Макарова, Оксана Сергіївна. Статистичне вимірювання ступеня продуктивності лексико-семантичних інновацій у сучасному медіа-дискурсі (на матеріалі італійської та української мов)

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету,
визначено його завдання, об'єкт і предмет, розкрито наукову новизну і практичне
значення одержаних результатів, описано методи дослідження, схарактеризовано
фактичний матеріал, указано форми апробації і структуру роботи
У першому розділі "Теоретико-прикладні засади вивчення
продуктивності лексико-семантичних інновацій у сучасному медіа-дискурсі"
систематизовано різні погляди учених на дослідження мовних інновацій; уточнено
термінологічний статус лексико-семантичних інновацій та їхніх основних
складових: лексичних новоутворень, семантичних переосмислень, запозичень;
розкрито суть поняття "продуктивність" як фіксатора мовних змін в італійському та
українському медіа-дискурсах.
Сучасна лінгвістика потребує комплексного підходу до вивчення загальних
закономірностей мовних змін (В. Гак, Т. Коць, Н. Попова, О. Тараненко).
Дослідження природи нових слів, покладених в основу теорії інноваційних процесів
(Є. Карпіловська, О. Стишов), семантичних зрушень у лексиці (Ю. Кравцова,
Н. Тропіна), має тривалу історію, а перші кроки цього напряму сягають ще
лексикографії Л. Зизанія, П. Беринди, П. Кеппена, А. Рапгіпі, В. Мідііогіпі та ін.
Об'єктивний аналіз динамічних процесів у мовах дає змогу з'ясувати
механізми переоформлення словникового складу кожної мови (Г. Віняр, Ж. Колоїз,
В. Моргунюк, Д. Мазурик, О. Адато, О. Vассаго, V. Беііа Vа11е). Екстралінгвальні
фактори (Т. Лелека, С. Федорець, Ю. Фоменко, М. Рапґапі, К. Оштапиі) впливають
на стабільність та самобутність мови (Д. Баранник, А. Загнітко, М. Каранська) і
водночас відкривають шляхи до інноваційних змін (П. Селігей, А. Сазіеііапі).
7
Саме мовні інновації в лексико-семантичних системах мов є основними
засобами збагачення та оновлення їхнього словникового складу, вивчення якого
потребує, насамперед, виконання практичних і прикладних рішень дослідників
(Н. Стратулат, М. Багдапо). Відкритість лексико-семантичного рівня до нових
елементів, які є результатом впливу соціальної детермінованості та мовних
контактів, сприяє творенню нових слів на базі вже готових моделей або появі
запозичень з інших мовних систем (М. Багдапо, Р. 2оііі). Важливим фактором при
цьому є інформаційна схема поведінки моделі в мовній системі (Є. Карпіловська).
Реалізація потенціалу сучасного словотворення відбувається через
розширення меж нормативності, появі неузуальних утворень. Цей процес знаходить
своє відображення у творенні нових лексичних одиниць, а особливим класом
інновацій є похідні слова (Н. Волкова), які є проявом різних моделей у мові.
Модель - абстрактний формалізований та ідеалізований знаковий образ
спрощеного відтворення певного об'єкта (оригіналу), штучно створений
дослідником із метою вивчення ознак, складників цього об'єкта, способів його
існування й функціонування (О. Селіванова); конструкція, структурна, формально -
логічна побудова, що служить аналогом реального об'єкта (натурного об'єкта,
оригіналу, прототипу, прообразу) (Є. Карпіловська). Кожна модель є результатом
процесу моделювання, що є одним із основних методів дослідження різноманітних
мовних явищ, який розкриває процедуру конструювання моделей, презентуючи
характеристики модельованих об'єктів (Ю. Кравцова).
Словотвірні та семантичні моделі мають синтезований характер і є зручним
способом опису мотиваційно-дериваційних процесів (Н. Тропіна), що дають змогу
говорити про їхню продуктивність.
Продуктивність є основним і обов'язковим процесом інноваційних мовних
змін, актом оновлення словникового складу. Науковці по-різному визначають суть
поняття продуктивність, зокрема як "здатність узагальнювати варіативність форми,
відходячи від лексеми або її кореня" (8. Воіазсо), "потенційну здатність
словотворчих засобів і способів брати участь в акті словотвору, а словотворчих
типів (моделей) - бути зразком у творенні нових слів" (В. Русанівський). У роботі
прийнято останнє розуміння продуктивності, яке найбільшою мірою стосується
лексико-семантичних інновацій (далі - ЛСІ), які включають лексичні
новоутворення, запозичення та семантичні переосмислення.
