Каталог статей и авторефератов
Регистрация нового автора
Забыли логин/пароль?
Каталог авторефератов / ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ / Проектирование, конструкция, производство, испытания и эксплуатация летательных аппаратов
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, її наукову новизну й
практичне значення, а також кваліфікаційні ознаки дисертації.
У першому розділі роботи проведено аналіз існуючих методів і методик
визначення геометричних параметрів несучих поверхонь для літаків транспортної
категорії на етапі їхнього попереднього проектування. Виявлено, що визначення
параметрів крила й хвостового оперення ведеться на базі методу, коли геометричні
параметри несучих поверхонь формуються на основі статистичних даних,
аналітичних та інтегрованих методів проектування, із наступним аналізом їхніх
аеродинамічних характеристик.
У розв'язання таких задач зроблено істотний внесок фахівцями
ДП «Антонов», ЦАГІ, ХАІ, МАІ, що дозволило обґрунтовано, ще на стадії
попереднього проектування, визначати площу крила Sкр, його геометричне
подовження і кут стрілоподібності , які можуть залишатися незмінними на всіх
наступних етапах виробництва літака (рис. 1).
Інші параметри, такі, як загальне
звуження крила , звуження окремих
його трапецій, що утворюють
план крила i, координати зламів крила
нi z за віссю oz, площі «напливів» по
передній і задній кромках крила н S ,
кути геометричного скручування
місцевих хорд крила 0
i(zi) і ряд
інших, що забезпечують аеродинамічну
досконалість несучої поверхні,
вибираються (або призначаються)
Рисунок 1 – Схема несучих поверхонь
літака транспортної категорії
шляхом порівняльного аеродинамічного оцінювання декількох варіантів.
У науково-технічних роботах співробітників ХАІ запропоновано вирішення
задачі, у якому за коефіцієнтом форми крила Кф і коефіцієнтом зростання
індуктивного опору B, що виражають аеродинамічну досконалість гладкого
ізольованого крила, визначалися такі його геометричні параметри, як , н z і (z ) i .
На основі формули М.Є. Жуковського (Y = ГVl) для крил з однаковими
площами (S = Sекв), за рівними швидкостями обтікання (V = Vекв) і рівними
циркуляціями (Г = Гекв) наведені дві частки критерію: Кф – коефіцієнт форми крила й
В – коефіцієнт зростання індуктивного опору
ф н н фе К (, z ,S ) К , (1)
м ф i min В (К , (z )) B , (2)
що відповідають умові мінімальної величини індуктивного опору, властивій
еліптичній формі крила за виглядом у плані (Кфе, Bmin).
Для несучих поверхонь, коли формуються не тільки геометричні параметри
6
крила й оперення, але й ряд їхніх спільних геометричних параметрів, викладений
підхід може розглядатися як перше наближення, оскільки в ньому не відбито
взаємний вплив крила й оперення.
У другому розділі запропоновано метод визначення геометричних параметрів
системи несучих поверхонь: крила – , i, zнi , Sеф, Sн , (z ) i і оперення – го S , Аго,
