ЛОБОДА Світлана Миколаївна ПЕДАГОГІЧНА ПРЕСА ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ВЧИТЕЛЯ В ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ (ХХ СТОЛІТТЯ)

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено хронологічні та територіальні межі, мету, об’єкт, предмет і завдання роботи, методологічні й теоретичні засади, методи дослідження; аргументовано концепцію; подано джерельну базу роботи; розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів; представлено їх апробацію.
У першому розділі – „Теоретико-методологічні засади дослідження” – визначено методологічні підходи до аналізу процесу розвитку педагогічної преси й генези проблеми педагогічної творчості в історії розвитку української освіти ХХ століття, розглянуто історіографію досліджуваної теми, обґрунтовано методи дослідження педагогічної преси.
На основі вивчення та поняттєво-термінологічного аналізу наукової літератури (історики педагогіки М. Анісов, Е. Днєпров, С. Іванов; історики А. Заводовський, І. Крупський, Г. Рудий; дослідники журналістикознавства й пресознавства М. Нечиталюк, М. Романюк, В. Туряниця) визначено ключові поняття роботи. Зокрема, запропоновано авторське тлумачення понять „українська періодична преса”, „педагогічна публіцистика”, „педагогічна преса”.
Українська періодична преса – це періодичні видання, що видавалися чи видаються в Україні, яким властиві оперативність обігу інформації та хронологічна адекватність висвітлення подій, актуалізація певних соціально-політичних, наукових і культурних процесів. Педагогічна тематика на сторінках загальної періодичної преси репрезентована творами педагогічної публіцистики. Педагогічна публіцистика – це рід творів, присвячених актуальним проблемам педагогіки, які містять оцінку цих проблем автором і дають уявлення про способи їх вирішення, адресованих не тільки вузькому колу фахівців, але й широкій громадськості, та які здійснюють стимулюючий вплив на розвиток педагогічної теорії й практики. Структурно-функціональна модель педагогічної публіцистики в єдності предмета, змісту, функцій, жанрової й матеріальної репрезентації з огляду на завдання педагогічної науки становить динамічний механізм фіксації та ініціації творчого осмислення педагогічної дійсності. Педагогічна преса – це одна з форм вияву педагогічної свідомості й ефективний засіб впливу на неї, а також специфічний механізм творчого науково-педагогічного освоєння дійсності. Педагогічна преса й педагогічна публіцистика загальної періодики становлять персоніфіковану фіксацію творчої педагогічної думки.