Термін лексичне новоутворення використовуємо на позначення нових слів, що
виникають як мовленнєві одиниці в медіа-дискурсі, утворені морфологічним
способом, і, маючи оказіональний характер, відбивають інформацію, релевантну для
носіїв конкретної мови у певній соціо-комунікативній ситуації. Запозичення - тип
інновації (Є. Косеріу) - слово чи сполука, уведена до мови з іншої мови
(О. Селіванова). Семантичне переосмислення - зміна семантичної структури
лексичної одиниці: поява в її складі нових та/або зникнення колишніх сем, що не
відповідає мовній нормі використання цієї одиниці, але не спрямоване на
порушення комунікації, проте зрозуміле з контексту і зумовлено останнім
(О. Малафєєв). Під семантичним переосмисленням у роботі розуміємо різновид
інновацій неморфологічного способу творення, який виникає внаслідок
"внутрішньослівної деривації" (Н. Котелова) на основі перенесення значення за
8
подібністю (метафоризація) та перенесення значення за суміжністю (метонімізація).
Цей термін є тотожним до терміна неосемантизм (Є. Карпіловська) - різновид
неологізму, нове значення наявного слова, наслідок його семантичної деривації.
Загальну вибірку ЛСІ (лексичних новоутворень, запозичень та семантичних
переосмислень) проаналізовано якісно (за способами, моделями і мікромоделями
творення). Математичні обчислення дали змогу отримати кількісні показники
моделей і мікромоделей ЛСІ. Оперування здобутими результатами дозволило
виміряти їхню якісну характеристику - продуктивність. Кількісна характеристика
продуктивності моделей творення ЛСІ (відносні одиниці) визначає їхню частотність
(високу, середню, низьку). Отже, під вимірюванням продуктивності ЛСІ розуміємо
спосіб (процедуру) якісно-кількісного аналізу та числового опису світу емпіричних
об'єктів, моделювання реальності мовою чисел (В. Шинкарук), відображених в
медіа-дискурсах.
При цьому в основу упорядкування ключових понять і термінів дисертації
покладено усвідомлення того, де медіа-дискурс як форма людської діяльності з
виходом на реальну соціально-культурну практику є джерелом появи ЛСІ,
кількісно-математико-статистичне вимірювання продуктивності яких засвідчує
тенденції мовних змін.
У другому розділі "Методологічна база аналізу ступеня продуктивності
лексико-семантичних інновацій у сучасному медіа-дискурсі" представлено
попередній методичний досвід, насамперед, прикладних досліджень у вивченні
мовних явищ; розроблено методику аналізу та обчислення ступеня продуктивності
ЛСІ у сучасному медіа-дискурсі італійської та української мов.
Вивчення процесу мовних інновацій та статистичного вимірювання ступеня
продуктивності базується на загальнонаукових принципах системності, спирається
на теорії взаємозв'язку мови і мислення (І. Бодуєн де Куртене, Ф. де Соссюр),
словотвірної продуктивності (Н. Волкова, 8. Воіазсо), статистичного вимірювання
(І. Волошиновська, Н. Дарчук, В. Левицький, М. Пещак, В. Перебейнос, А. 2атроііі).
Комплексний кількісно-математико-статистичний аналіз інноваційних
утворень в італійській та українській мовах та вимірювання ступеня продуктивності
способів і моделей їхнього творення здійснено у п'ять етапів.
Перший етап передбачав використання методу таксономії для інвентаризації
ЛСІ методом їхньої суцільної вибірки з італійських та українських періодичних
видань у період з 2010-2015 рр.
На цьому етапі застосовано кількісний аналіз для визначення загальної
кількості досліджуваних одиниць та відсоткової частки в них інвентаризованих
трьох груп (А, В, С) ЛСІ. До першої групи (А) віднесено лексичні новоутворення
словотвірного способу творення. До другої групи (В) - запозичення. До третьої
групи (С) - семантичні переосмислення італійської та української мов, представлені
метафорою і метонімією.
На другому етапі дослідження на основі дистрибутивного аналізу визначено
характер сполучуваності слів у відповідних моделях, а також дистрибуцію
морфемних афіксів у процесі творення лексико-семантичних інновацій. Для
визначення словотвірного типу (моделі) лексико-семантичних інновацій було
застосовано методику словотвірного аналізу.
9
На третьому етапі роботи за допомогою трансформаційного аналізу
проаналізовано запозичення та лексичні новоутворення з англо-американським
елементом в італійському та українському медіа-дискурсах, а також установлено
твірні основи слів-інновацій для розмежування відтінків значень слів щодо
основних семантичних процесів, зокрема метафори і метонімії.