Методология дуального управления портфелями энергоинфраструктурных проектов в условиях динамического окружения

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розглянуто актуальність, наукова новизна і практичне значення роботи, представлені її основні характеристики.

Перший розділ присвячений аналізу впливу енергетичного фактору на результативність діяльності економічних суб'єктів, яка показала, що підвищення ефективності енергокористування позитивно відбивається на всіх підсистемах підприємств, включаючи фінансову, маркетингову, виробничу і управління персоналом. Це дозволило визначити, що енергоспоживання є не тільки процесом, що забезпечує життєдіяльність підприємств, але і їх розвиток.

Встановлено, що цей процес здійснюється в межах певної системи, під якою в більшості випадків мається на увазі енергетичне господарство підприємства. Відповідно до прийнятої термінології під енергогосподарством розуміється тільки технічні і технологічні параметри енергокористування і повністю упущені його організаційна, матеріальна та методична складові. У зв'язку з цим, в роботі дано поняття та запропоновано модель «енергетичної інфраструктури» як комплекс структур: технологічної, до складу якої входять технічні об'єкти, організаційної, матеріальної та методичної, взаємозв'язок й взаємодія яких забезпечується управлінськими механізмами і які складають основу для реалізації процесу споживання енергетичних ресурсів на підприємстві.

Таким чином, реалізацію завдань підвищення результативності функціонування суб'єктів реального сектору економіки та зміцнення їх ринкових позицій за рахунок нормалізації і подальшого підвищення ефективності енергоспоживання, запропоновано асоціювати з процесом розвитку енергетичних інфраструктур підприємств.

Аналіз практики здійснення даного виду діяльності показав, що є ряд проблем, пов'язаних з невідповідністю застосовуваних механізмів оперативного управління енергоспоживанням масштабам і умовам її реалізації. Для цілеспрямованої і результативної реалізації розвитку енергоінфраструктури підприємства запропоновано новий комплексний підхід до управління, що базується на комбінації окремих складових оперативного управління енергокористування, енергетичного менеджменту, стратегічного і проектного управління. Також змодельовано систему управління, що його підтримує.

Центральною ланкою цієї системи, а по суті, і об'єктом управління, є множина енергоінфраструктурних проектів як найбільш результативної з точки зору світової практики організаційно-технічної форми реалізації розвитку.

На підставі конкретизації поняття, суті, змісту, структури (життєвого циклу) і класифікації даного виду проектів обґрунтовано доцільність застосування комплексного виду проектного управління, а саме портфельного менеджменту. У зв'язку з чим деталізовані взаємозв'язки портфеля з процесами інших систем в рамках запропонованої моделі управління розвитком енергоінфраструктури, а також визначено вимоги до компонентів та самої системи.

Ґрунтуючись на тому, що енергоінфраструктура підприємства - це відкрита система, яка активно взаємодіє із зовнішнім оточенням, при цьому зовнішні дії, що безперервно змінюються в часі і для яких заздалегідь неможливо визначити однозначно характер їх впливу на об'єкт управління -  портфель енергоінфраструктурних проектів. В результаті таких обставин це призводить до змін його структури і характеристик та необхідності в адаптації системи і технік управління. Таким чином актуальним є формування нової методології управління портфелем енергоінфраструктурних проектів, що базується на таких принципах:

- дуальності управління портфелями енергоінфраструктурних проектів, що обумовлює одночасність вивчення об’єкта та його оточення з управлінням;

- адаптивності управління портфелями енергоінфраструктурних проектів, що дозволяє: оперативно проводити корегування об’єкту управління при змінах оточення та налаштовувати механізми управління при змінах об’єкту. Це забезпечує керованість, реалізацію стратегічних цілей і одержання цінностей;

- збалансованості портфеля енергоінфраструктурних проектів зі стратегічними напрямками і ресурсними можливостями підприємств.

В розрізі цього розроблено модель системи дуального управління портфелем енергоінфраструктурних проектів, що базується на адаптивному підході.

         Основні результати розділу опубліковано в роботах [1-4,9,10,21,22,24,25,26,27,31,38,40,43,46].

У другому розділі сформульовано базові параметри методології дуального управління портфелем енергоінфраструктурних проектів. Зокрема, формалізовано основні структурні і якісні характеристики об'єкта управління - портфеля енергоінфраструктурних проектів і його компонентів.

Введено поняття портрета енергоінфраструктурного проекту, що представляє собою запис його внутрішньої структури і є основою для формування змістовної і структурної моделей портфеля, а також допоміжним інструментом у процесі його формування