МОДЕЛІ, МЕТОДИ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЕКТУВАННЯ ОБ’ЄКТНО-РЕЛЯЦІЙНИХ БАЗ ДАНИХ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і задачі дослідження, наведено відомості щодо наукової новизни отриманих у дисертації результатів, визначено їх практичну цінність, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів.

Перший розділ містить огляд проблемної області і постановку задач дисертаційного дослідження. Концепція баз даних (БД) є визначальною в сучасній методології і технології обробки даних. В архітектурі інформаційних систем, що ґрунтується на основі концепції баз даних, виділяються три основних рівня подання даних: зовнішній, концептуальний та внутрішній. Кожний рівень має свої особливості.

Такий трирівневий підхід до побудови систем баз даних забезпечує можливість використання єдиного способу управління даними. Сучасні системи управління базами даних (СУБД) надають обмежений набір моделей даних. Частіше за все використовуються найбільш універсальні, відомі моделі даних, що отримали широке застосування. До таких можна віднести реляційну модель даних як базис різних СУБД.

Поява нових моделей чи розширення існуючих обумовлено тим, що правила предметної галузі вимагають розширити функціональні чи операційні можливості поданої моделі.

В роботі проаналізовано всі складові реляційної моделі даних, виділені її позитивні якості та недоліки, розглянуто передумови розвитку постреляційних моделей.

Визначені принципи побудови моделей даних, на цій підставі запропоновано нове подання класифікації інфологічних і даталогічних моделей даних, що дозволяє розширити підклас теоретико-множинних моделей.

Подано порівняльний аналіз моделей даних, в основі яких лежить «неперша» нормальна форма (Н1НФ).

Стрімкий розвиток інформаційних технологій і підвищення вимог до систем, що розробляються, з часом виявило ряд недоліків реляційних систем баз даних, що стало основою для дослідження й розробки об’єктно-реляційної моделі.

В результаті проведеного аналізу сформульовано основні завдання наукового дослідження, викладеного в дисертаційній роботі.