МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ КРЕДИТУВАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У сучасній економіці значення банківського кредитування вийшло за рамки винятково грошових відносин, без нього неможлива раціональна й ефективна організація господарської діяльності на підприємствах, у тому числі, у легкої промисловості. В той же час надання кредитів є для банків досить ризикованою операцією.

В умовах економіки перехідного типу зростає ймовірність негативних наслідків управлінських помилок у процесі кредитування оборотних коштів підприємств легкої промисловості. Неадекватна оцінка банками кредитного ризику може спричинити з одного боку виникнення кризових явищ у діяльності банківської системи, а з іншого – значно зменшити розміри кредитування, що приведе згодом до зниження темпів розвитку галузей економіки, у тому числі, і легкої промисловості.

Тобто, одним з основних чинників стабільного розвитку підприємств і банків стає наявність і ефективне функціонування механізму управління кредитними ризиками.

В 2006 р. Міністерством промислової політики України розроблено Концепцію державної цільової програми розвитку легкої промисловості на період до 2011 р., яка передбачає реалізацію заходів, спрямованих на подолання негативної динаміки й подальший розвиток галузі. Планується залучення коштів не тільки державного, місцевих бюджетів і власних коштів підприємств, але й кредитів комерційних банків.

Теоретичним і методологічним аспектам управління ризиками кредитування присвячено чимало наукових досліджень і публікацій. Значний внесок у становлення й розвиток методів ідентифікації, оцінки, аналізу управління ризиками зробили Г.Н. Белоглазова, А.В. Бєляков, Е.Дж. Долан,             Р. Котлер, К.Д. Кэмпбелл, О.И. Лаврушин, Е.М. Морсман мол., А.М. Полард,               Е. Рид, П.С. Роуз, В.Г. Севрук, Ю.А. Соколов та інші. Різноманітні проблеми оцінки, аналізу, управління ризиками кредитування як для банків, так і для підприємств, розглядаються в роботах українських учених, а саме: І. Бланка,           В. Вітлінського, А. Герасимовича, І. Гіленка, Н. Гончарової, М. Єрмошенка,           О. Кириченка, Н. Маслової, В. Міщенка, Л. Примостки, Л. Романенко та інших.

Однак деякі питання теоретичного характеру, зокрема, особливості оцін­ки ризику кредитування оборотних коштів підприємства, способи управління ними з урахуванням ситуації, що склалася у вітчизняній економіці, а також створення й функціонування механізму управління ризиками кредитування в науково-методичному відношенні є недостатньо розробленими й не цілком доведеними до рівня практичного застосування. Все вищевикладене й обумовило вибір теми дослідження, її теоретичне й прикладне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Основні результати, теоретичні положення й висновки проведеного дос­лідження були використані при виконанні науково-дослідної роботи, проведе­ної у Київському національному університеті технологій і дизайну МОН Украї­ни, а саме “Проблеми розвитку промислових підприємств на інноваційних заса­дах” (номер державної реєстрації 0105U007596, 2005 рік). При виконанні робо­ти дисертант брав безпосередню участь у розробці підходу до оцінки кредито­спроможності підприємства з використанням уточнених коефіцієнтів ліквіднос­ті, що сприяє більш точній оцінці фінансового потенціалу позичальника.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних основ удосконалення механізму управління ризиками, притаманними банківській діяльності при кредитуванні підприємств легкої промисловості.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішувались такі завдання:

-  узагальнити теоретико-методологічні підходи до розкриття сутності поняття «ризик кредитування» як для банку, так й для підприємства;

-  виявити ризикоутворюючі чинники за спільним ризиком кредитування банками оборотних коштів підприємства;

-  виявити види ризиків, які формуються в банківській діяльності і виникають у зв'язку із кредитуванням оборотних коштів підприємств;

-  визначити форми управління ризиками, які є характерними для українських підприємств і банків у процесі кредитування ними підприємств легкої промисловості;

-  виявити напрямки підвищення ефективності проведених на підприємствах і в банках процедур контролінгу кредитних ризиків;

-  обґрунтувати положення щодо регулювання ліквідності в рамках процесу управління активами й пасивами;

-  виявити причини низької частки кредитування підприємств легкої промисловості в загальному обсязі кредитів, виданих за галузями економіки;

-  позначити напрямки вдосконалення ризик-менеджменту в банках і на підприємствах;

-  ??? шляхи підвищення точності розрахунку показників платоспроможності для оцінки кредитоспроможності підприємства;

-  розробити направлення розвитку кредитування підприємств легкої промисловості як багатоступінчастого поетапного процесу, з розмежуванням понять “ризик кредитної послуги” й “ризик підприємства-позичальника”.

Об'єктом дослідження є економічні відносини між підприємствами легкої промисловості й комерційними банками у процесі кредитування оборотних коштів.

