МОДЕЛЮВАННЯ ЗБАЛАНСОВАНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИМІРЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Краткое содержание

У першому розділі – "Теоретичні засади вимірювання ефектив­ності соціально-економічних систем" – на основі аналізу наукових праць зарубіжних та вітчизняних дослідників запропоновано визначення "соціально-економічна система", "збалансований показ­ник"; обґрунто­вано концептуальні засади вимірювання ефективності СЕС; визначено принципи вимірювання ефективності СЕС та структуру інформаційної бази показників ефективності СЕС.

Концептуальні засади вимірювання ефективності функціонування СЕС на мікрорівні розкрито за вихідними положеннями концепції "Збалансована система показників", а СЕС на мезо- та макрорівнях – концепції сталого розвитку. Запропоновані концепції слугують осно­вою для реалізації процесу вимірювання ефективності СЕС та прий­няття відповідних управлінських рішень. Проте, незважаючи на свої значущість і корисність, ці концепції мають істотні обмеження щодо впровадження у реальних умовах, що пов’язано з відсутністю єдиної методологічної бази виконання таких етапів формування системи вимірювання ефективності СЕС, як підбір показників ефективності СЕС, формалізація причинно-наслідкових зв’язків, роз­робка інтегральних показників ефективності СЕС різних рівнів та ін.

Методологічна складність багаторівневого вимірювання ефектив­ності СЕС пов’язана як з необхідністю дотримання збалансованості складових їх роз­витку за групами ключових показників, так і з виник­ненням нових тен­денцій, які впливають на результативність СЕС різних рівнів, а також зумовлюють необхідність змінити технологію вимірювання та оновити пара­метри модель­ного інстру­ментарію. Відповідно до цього, реалізація процесу вимірювання ефективності функціонування СЕС різних рівнів має пере­важно базуватися на принципах науковості, адекватності, комплекс­ності та системності.

На основі аналізу існуючих підходів було визначено особливості створення інформа­ційної бази показників ефективності СЕС, яка заснована на застосуванні трьох ступенів: перший – загальні та спеціальні базові показники ефективності (БПЕ) СЕС (загальні базові показники є шаблон­ними та можуть застосовуватися в умовах будь-якої СЕС певного рівня, а спеціальні базові показники є специфічними і передають особливості функціонування окремої СЕС); другий – збалансовані показники вимі­рювання ефективності СЕС; третій – інтегральні показники ефектив­ності (ІПЕ) СЕС. Характерною відмі­ною ЗПВЕ від ІПЕ СЕС є наявність у вимірю­ван­нях ефектив­ності акценту на визначення рівноваги розвитку функціо­нальних складових за групами базових показників ефективності СЕС. Інтегральні показ­ники ефективності дозволяють об’єднувати отримані резуль­тати, визначати узагальнену оцінку ефективності функціонування СЕС. Показники всіх трьох ступенів мають бути пов’язані між собою, що, у свою чергу, забезпечить об’єднання процесів вимірювання ефектив­ності функціо­нування СЕС на різних рівнях та реалізацію багаторів­невого вимірювання ефективності цих систем. А об’єднання окремих частин інформаційної бази СЕС різних рівнів дозволяє враховувати вплив стану підсистем і надсистем на результативність певної СЕС.

Сучасні підходи до вимірювання ефективності функціонування СЕС у цілому базуються на застосуванні стандартного набору показників ефективності, які з часом можуть втрачати свою корис­ність при вирішенні завдань оцінки ефективності функціонування СЕС на різних рівнях, що актуалізує необхідність розробки нових підходів, які б дозволили відстежувати адекватність підбору БПЕ СЕС, розраховувати їх відносно реперних значень, прогнозувати їх динаміку, а також визначати збалансованість СЕС. Одним з напрямів вирішення цієї проблеми є застосування типового підходу до вимірювання ефективності СЕС різних рівнів, який передбачає періодичний перегляд її показників і дає можливість будувати факторні моделі ЗПВЕ цих систем.

У другому розділі – "Методологічні основи моделювання збалан­сованих показників вимірювання ефективності соціально-економіч­них систем" – обґрунтовано і виконано групування показ­ників ефектив­ності функціонування СЕС на мікро-, мезо- та макро­рівнях за такими основними вимогами до підбору базових показників ефективності СЕС, як збалансованість, інформативність і впливовість.

У роботі розкрито сутність типового підходу до вимірювання ефектив­ності СЕС як універсального методу щодо ієрархічного вимі­рювання ефектив­ності функціонування СЕС різних рівнів. До методо­логічної бази, що забезпечує реалізацію типового підходу, належать загальні принципи вимірювання ефективності СЕС; вимоги та етапи підбору БПЕ СЕС; методо­ло­гічний підхід до формування ІПЕ СЕС; метод кількісного визначення коефіцієнта збалансованості розвитку СЕС; метод побудови ІПЕ СЕС. Емпірична база запропонованого типового підходу складається із подібних груп агрегованих та деталізованих базових показників СЕС на різних ієрархічних рівнях.

Типовий підхід дає можливість об’єднати процедури вимірю­вання ефективності СЕС на різних рівнях як "зверху–вниз", так і "знизу–вверх". Об’єднання процедур вимірювання ефективності СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях у напрямку "зверху–вниз" проілю­стровано у вигляді рекомен-дованої структури функціональних скла­дових за групами БПЕ СЕС (рис. 1), яка дає можливість узагальнити практику формування інформаційної бази показників ефективності СЕС для моделювання ЗПВЕ СЕС.

При цьому функціонування СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях розглядається як сукупна дія функціональних складових за відповід­ни­ми групами показників ефективності цих систем. Кожну з розгля­нутих складових наповнюють базові показники, що характеризують різноманітні аспекти ефективності функціонування СЕС України. 

Об’єднання процедур вимірювання ефективності СЕС різних рів­нів у напрямку "знизу–вверх" реалізується за допомогою розрахунку ІПЕ СЕС, які можуть використовуватись як БПЕ СЕС вищого рівня.

---

БПЕ СЕС – різнопланові показники, які використовуються як діагностичний інструмент вимірювання ефективності функціонування СЕС різних рівнів.

У дисертаційній роботі показники ефективності СЕС формалізовано роз­глянуто у вигляді інформаційного куба, де кожна із сторін представляє окре­мий вимір ефективності функціонування СЕС (загальні та спеціальні БПЕ СЕС), а ребра куба наглядно ілюструють зріз інформації, що характеризує ефективність функціонування СЕС за різними вимірами (ЗПВЕ та ІПЕ СЕС).