| Краткое содержание: | ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертації, розкривається зміст і стан наукового опрацювання проблеми, її значущість, визначаються мета, основні завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна, практичне і теоретичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про апробацію результатів виконаної роботи, структура та обсяг дисертації.
Розділ 1 “Правові основи та організація охорони громадського порядку ОВС під час проведення спортивних заходів” складається з чотирьох підрозділів, у яких аналізуються наукові підходи до визначення поняття “спортивні заходи” та їх класифікація,.
У підрозділі 1.1 “Поняття та класифікація спортивних заходів” на основі опрацьованих нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері охорони громадського порядку під час проведення спортивних заходів, дисертантом робиться висновок, що поняття “спортивні заходи” не зазначені в жодному нормативно-правовому актів, які регулюють вищевказані відносини.
Сформульовано авторське визначення поняття “спортивні заходи”. Це поняття розуміють як сукупність дій або явищ соціального життя за участю учасників та глядачів, які здійснюються для задоволення духовних, фізичних та інших потреб, а також є формою реалізації прав і свобод індивідів соціуму. Визначено прилеглу до стадіону територію - частина спортивної споруди від стадіону до огорожі, включаючи саму огорожу та повітряний простір над цією територією. Автор пропонує класифікацію спортивних заходів за кількістю учасників змагань: малочисельні (від 10 до 30 учасників спортивного заходу); середньочисельні (від 50 до 100 учасників спортивного заходу); масові (понад 500 учасників спортивного заходу). За об’єктами проведення спортивних заходів: монооб’єктні (на території одного об’єкта); поліоб’єктні (на території двох і більше об’єктів), за тривалістю проведення спортивних заходів: короткотривалі (від 1 до 3-х діб); тривалі (від 3 до 7-ми діб); довготривалі (від 7 до 30-ти діб). За технічними засобами:
з використанням технічних засобів (автоспорт, авіамодельний спорт, мотоспорт тощо); без використання технічних засобів (футбол, волейбол, баскетбол тощо).
Автором зроблено висновок, що врахування класифікації спортивних заходів дасть можливість компетентним органам однозначно підходити до організації та забезпечення охорони громадського порядку під час проведення спортивних заходів.
Підрозділ 1.2 “Адміністративно-правове регулювання охорони громадського порядку та безпеки під час проведення спортивних заходів” присвячений аналізу нормативно-правовим актам, які тією чи іншою мірою регулюють відносини щодо забезпечення охорони громадського порядку під час проведення спортивних заходів в Україні. Дисертантом підготовлено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до проекту Закону України “Про безпеку спортивних змагань і запобігання насильству та неналежній поведінці глядачів при проведенні спортивних заходів, зокрема футбольних матчів”. Автором проаналізовано такі поняття, як “громадський порядок” і “громадська безпека”. Також узагальнено, що зміцнення громадської безпеки і громадського порядку сприяє успішному виконанню завдань у сфері державної безпеки з точки зору забезпечення внутрішніх відносин як у звичайних умовах, так і за надзвичайних обставин, що потребують особливо високої організованості та дисципліни. Зроблено висновок, що адміністративно-правове регулювання охорони громадського порядку та безпеки під час проведення спортивних заходів забезпечується чинним законодавством. Дисертантом висвітлено окремі положення нормативно-правових актів, які регулюють ці правові відносини. Також визначено місце і роль органів внутрішніх справ, громадян та громадськості в загальнодержавній системі охорони громадського порядку та безпеки під час проведення спортивних заходів.
Автор дійшов висновку, що зміцнення громадської безпеки і громадського порядку сприяє успішному виконанню завдань у сфері державної безпеки з точки зору забезпечення внутрішніх відносин як у звичайних умовах, так і за надзвичайних обставин, що потребують особливо високої організованості та дисципліни.