Предметом дослідження є механізм управління економічними ризиками, пов'язаними із кредитуванням банками оборотних коштів підприємств легкої промисловості.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи представляє сукупність принципів, загальнонаукових і спеціальних методів і прийомів наукового дослідження, використання яких обумовлене поставленими в роботі науковими завданнями. У процесі дослідження для вирішення поставлених завдань використовувалися методи аналізу й синтезу (при вивченні окремих показників діяльності підприємств легкої промисловості та банків України); системно-структурний і багатофакторний аналіз (у процесі систематизації методів оцінки ризику, вивченні особливостей управління ризиками в банківській і виробничій діяльності); методи фінансово-економічного аналізу (визначення кредитоспроможності підприємств); виміри й порівняння (при дослідженні основних показників діяльності підприємств легкої промисловості); графічного подання інформації (при дослідженні динаміки показників вимог банків за кредитами).

Інформаційно-аналітичну базу дослідження склали законодавчі й нормативно-правові акти України, Міністерства промислової політики України, Національного банку України, матеріали статистичної звітності комерційних банків і підприємств легкої промисловості; періодичні видання, наукові конференції і ресурси мережі Inte
et.

Наукова новизна отриманих результатів визначається внеском автора у вирішення актуального наукового завдання щодо розробки науково-методичних основ управління кредитними ризиками підприємств і банків й полягає в наступному:

вперше:

-  розроблено механізм управління ризиками кредитування комерційними банками оборотних коштів підприємств легкої промисловості, який базується на розмежуванні ризику кредитної послуги банку й ризику безпосередньо самого підприємства-позичальника, що на відміну від існуючих механізмів дозволить об'єктивно оцінити кредитоспроможність підприємства й виявити чинники ризику, пов'язані з об'єктом кредитування;

-  науково обґрунтовано методичні рекомендації щодо зниження кредитного ризику комерційного банку на основі реалізації превентивних і компенсаційних заходів, що дозволяє на ранньому етапі виявляти проблемні банківські кредити підприємствам, знижувати негативні наслідки виникнення ненадійних джерел погашення боргу;

вдосконалено:

-  визначення економічного змісту категорій: „банківський ризик”, „спільний ризик кредитування банку та підприємства”;

-  склад і зміст функцій фінансового менеджменту банку й механізмів їх реалізації через об'єднання у функцію управління активами й пасивами завдань з управління ліквідністю й управління банківськими ризиками, чим досягається оптимізація вартості активів і пасивів й поліпшення (або збереження) рентабельності в умовах можливих ризиків у майбутньому;

одержали подальшого розвитку:

-  методи оцінки фінансового потенціалу підприємства-позичальника шляхом уточнення показників платоспроможності, що надає можливість банку об'єктивно визначити обсяг кредитних ресурсів для підприємства-позичальника;

-  методичний підхід до зниження ризиків кредитування за рахунок організації системи взаємин банку з підприємством-позичальником у вигляді поетапного процесу, який охоплює весь період кредитних відносин, що дозволить вчасно аналізувати умови комерційної діяльності позичальника й рівень менеджменту кредитним ризиком.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження. Розроблений механізм полягає в тому, що його теоретичні положення доведені до рівня узагальнення, конкретних методик і практичних рекомендацій щодо механізму управління ризиками, які можна використати в роботі кредитних відділів комерційних банків, фінансових, аналітичних і економічних відділів підприємств легкої промисловості при обґрунтуванні одержання позичок, при проведенні моніторингу кредитів, при розрахунку показників платоспроможності підприємств-позичальників.

Використання окремих елементів механізму було застосовано в Севастопольській філії ВАТ “ВТБ-Банк” при організації кредитного процесу (довідка № 1117 від 23.08.2007 р.). Запропоновані напрямки зниження ризиків кредитування оборотних коштів використані у діяльності ЗАТ “Швейна фабрика імені Ніни Онілової” (справка № 213 от 02.07.2007 р.).

Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі на кафедрах економіки і управління Чорноморської філії МДУ ім. М.В. Ломоносова при викладенні курсів «Фінансовий менеджмент», «Фінансо­вий аналіз», «Банкрутство й санація підприємств» (довідка № 278 від 25.10.2007).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертаційній роботі наукові результати, висновки, рекомендації й пропозиції належать особисто авторові і є його науковою розробкою.

Дисертація є самостійно виконаною кваліфікаційною роботою, яка містить нове рішення конкретного наукового завдання – розробки механізму управління ризиками кредитування банками оборотних коштів підприємств легкої промисловості.

Наукові результати, які виносяться на захист, отримані автором особисто й відображені в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки ди­сертаційної роботи оприлюднені автором на конференціях і семінарах: Всеукра­їнській науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів і студентів «Проблеми підвищення ефективності діяльності підприємств у сучасних умо­вах» (Севастополь, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції мо­лодих вчених, аспірантів і студентів «Проблеми підвищення ефективності діяль­ності підприємств у сучасних умовах» (Севастополь, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми й перспективи розвитку банківської системи України» (Суми, 2006 р.); Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів, молодих учених «Ломоносов – 2007» (Севастополь, 2007 р.).

Публікації. Основні положення й найважливіші результати дисерта­ційної роботи опубліковані у 9 одноосібних працях, в тому числі – 6 у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг матеріалу, що належить особисто автору, становить 2,61 друк.арк., у тому числі у наукових виданнях 2,11 друк.арк.

Структура та зміст дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, 9 підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 178 сторінок, робота містить 13 рисунків,           7 таблиць, 2 додатки – на 3 сторінках, список використаних джерел із                      155 найменувань викладено на 13 сторінках.