Механизмы государственного УПРАВЛЕНИЯ ценообразованием в здравоохранении

Краткое содержание

Розділ 1. “Державні механізми формування цін на ринку послуг: теоретичні аспекти”. Дослідження зарубіжного досвіду дістало висновку, що методологічний аспект ціноутворення в розвинених країнах полягає у виробленні державними органами загальних принципів, методів і нормативів установлення цін. Крім ухвалення рішень зі стратегічних і тактичних питань державні органи беруть на себе функцію визначення конкретних цін на товари і послуги, що мають вирішальне значення для національної економіки. Поряд із прямим встановленням і регулюванням цін державні органи здійснюють контроль за ними. Питома вага регульованих цін у різних країнах коливається від 5 до 20 %.

Світовий досвід показує, що в країнах із стабільною ринковою економікою держава, як правило, мало втручається в процеси ціноутворення, але повної свободи в питаннях формування цін немає в жодній країні. Ступінь, форми і масштаби державного регулювання ціноутворення залежать від стану економічного розвитку країни, інтенсивності монопольних процесів, ступеня монополізації і конкуренції, питомої ваги державного сектора та інших факторів.

Таким чином, вивчення досвіду ціноутворення зарубіжних країн дозволяє оцінити закономірності і тенденції в цій сфері, використовувати отримані знання при формуванні цінового механізму в Україні в період переходу її ринкової економіки.

Аналізуючи ситуацію, яка склалася в Україні, зазначено що форми і методи державної цінової політики на окремих регіональних ринках не завжди відповідають особливостям їх функціонування. З метою подальшого розвитку всіх регіонів необхідне гармонійне поєднання державних і регіональних інтересів у процесі вирішення цінових проблем.

Встановлено, що система ціноутворення яка сформована в Україні в ході реформ повинна бути, з одного боку, єдиною та реалізовувати принципи конкуренції і свободи ринкових коливань цін, а з іншого – мати регульований, різнорежимний характер. Тому не можна погодитися з думкою тих прихильників радикального курсу реформ відносно політики державного контролю і регулювання цін, які віддають перевагу непрямим методам регулювання цін і відкидають метод прямого державного встановлення і регулювання цін.

Обґрунтовано, що характерною особливістю ціноутворення на медичні послуги є їх сьогочасність, обумовлена тим, що вони не піддаються накопиченню в запасах – момент створення і споживання послуги співпадають у часі, а нереалізована можливість надання послуги зникає назавжди. Звідси постає можливість істотних коливань попиту в часі без можливості регулювання розміру пропозиції за рахунок запасів. Цю проблему запропоновано вирішувати шляхом регулювання тарифів інтенсивності попиту в часі.

Особливості сфери послуг зумовлюють також специфіку ціни послуги, яка полягає в тому, що, будучи за структурою оптовою, вона виконує функції як оптової, так і роздрібної ціни.