У підрозділі 1.3 “Організація охорони громадського порядку та безпеки під час проведення спортивних заходів” дисертантом зазначено, що поняття “організація” є багатоаспектним, воно може охоплювати як організуючий вплив суб’єкта на об’єкт управління, а також діяльність щодо забезпечення процесу управління, тобто прийняття та реалізацію управлінських рішень, так і створення та зміни в організаційній формі управління.
Дисертант, враховуючи бачення вчених, обґрунтовує, що до елементів організації охорони громадського порядку під час проведення спортивних заходів слід віднести: 1) аналітичну роботу (аналіз та оцінення оперативної обстановки, що склалася); 2) перевірку узгодження проведення спортивного заходу; 3) уточнення програми, часу, місця і порядку проведення, кількості і складу учасників та глядачів; 4) комісійне обстеження місць проведення заходу; 5) прогнозування, визначення оптимального варіанту забезпечення охорони громадського порядку (визначення раціонального залучення сил і засобів до охорони громадського порядку та безпеки під час проведення спортивних заходів та їх взаємодія з іншими структурними підрозділами тощо); 6) рекогносцировка місцевості з усуненням вад, виявлених під час її проведення; 7) відпрацювання та уточнення плану охорони громадського порядку; 8) призначення керівника й оперативного штабу; 9) проведення інструктажів, репетицій, тренувань та у разі потреби спеціальних занять; 10) правове, інформаційне, кадрове, матеріально-технічне та фінансове забезпечення; 11) перевірка наявності технічних і спеціальних засобів. Дисертантом визначено основні чинники, які впливають на складність оперативної обстановки, під час проведення спортивних заходів. Такими чинниками є: втрата місцевими органами самоврядування, контролю над ситуацією; чисельність та характер поведінки людей, а також чисельність підбурювачів у натовпі; наявність антагоністичних груп та їх лідерів; наявність людей у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння тощо; наявність соціальної напруженості в регіоні, в якому буде проводитися спортивний захід; поведінка, а також настрій населення та можливість їх приєднання до натовпу; стан криміногенної обстановки в регіоні, в якому буде здійснюватися спортивний захід; наявність загиблих, травмованих людей на початку проведення спортивного заходу; наявність випадків знищення чи пошкодження державного або приватного майна з початку проведення спортивного заходу; наявність зброї або предметів, що можуть бути використані як зброя; метеорологічні умови; можливість участі у спортивних заходах людей, які не проживають в цій місцевості. Звертає увагу на проблемні питання щодо визначення чисельності особового складу, який залучається до несення служби.
У підрозділі 1.4 “Особливості забезпечення охорони громадського порядку і громадської безпеки під час проведення спортивних заходів” дисертант, на основі аналізу наявних у літературі підходів, обґрунтовує власний підхід щодо періодів організації охорони громадського порядку під час проведення спортивних заходів, а саме період організації та період забезпечення. Дисертантом детально проаналізовано кожен елемент організації та забезпечення охорони громадського порядку та безпеки під час проведення спортивних заходів. Автор виділив етапи забезпечення охорони громадського порядку та безпеки під час проведення спортивного заходу: виконавчий та заключний. До виконавчого етапу належать такі елементи: 1) безпосереднє керування задіяним особовим складом; 2) своєчасний збір особового складу до місця несення служби, проводиться перевірка екіпіровки, розстановка нарядів на свої місця, тобто починається несення служби; 3) контроль за дотриманням учасниками спортивного заходу встановлених обмежень; 4) недопущення порушень правопорядку; 5) у разі потреби зміна маршрутів руху транспорту, перенесення зупинок комунального транспорту; 6) заборона роботи окремих закладів торгівлі та торгівлі спиртними напоями. До заключного – забезпечення безперешкодного, планомірного виходу учасників заходу за межі його проведення, згортання сил і засобів; зняття раніше введених обмежень; підбиття підсумків.
