МЕТОДЫ И СРЕДСТВА ФОРМИРОВАНИЯ СПЕЦИАЛИЗИРОВАННЫХ ПСЕВДОСЛУЧАЙНЫХ УПРАВЛЯЕМЫХ ДВОИЧНЫХ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ

Краткое содержание

Дисертаційна робота включає вступ, чотири глави, висновок, список літератури та додатки. Основний матеріал викладений на 150 сторінках машинописного тексту, містить 99 рисунків, 14 таблиць, у списку використаної літератури перелічено 57 найменування джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі до дисертаційної роботи визначена актуальність проблеми створення і дослідження нових ефективних методів побудови спеціалізованих структурних засобів формування псевдовипадкових послідовностей з можливістю керування імовірносними параметрами. Сформульована мета роботи, основні задачі досліджень, наведені головні нові наукові результати, що одержані в ході досліджень, та їх практичне значення, пов’язане з суттєвим підвищенням ефективності тестування цифрових об’єктів, іспити яких можуть бути проведені в автоматичному режимі, забезпеченням більшої продуктивності процедур діагностування (зокрема, зменшення часу) складних цифрових пристроїв, підвищенням ефективності етапів моделювання при верифікації проектних рішень, запропонованих у ході проектування дискретних приладів, пристроїв або систем, зокрема, відмовостійких багатопроцесорних структур.

У першому розділі проведено порівняльний аналіз відомих методів і засобів формування псевдовипадкових (ПВ) послідовностей. В основі цих методів лежить використання як джерела рівноімовірних двійкових псевдовипадкових послідовностей класичної схеми зсувного регістра з лінійним зворотним зв'язком (ЗРЛЗЗ), що формує М–послідовність, тобто послідовність максимального періоду. Виявлено, що для одержання ПВ - послідовностей рівноімовірних двійкових векторів (ПВ - чисел) найбільш доцільно використовувати регістрову структуру на тригерах Т- типу (рис.1), що має кращі статистичні властивості, ніж класична схема ЗРЛЗЗ.  При обранні варіанта побудови ГПВЧ перевіряється виконання умови