МАРКЕТИНГОВЕ УПРАВЛІННЯ ОБ`ЄКТАМИ ПРОМИСЛОВОЇ НЕРУХОМОСТІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та основні завдання, об’єкт і предмет дослідження, охарактеризовано теоретичну та методологічну основу роботи. Відображено наукову новизну отриманих результатів і відомості про їх апробацію.

У першому розділі «Теоретичні засади маркетингового управління об’єктами промислової нерухомості» розкрито розвиток галузі промислової нерухомості в національній економіці. Показано, що позитивна динаміка в економіці забезпечується сталим розвитком ринку промислової нерухомості, оскільки цей ринок не лише обслуговується багатьма суміжними галузями, але й надає базові умови для роботи інших галузей. Виділено та досліджено таку стратегічно значущу особливість ринку промислової нерухомості як невідповідність циклів економічного розвитку економіки держави розвитку ринків промислової нерухомості.

У ході виконання дослідження генезису базової термінології, економічної сутності промислової нерухомості визначено, що нерухомість як товарна економічна категорія – це фізичний об’єкт або комплекс об’єктів, зафіксованих у просторі та усвідомлений громадськістю як матеріальне благо, що здатне задовольняти життєві потреби людей, корпоративні та суспільні інтереси, давати користь. Запропоновано визначення промислової нерухомості як природо - просторового базису, на якому провадиться господарська діяльність виробництва товарів, здачі в оренду, продажу, або отримання інших видів прибутку і якій є необхідною умовою створення будь-якого підприємства, одночасно капіталом, що має речову природу, та товаром, що має споживчу цінність, цінову вартість, ліквідність, необмеженість в обороті та є об’єктом економічних інтересів суспільства і держави. Достатньою вимогою є можливість розміщення в об’єкті промислової нерухомості виробництва або бізнесу відповідного функціонального призначення, а необхідною вимогою – можливість їх ефективного функціонування. Тому в управлінні цінністю об’єкта промислової нерухомості запропоновано основну увагу приділяти відповідно матеріалізованій та нематеріальній корисності певного об’єкта.

 Реальна споживча цінність об’єкта промислової нерухомості – це притаманні кожному конкретному об’єкту промислової нерухомості якість і корисність, що унеможливлюють його відповідне функціональне використання у виробництві або комерційній діяльності, забезпечення потреб, вирішення технічних та економічних завдань, отримання доходу від його використання у господарській діяльності. Метацінність об’єкта промислової нерухомості – це уявна споживча цінність об’єкта промислової нерухомості відповідного функціонального призначення, його якість і корисність, створені в свідомості потенційного споживача для задоволення власних потреб, вирішення технічних та економічних проблем, використання у виробничій або комерційній господарській діяльності з метою отримання доходів.

Для розширення можливостей управління попитом і пропозицією на об’єкти промислової нерухомості визначені поняття інтегрованої споживчої цінності та диференціаторів об’єкта промислової нерухомості. Інтегрована споживча цінність об’єкта промислової нерухомості – це об’єктивна, реально існуюча споживча цінність, що утворюється в результаті еволюції основної споживчої цінності об’єкта промислової нерухомості відповідного функціонального призначення під дією важливих факторів впливу, які існують і ніяким чином не можуть бути усунені або відокремлені.

Оскільки створення споживчої цінності об’єктів промислової нерухомості є безперервним процесом, який розпочинається від часу прийняття рішення про його створення і продовжується протягом усього періоду існування, обґрунтовано важливість створення в складі системи управління підприємством системи тотального управління споживчою цінністю подібної до існуючої в сучасній практиці маркетингу тотальної системи управління якістю. Система тотального управління споживчою цінністю об’єктів промислової нерухомості – це комплекс програм, планів і заходів у складі стратегічного комплексу маркетингу, спрямованих на постійне підвищення споживчої цінності об’єктів промислової нерухомості впродовж усього періоду їх існування.

У результаті дослідження попиту та пропозиції на ринку об’єктів промислової нерухомості визначено, що мотивацією їх виникнення є розвиток техніки і технології, а також стан економіки і фінансів. Запропоновано матрицю класифікації об’єктів промислової нерухомості за технічними вимогами й економічними параметрами до цих об’єктів, (рис. 1).

Топологічна зона А – об’єкти для розміщення високотехнологічних підприємств  з високою прибутковістю; В – об’єкти з високою прибутковістю та низькими технологічними вимогами; C – об’єкти для розміщення високотехнологічних підприємств з низькою прибутковістю; D – об’єкти з низькими технологічними вимогами та прибутковістю.