Автором робиться висновок, що основна особливість полягає в тому, що починаючи 2007 р. вносились зміни до законодавства, деякі з них передбачають зміни забезпечення охорони громадського порядку та безпеки під час проведення спортивних заходів на території стадіону. Дисертантом аналізуються позитивні та негативні сторони цих змін.
Розділ 2 “Міжнародний досвід участі поліцейських підрозділів щодо забезпечення громадського порядку та безпеки під час проведення спортивних заходів” складається з двох підрозділів, у яких аналізується міжнародний досвід щодо правового регулювання охорони громадського порядку та безпеки під час проведення спортивних заходів та організація діяльності поліцейських підрозділів зарубіжних країн з охорони громадського порядку та безпеки під час проведення спортивних заходів.
Підрозділ 2.1 “Міжнародний досвід щодо правового регулювання охорони громадського порядку та безпеки під час проведення спортивних заходів”, присвячений дослідженню міжнародного досвіду щодо правового регулювання охорони громадського порядку та безпеки під час проведення спортивних заходів. На основі аналізу концепцій із забезпечення громадського порядку під час спортивних заходів таких країн, як: Португалія, Австрія, Швейцарія та Федеративна Республіка Німеччина, дисертантом робиться висновок, що в названих країнах на охорону громадського порядку під час таких заходів залучають набагато менше поліцейських і акцентують їхню увагу не на території стадіону, а за її межами. Відповідний принцип було запроваджено в Концепцію забезпечення безпеки та правопорядку під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу, яка затверджена розпорядженням Уряду від 17 вересня 2008 р. за № 1244.
Також дисертантом під час дослідження виявлено, що Україна взяла на себе певні зобов’язання, зокрема: а) відсутність правоохоронців у полі зору вболівальників на стадіонах; б) залучення правоохоронців у цивільному одязі; в) оснащення стадіонів України технічними засобами, спостереження має відповідати жорстким вимогам УЄФА в цьому напряму; г) кожний стадіон має бути оснащений сучасними системами мовлення або звуковими системами, місцями для паркування транспортних засобів правоохоронних органів, аварійно-рятувальних підрозділів та швидкої медичної допомоги, а також окремими приміщеннями та обладнаннями їх комп’ютерною технікою, іншими засобами для роботи кризових груп серед працівників правоохоронних органів; кожний стадіон повинен мати електронну систему перевірки квитків (турнікети), щоб спростити керування значною кількістю людей. Система доступу на стадіон має гарантувати високу безпечну щохвилинну пропускну здатність, щоб усі глядачі могли ввійти до стадіону за одну годину тощо.
Запропоновано напрями щодо механізму забезпечення громадського порядку під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р., а саме: безпека команд і представників УЄФА, охорона громадського порядку, кредитно-фінансове забезпечення та валютний контроль. Кожен з яких має передбачати якнайшвидше вжиття відповідних організаційно-правових заходів.
У підрозділі 2.2 “Організація діяльності поліцейських підрозділів зарубіжних країн з охорони громадського порядку та безпеки під час проведення спортивних заходів” автором зазначено, що вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ України щодо забезпечення охорони громадського порядку під час спортивних заходів, досягнення оптимальних результатів, передбачає вивчення, аналіз та узагальнення досвіду, що вже нагромаджений правоохоронними органами різних країн світу. На думку дисертанта, вирішення питання громадської безпеки Євро-2012 необхідно розпочати з дослідження, визначення та класифікації ймовірних загроз і ризиків, беручи до уваги не тільки можливі терористичні дії та порушення громадської безпеки, а також увесь спектр негативних явищ - від природних до соціально-політичних, економічних, етнопсихологічних, релігійних тощо. Значна увага приділена питанню інформації та штабу. Проаналізовано досвід українських правоохоронців, які були задіяні для охорони громадського порядку у Федеративній Республіці Німеччині. Вивчено досвід Федеративної Республіки Німеччини, Австрії та Швейцарії. |
