МЕТОДЫ ВЫБОРА СВЕТОВЫХ ПУТЕЙ И НАЗНАЧЕНИЯ ДЛИН ВОЛН В СЕТЯХ WDM С УЧЕТОМ ЯВЛЕНИЯ ЧЕТЫРЕХВОЛНОВОГО СМЕШИВАНИЯ

Краткое содержание

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та задачі дослідження, наведено 4 пункти наукової новизни одержаних результатів та визначено практичну цінність отриманих у роботі результатів. Наведено основні дані по публікаціям та особистому внеску здобувача. Дано загальну характеристику роботи.

У першому розділі наведено особливості архітектури мереж NGN та огляд транспортних мереж на основі технології WDM. Проведено аналіз існуючих методів синтезу оптичних транспортних мереж на основі технології WDM.

Наведено огляд математичних моделей та методів розв’язання задачі вибору світлових шляхів і призначення довжин хвиль в мережах WDM. Деякі з них використовують такі методи оптимізації, які дозволяють гарантовано знаходити глобальний оптимум, а саме цілочисельне лінійне програмування. Але при великій розмірності розв'язуваної задачі методи, які  приводять оптимізаційну задачу до типу цілочисельного лінійного програмування, неефективні, тому вирішити дану проблему вдається за рахунок застосування евристичних алгоритмів, таких як Табу-пошук, генетичні алгоритми. Встановлено, що загальним недоліком розглянутих методів розв’язання задачі вибору світлових шляхів і призначення довжин хвиль є відсутність врахування впливу явища чотирьоххвильового змішування.

Розглянуто особливості побудови мережі радіодоступу на основі технології «радіо по волокну». Проведено аналіз існуючих методів синтезу безпроводових мереж радіодоступу.

Наприкінці розділу зроблено загальну постановку задачі дисертаційного дослідження.

Другий розділ присвячено розробці методів розв’язання задачі вибору світлових шляхів і призначення довжин хвиль з врахуванням чотирьоххвильового змішування та з допомогою як точних, так і субоптимальних евристичних методів.

Для оптичної мережі з невеликою кількістю вузлів і доступних довжин хвиль в роботі можна використовувати метод для розв'язання задачі вибору світлових шляхів і призначення довжин хвиль, який базується на зведенні до задачі лінійного програмування. Модифікація існуючого методу полягає у введенні додаткових обмежень на припустиму потужність вхідного сигналу та врахуванні необхідної відстані між довжинами хвиль, які використовуються в одному оптичному волокні, що дозволило врахувати вплив чотирьоххвильового змішування. Оптимізаційна задача в роботі розв’язувалась за критерієм максимуму числа установлених з’єднань в оптичної мережі: