестиційної привабливості підприємства (за матеріалами фармацевтичних підприємств України)

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичну значущість отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію.
У розділі 1 «Теоретичні засади дослідження інвестиційної привабливості підприємства та побудови механізму її забезпечення» здійснено міждисциплінарний аналіз понятійного апарату досліджуваної предметної галузі та запропоновано авторську версію його впорядкування, визначено особливості забезпечення ІПП через призму інтересів учасників інвестиційного процесу і сформульовано базові теоретико-методичні положення побудови МЗІПП.
Узагальнення наукових напрацювань вітчизняних і зарубіжних фахівців свідчать, що сучасна парадигма інвестування розглядає інвестиції не тільки як джерело фінансування діяльності підприємства, але й як інструменти реалізації інтересів інвесторів, їх впливу на розвиток бізнесу компанії-реципієнта. Аналіз основних підходів до трактування поняття «інвестиційна привабливість підприємства», проведений у контексті концепції динамічних здатностей компанії, ресурсного підходу і теорії стейкхолдерів виявив неусталеність трактувань його змістовного наповнення. Запропоновано розглядати ІПП як здатність підприємства привертати увагу інвестора і професійно взаємодіяти з ним з приводу залучення інвестицій, ефективно їх освоювати та забезпечувати реалізацію корпоративних і фінансово-майнових інтересів інвестора, що уможливлюється сукупністю важливих для нього характеристик реципієнта.
Дослідження існуючих підходів до класифікації інвесторів виявило їх різноманітність та невпорядкованість. Запропонована авторська класифікація побудована на використанні трирівневого угрупування видів інвесторів (підхід – класифікаційна ознака – вид інвестора). Разом з узагальненими та розвиненими у роботі організаційно-правовим, інституційним, корпоративним, технологічним, ризиково-поведінковим, когнітивним класифікаційними підходами, запропоновано еволюційно-мотиваційний підхід до класифікації інвесторів, серед яких розрізняються «новатори», «генератори», «користувачі», «рятівники». Це дозволяє підприємству-реципієнту свідомо підходити до ідентифікації цільового інвестора та його інтересів.
Визначення ІПП як умови здійснення інвестиційного процесу обумовило його архітектоніку, що передбачає необхідність введення початкового етапу ідентифікації суб’єктів цього процесу, за яким слідують етапи взаємодії інвестора і реципієнта при залученні інвестицій, їх освоєнні та використанні результатів інвестування й реалізації фінансово-майнових і корпоративних інтересів інвестора. Визначено інструментальну підтримку забезпечення ІПП у контексті інвестиційного процесу. Його дієвість забезпечується інструментарієм стратегічного управління, маркетингу, проектного, інвестиційного та операційного менеджменту, вартісно-орієнтованого й корпоративного управління, управління знаннями. Це дає змогу комплексно забезпечувати ІПП на всіх етапах інвестиційного процесу.
Ефективна взаємодія інвестора та реципієнта уможливлюється у разі співпадіння інтересів інвестування та цілей залучення інвестицій, що залежать від стадії життєвого циклу реципієнта. Запропоновано періодизацію його життєвого циклу здійснювати за ознаками стану розвитку підприємства і цілей залучення інвестицій та виокремлювати такі стадії: «започаткування-становлення», «розвиток-розширення», «зрілість-оптимізація вартості» та «занепад-реструктуризація», кожній з яких притаманний свій вид домінуючого інвестора.
ІПП як результат дії багатьох чинників та управлінських впливів потребує свого забезпечення через відповідний механізм. На основі узагальнення широкого кола наукових праць з питань управління складними системами та з урахуванням результатів проведеного дослідження визначено механізм забезпечення інвестиційної привабливості підприємства як сукупність взаємопов’язаних елементів (субмеханізмів), що у результаті функціонування та взаємодії між собою, а також завдяки використанню відповідного інструментарію, забезпечують необхідний рівень інвестиційної привабливості підприємства.
Основними завданнями функціонування МЗІПП є: визначення способів і джерел отримання інвестицій через ідентифікацію цілей реципієнта та інтересів інвестора; позиціонування підприємства-реципієнта на ринку капіталів й формування інвестиційної пропозиції; проведення комплексного й системного, своєчасного та об’єктивного оцінювання ІПП; розробка і прийняття управлінських рішень щодо підвищення ІПП, здійснення цілеспрямованих системних управлінських впливів на фактори, що обмежують можливості залучення інвестицій для підприємства, та розвиток факторів, що сприяють процесам інвестування; здійснення передінвестиційної, інвестиційної та постінвестиційної взаємодії з інвестором щодо залучення інвестицій, їх освоєння та отримання віддалених результатів інвестування відповідно; реалізація фінансово-майнових й корпоративних інтересів інвестора.
При побудові структурної моделі МЗІПП автором доведено доцільність виділення субмеханізмів: «Цілепокладання й позиціонування підприємства-реципієнта та інвестора», «Оцінювання інвестиційної привабливості підприємства», «Розробка, прийняття та реалізація управлінських рішень щодо досягнення очікуваного рівня інвестиційної привабливості підприємства», «Забезпечення і регулювання взаємодії підприємства-реципієнта та інвестора» (рис. 1). Функціонування кожного субмеханізму забезпечується обґрунтованими у дисертації процесами, інструментами та визначеними суб’єктами. У роботі зроблено наголос на тому, що перелік складових МЗІПП може варіювати в залежності від чинників макро- та мезо- середовища, особливостей процесу залучення інвестицій, поведінки інвестора, стадії життєвого циклу підприємства та його розмірів тощо. Це у свою чергу вимагає у разі необхідності коригування та адаптації адекватних процесів й інструментів. Проте центральною ланкою механізму є оцінювання ІПП, оскільки його результати закладають основи для розробки управлінських рішень щодо забезпечення необхідного рівня ІПП.